Рішення № 38290253, 02.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3204/14 02.04.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако» до Споживчого товариства «Діамед» про стягнення 50 326,80 грн., за участю представників позивача - Коцюрба М.М., довіреність №б/н від 02.01.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року до господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако» з позовом до Споживчого товариства «Діамед» про стягнення 50 068,22 грн. основного боргу та 258,58 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №ПК/438 від 02.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.04.2014 року.

31.03.2014 року позивач надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме просив збільшити суму позовних вимог у розмірі 50 326,80 грн. на суму за видатковими накладними по яким виникла заборгованість після подання позовної заяви у розмірі 17 817,67 грн. та на суму пені у розмірі 110,65 грн., яка прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармако» (постачальник) та Споживчим товариством «Діамед» (покупець) було укладено договір поставки №ПК/438, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).

Вартість кожної партії товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту товару та вказується в видатковій накладній на кожну окрему поставку (п.5.5. договору).

Оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем. При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній (п.п. 6.1., 6.2. договору).

Видатковими накладними №763/0 від 06.01.2014 року на суму 9140,18 грн., №748/0 від 06.01.2014 року на суму 8 088,07 грн., №1762/0 від 08.01.2014 року на суму 9997,08 грн., №2293/0 від 09.01.2014 року на суму 5664,37 грн., №3097/0 від 11.01.2014 року на суму 9943,85 грн., №8791/0 від 22.01.2014 року на суму 2749,61 грн., №10042/0 від 23.01.2014 року на суму 2998,19 грн., №11036/0 від 24.01.2014 року на суму 3421,07 грн., які зазначено в позовній заяві та які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 50 068,22 грн.

Крім того, видатковими накладними №14691/1 від 31.01.2014 року на суму 100,37 грн., №14691/0 від 31.01.2014 року на суму 2744,07 грн., №16749/0 від 04.02.2014 року на суму 5211,25 грн., №18265/0 від 06.02.2014 року на суму 5486,56 грн., №20391/0 від 11.02.2014 року на суму 2530,65 грн., №22732/0 від 17.02.2014 року на суму 1744,77 грн., які зазначено в заяві про збільшення розміру позовних вимог та які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 17817,67 грн.

У вищевказаних всіх видаткових накладних вказана дата до якої відповідач повинен був сплати за отриманий товар, проте відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 67 885,89 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 67 885,89 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 10.3. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Позовні вимоги в частині стягнення 369,23 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №ПК/438 від 02.04.2012 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Позивач надав до суду заяву з проханням повернути переплачений ним судовий збір у розмірі 1827,00 грн. сплаченого згідно платіжного доручення №11325 від 24.03.2014 року.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Судом встановлено, що дійсно позивачем при поданні позову до суду про стягнення 50 326,80 грн. було сплачено 1827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11221 від 25.02.2014 року. Крім того, при поданні до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог до 68 255,12 грн., позивачем повторно сплачено 1827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11325 від 24.03.2014 року.

Оскільки, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 1 827, 00 грн., сплачений платіжним дорученням № 11325 від 24.03.2014 року.

Судові витрати в розмірі 1 827,00 грн. відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Споживчого товариства «Діамед» (03134, м. Київ, вул.Григоровича-Барського, буд.5; код 30176704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМАКО» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд.21; код 20037376) 67 885 (шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 89 коп. боргу, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 23 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАРМАКО» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, буд.21; код 20037376) з державного бюджету судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням № 11325 від 24.03.2014 року.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.04.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна