ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" березня 2014 р. м. Київ К/9991/9131/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.05.2007
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009
у справі № 24/80/07 -АП
за позовом Закритого акціонерного товариства «Приазовкурорт»
до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.05.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 17.08.2005 № 0001512310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31817,50 грн., в т.ч. 12775,00 грн. основного платежу та 19042,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з бюджету на користь ЗАТ «Приазовкурорт» 3,40 грн. судового збору.
Бердянська ОДПІ Запорізької області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, наголошуючи на тому, що товарно-матеріальні цінності, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат, та які обліковуються в бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 209 «Матеріали в підзвіті» обов'язково враховуються в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням відповідача від 17.08.2005 № 0001512310/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31817,50 грн., в т.ч. 12775,00 грн. основного платежу та 19042,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій , слугували висновки документальної перевірки за період з 01.04.2004 по 31.03.2005, викладені в акті від 12.08.2005 № 147/23-221/02647763, про порушення вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, яке полягало у тому, що позивач неправильно здійснив розрахунок приросту (убутку) балансової вартості товарів за 2004 рік.
Позиція податкового органу полягає в тому, що позивач зобов'язаний був враховувати в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів товарно-матеріальні цінності, що знаходяться у підзвіті матеріально-відповідальних осіб та утримуються для споживання під час надання послуг, оскільки вартість таких матеріалів відноситься до складу валових витрат.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Таким чином, платник податку зобов'язаний вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості тих запасів, які перебувають на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, та витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, товарно-матеріальні цінності не є такими, що знаходились на складах, у незавершеному виробництві або залишках готової продукції, тому відсутні підстави включати їх до податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів.
Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, повне встановлення обставин, що мають значення, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 23.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 38289718, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № к/9991/9131/11-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: