Постанова № 38290922, 09.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 р. Справа № 818/159/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2014р. по справі № 818/159/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області

до Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

14.01.2014 р. Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Єрньєй А.А. від 26.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження (в/п № 41316405).

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 03.02.2014 р. позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з відсутності такої підстави закінчення виконавчого провадження, визначеної ст. 49 Законом України «Про виконавче провадження», як надіслання виконавчого документа ліквідаційній комісії боржника.

Відділ державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначаючи, що у випадку ліквідації юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництво, спочатку відправляють виконавчі документи відповідно до вимог ч. 2 ст. 67 Законом України «Про виконавче провадження» ліквідаційній комісії і лише після отримання нею документів на підставі п. 3 ч. 3 ст. 49 даного Закону державні виконавці закінчують виконавче провадження.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 41316405 щодо примусового виконання наказу № 4/234-07, виданого Господарським судом Сумської області про стягнення з ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та роменському районі Сумської області заборгованості в розмірі 21498,42 грн.

26.12.2013 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Єрньєй А.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50, ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставою для винесення вказаної постанови стало відкриття ліквідаційної процедури відносно ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності такої підстави закінчення виконавчого провадження, визначеної ст. 49 Законом України «Про виконавче провадження», як надіслання виконавчого документа ліквідаційній комісії боржника.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 764 із змінами, затвердженими постановою КМУ від 24.07.2013р. № 626, наказом ДАК «Хліб України» № 76 від 23.09.2013 року створено ліквідаційну комісію ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів та затверджено її склад.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до реєстру внесений запис про те, що ДП ДАК «Хліб України» Роменський комбінат хлібопродуктів знаходиться в стані припинення, за рішенням засновників, у Бюлетені державної реєстрації опубліковане відповідне оголошення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», частиною 1 статті 11 якого встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено загальні підстави закінчення виконавчого провадження. Так, виконавче провадження підлягає закінченню у разі 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону. 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Поряд з тим, статтею 67 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 статті 67 цього Закону, у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Частина 3 наведеної статті передбачає, що у разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Аналізуючи наведені норми колегія суддів вважає, що підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», не є вичерпними. Так, Законом передбачено окрему підставу для закінчення виконавчого провадження щодо майнових вимог до боржника відносно якої проводиться ліквідаційна процедура, а саме направлення виконавчого документу до ліквідаційної комісії.

Тобто норми ст.67 цього Закону є спеціальними щодо підстав і порядку закінчення виконавчого провадження з метою застосування до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції при прийнятті оскаржуваної постанови від 26.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження діяв у відповідності із вимогами законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2014р. по справі № 818/159/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області до Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.