Ухвала суду № 38289438, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/800/65112/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Іваненко Я.Л.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про скасування наказів та поновлення на роботі,

за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року,

встановив:

В липні 2013 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці (далі - Управління МВС України на Донецькій залізниці) про скасування наказів від 20.06.2013 р. № 483 і № 271 о/с та поновлення на посаді командира роти патрульної служби лінійного відділу на станції Ясинувата Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, оскільки він сумлінно і відповідально виконував свої службові обов'язки, не порушуючи дисципліни, а рішення про звільнення прийнято відповідачем на підставі необ'єктивного та неповного службового розслідування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено повністю: визнано протиправними і скасовано накази Управління МВС України на Донецькій залізниці від 20.06.2013 р. № 483 "Про грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_4" та від 20.06.2013 р. № 271 о/с про звільнення ОСОБА_4 зі служби в органах внутрішніх справ за порушення дисципліни; поновлено майора міліції ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ на посаді командира роти патрульної служби лінійного відділу на станції Ясинувата Управління МВС України на Донецькій залізниці з 20.06.2013 р.; стягнуто з Управління МВС України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу (за період з 20.06.2013 р. по 03.10.2013 р.) в сумі 6 442, 98 грн.

У касаційній скарзі Управління МВС України на Донецькій залізниці просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права в частині застосування положень Кодексу законів про працю України, який не поширюється на спірні правовідносини, та порушення норм процесуального права, зокрема неповне встановлення обставин справи і неправильну оцінку доказів, що стосуються обставин відсутності позивача на місці несення служби 19-20 червня 2013 року.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 вважає її доводи необґрунтованими та просить залишити судові рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в Управлінні МВС України на Донецькій залізниці, остання посада - командир роти патрульної служби лінійного відділу на станції Ясинувата.

Службовим розслідуванням, проведеним за фактом порушення ОСОБА_4 службової дисципліни, встановлено, що позивач не виконав усний наказ прямого начальника щодо направлення громадянина ОСОБА_7 до судово-психіатричної експертизи, передоручивши виконання цього завдання іншому працівникові без погодження з керівництвом, та був відсутній на місці несення служби без поважних причин 19.06.2013 р. з 10 год. до 17 год. 45 хв. і 20.06.2013 р.

Згідно з висновком службового розслідування, затвердженим 20.06.2013 р. начальником лінійного відділу на станції Ясинувата УМВС України на Донецькій залізниці, відсутність ОСОБА_4 на робочому місці без поважних причин слід вважати прогулом, за вчинення якого, а також за невиконання усного наказу прямого начальника ОСОБА_4 заслуговує на звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 20.06.2013 р. № 483 за грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог статей 3, 4, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, недотримання пункту 2.3 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку, Присяги працівника ОВС, що виразилося у невиконанні усного наказу прямого начальника щодо направлення громадянина ОСОБА_7 до судово-психіатричної експертизи, відсутності на місці несення служби без поважних причин, командира роти патрульної служби лінійного відділу на станції Ясинувата Управління МВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_4 наказано звільнити з органів внутрішніх справ (пункт 1 наказу); 19.06.2013 р. та 20.06.2013 р. визнано прогулом (пункт 2 наказу).

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці від 20.06.2013 р. № 271 о/с майора міліції ОСОБА_4, командира роти патрульної служби лінійного відділу на станції Ясинувата Управління МВС України на Донецькій залізниці, звільнено з 20.06.2013 р. зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач 19 і 20 червня 2013 року був відсутній на місці служби з поважних причин у зв'язку з проведенням за його участі слідчих дій прокуратурою Донецької області, а невиконання особисто позивачем наказу начальника, враховуючи його фактичне виконання іншою особою, не може бути підставою для застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Окрім того, відповідачем порушений порядок накладення дисциплінарного стягнення.

З висновками судів не можна погодитись в повному обсязі, оскільки вони не ґрунтуються на повно і всебічно встановлених обставинах справи, що мають істотне значення для її вирішення.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету тощо.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту та підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114, одним із видів дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, є звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту, яка регулює порядок накладання дисциплінарних стягнень, встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ стало невиконання ним 19.06.2013 р. наказу прямого начальника, що було визнано позивачем в судовому засіданні, та відсутність останнього на службі з 10 год. до 17 год. 45 хв. 19.06.2013 р. і протягом цілого робочого дня 20.06.2013р., що розцінено відповідачем як прогул.

За даним фактом Управлінням МВС України на Донецькій залізниці 19-20 червня 2013 року проведено службове розслідування і складено висновок, але причини відсутності ОСОБА_4 на роботі не з'ясовано. Крім того, всупереч статті 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення від позивача не відібрані письмові пояснення.

У зв'язку з цим правильними є міркування судів попередніх інстанцій про те, що порушення процедури, пов'язаної з накладенням дисциплінарного стягнення, перешкодило повно і об'єктивно встановити обставини дисциплінарного проступку.

Під час судового розгляду справи на підставі витребуваних окружним судом доказів (повідомлення в.о. начальника слідчого відділу прокуратури Донецької області Ніжніка С.І. від 02.10.2013 р. № 06/3-1889-вих-13, протоколів обшуку від 19.06.2013 р.) встановлено, що 19.06.2013 р. у м. Авдіївці Донецької області в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013050000000118 слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Донецької області Савківим А.М. з 13 год. 05 хв. до 14 год. 30 хв. проводився особистий обшук ОСОБА_4 та з 14 год. 45 хв. до 18 год. 15 хв. у присутності ОСОБА_4 проводився обшук автомобіля, яким останній користувався. З 10 год. до 17 год. 30 хв. 20.06.2013 р. ОСОБА_4 за усним викликом слідчого перебував у приміщенні слідчого відділу прокуратури Донецької області, однак слідчі дії з ним в цей день не проводилися з об'єктивних причин (відсутність захисника).

Згідно з довідкою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Донецької області Савківа А.М. від 20.06.2013 р., наданою безпосередньо ОСОБА_4, слідчі дії за його участю проводились з 12 год. 30 хв. до 18 год. 15 хв. 19.06.2013 р. та з 10 год. до 17 год. 30 хв. 20.06.2013 р.

Разом з тим, суди обох інстанцій не з'ясували, з яких причин позивач не виконав усний наказ прямого начальника і чи повідомляв він про це своє керівництво, де він знаходився 19.06.2013 р. з 10 години до початку проведення слідчих дій і який точно період часу був відсутній у місці несення служби, у зв'язку з якими обставинами позивач перебував у м. Авдіївці, тоді як службу він проходить у м. Ясинувата, а на завдання був відправлений у м. Донецьк.

Без встановлення вказаних обставин у сукупності з попередньою поведінкою позивача, його ставленням до виконання службових обов'язків неможливо зробити висновок про тяжкість вчиненого проступку в частині невиконання наказу начальника, вирішити питання щодо наявності прогулу без поважних причин 19.06.2013 р., поняття якого розкрито в пункті 4 статті 40 Кодексу законів про працю України як відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а відтак - дійти висновку про законність звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Іваненко Я.Л.