Постанова № 38289958, 06.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2014 рокусправа № 804/7699/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Шелепова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Криворізького міського центру зайнятості на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 804/7699/13-а за позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 6406,94грн, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2013р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 6 406,94 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач неправомірно отримав вказану суму з підстав ненадання повно

Позовна заява обґрунтована тим, що при наданні відповідачу 02.02.2012р. було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без врахування обставини, якої відповідачем зазначено не було при звернення до центру, щодо працевлаштування на ТОВ «Завод металевих конструкцій» слюсарем-ремонтником за сумісництвом з 09.09.2009 року по 01.02.2012 року, а тому виплачена допомога по безробіттю в розмірі 6 406,96 грн. повинна бути повернена до центру зайнятості, оскільки отримана відповідачем незаконно.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013р. у задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач під час реєстрації в центрі зайнятості та під час подачі заяви про надання йому статусу безробітного, зазначав правдиві данні, які відповідають фактичним обставинам, будь-яких інших доказів на підтвердження того, що відповідачем умисно було вчинено дії з метою неправомірного отримання допомого по безробіттю до суду не надано.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга обґрунтована тим, що відповідач не надавши позивачу інформації, що працював по 01.02.2012р. та звільнився за власним бажанням, допомога по безробіттю виплачувалась не у відповідності до норм законодавства.

В судовому засідання представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Відповідач та представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

судом встановлено, що 26.01.2012р. відповідач звернувся до Криворізького міського центру зайнятості як шукаючий роботу, про що було заповнено персональну картку №047012012600007.

02.02.2012р. відповідач звернувся з заявою про надання йому статусу безробітного та виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом Криворізького міського центру зайнятості № НТ 120202 від 02.02.2012 року йому надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

Позивач у травні 2012р. здійснив перевірку (розслідування) достовірності даних, які стали підставою для надання відповідачу статусу безробітного та виплати матеріального допомоги, за результатами якої складно акт від 31.05.2012р. №346.

Позивачем за результатами розслідування встановлено, що відповідач працював на ТОВ «Завод металевих конструкцій» слюсарем-ремонтником за сумісництвом з 09.09.2009 року згідно наказу № 165 к від 09.09.2009 року та був звільнений 01.02.2012 року за власним бажанням згідно наказу № 35а-к.

14.06.2012р. позивачем прийнято наказ №151 про відшкодування коштів

15.06.2012р. відповідачу було направлено повідомлення про відшкодування коштів у добровільному порядку , копію Наказу №151 від 14.06.2012р.

Враховуючи те, що в добровільному порядку, відповідачем кошти повернуті не були, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дані обставини сторонами не спростовуються.

Згідно п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219, незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості, під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості, в якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові, інформація про реєстрацію місця проживання, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Достовірність внесених до картки даних та згоду на їх обробку громадянин засвідчує особистим підписом.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 20.01.2012р. звільнився з Відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Мудрьона» ДП «Придніпровська залізниця, що зазначив 26.01.2012р. відповідач звернувшись до Криворізького міського центру зайнятості як шукаючий роботу.

Проте позивачем також було встановлено, що відповідач працював на ТОВ «Завод металевих конструкцій» слюсарем-ремонтником за сумісництвом з 09.09.2009 року згідно наказу № 165 к від 09.09.2009 року та був звільнений 01.02.2012 року за власним бажанням згідно наказу № 35а-к.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Відповідно до п. 2.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю особам, звільненим з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин, у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата допомоги таким особам починається з 91 календарного дня у розмірі 80 відсотків до визначеного розміру.

Отже, відповідач не повідомив щодо свого звільнення за власним бажанням 01.02.2012р., що повинно було б вплинути на умови виплати допомоги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, а саме не повідомлено позивача про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково ухвалено рішення при відмову у задоволенні позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізького міського центру зайнятості задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 804/7699/13-а за позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 6406,94грн. - скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості кошти у розмірі 6406 (шість тисяч чотириста шість)грн.. 94коп. (р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО 21908407, МФО 805012).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник