Ухвала суду № 38290042, 20.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2014 року

справа № 808/2992/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства "Марокон" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №808/2992/13-а за позовом Приватного підприємства "Марокон" до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем норми ст.. 58 ПК України, ненадання разом з прийняти податковим-повідомленням-рішенням розрахунку, акт перевірки складено з помилками та порушеннями норм ПК України, а тому його висновки не можуть прийматися до уваги.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Зокрема зазначає, що судом не з’ясовано правомірність донарахування зобов’язань з ПДВ, не спростовано ненадання відповідачем разом з прийняти податковим-повідомленням-рішенням розрахунку, невірно також суд першої інстанції застосував норму ст.. 49 ПК України тощо.

У зв’язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 21.01.2013 по 29.01.2013 було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 02.09.2011 по 14.10.2012, за результатами якої складено акт № 130/22/37786594 від 05.02.2013.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п. 183.2-183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України за період з 13.03.2012 по 30.11.2012 занижено податок на додану вартість на суму 140 213,98грн.; пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 , п. 203.1 ст. 203 ПК України не надано до ДПІ декларації по податку на додану вартість за липень – жовтень 2012 року.

Так відповідно акту перевірки, позивач зареєстрований як платник ПДВ з 12.10.2012р. (свідоцтво від 15.10.2012 №200076784).

Перевіркою було встановлено, що позивач перебуваючи на загальній системі оподаткування, перевищив обсяги продажу товарів (робіт, послуг) протягом останніх 12 кален.місяців сукупно 300000тис.грн. – з 18.05.2013р. сума оплати отриманої на розрахунковий рахунок склала 305556,80грн., товариство не зареєструвалось як платник ПДВ, декларації з ПДВ не подавались (липень – жовтень 2012р.), а таким чином були занижені податкові зобов’язання з ПДВ.

18.02.2013р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000032200, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем:податок на додану вартість на загальну суму 175 947,48 гривень, в т.ч. 140 213,98 гривень основного платежу та 25 733,5 гривні штрафних (фінансових) санкцій. Супровідним листом відповідача №839/7/22-25 від 18.02.2013 позивачу було направлено рішення з розрахунком штрафних санкцій.

Дані обставини позивачем не спростовані.

Крім того, позивач не надає будь-яких доводів та доказів як у позові так і апеляційній скарзі на їх спростування.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (п. 183.1 ПК України). У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п. 183.2 ПК України).

Відповідно до п. 183.10. ст.. 183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом правомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Марокон" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року у справі №808/2992/13-а за позовом Приватного підприємства "Марокон" до Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник