Ухвала суду № 38288689, 31.03.2014, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

31.03.2014

Справа № 271133614-ц 227178914

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

(заочне )

31 березня 2014 року. Суд Червоногвардійського району міста Макіївки

у складі:

Головуючого: судді Кононихіної Н. Ю.

При секретарі: Кулініч Н. О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в Місті Макіївці

Цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК»» « про визнання договору дійсним» ,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК»» « про визнання договору дійсним» . Із матеріалів позову вбачається , що громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданий Червоногвардйським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 17 грудня 1996 року, у якості майнового поручителя по кредитним зобов'язанням ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНЛЮКСЕРІ-77» та ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК», (ідентифікаційний код юридичної особи 20058668, Свідоцтво про реєстрацію банку, видане Національним банком України 25 серпня 1993 року за р. № 194; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, видане державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради Донецької області Гончаровою Т.В. за серією А01 № 435982, дата проведення державної реєстрації 25 серпня 1993 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 1 266 107 0022 002536), в особі Голови Правління, ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, який діє на підставі Статуту Банку, погодженого Управлінням Національного банку України в Донецькій області 11.08.2011 року (далі Відповідач) , - 27.11.13 року уклали договір про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП , посвідченого дев'ятнадцятого листопада дві тисячі тринадцятого року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613.

Згідно вимог законодавства України, та домовленності сторін вищевказаний договір від 27.11.13 року також підлягає нотаріальному посвідченню.

З моменту укладення договору до теперішнього часу Відповідач ухиляється від узятих на себе зобов'язань з нотаріального оформлення договору, чим порушує мої права як майнового поручителя.

Згідно ч.2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлено його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним; ч.2 ст. 220 ЦК України передбачає, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Між позивачем ОСОБА_1 та Відповідачем укладено 27.11.13 року договір без номеру про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП , посвідченого 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613. Договір укладений у письмовій формі з додержанням вимог чинного законодавства України та підписаний повноважними представниками сторін.

Зазначені дії як з сторони позивача ОСОБА_1 , так і зі сторони Відповідача свідчать про те, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків договору.

Тому позивач прохав визнати укладений 27.11.13 року договір без номеру між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК»про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП посвідченого 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613 - дійсним на підставі вимог ст.. 16 ,218,220 ЦПК України

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги .

Представник відповідача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА „КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК „ПРОМЕКОНОМБАНК" в судове засідання не з'явився , сповіщений про судове слухання ,але не з'явився без поважних причин , тому суд слухає справу в його відсутність. Повідомлення про причини неявки до судового засідання з боку представника відповідача до суду не надходило, суд вирішує справу на тих доказах ,які надані у судовому засіданні .

Але до суду надійшло заперечення на позов, де вказано , що В забезпечення зобов'язань ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ „ФІНКЛЮКСЕРІ-77" перед ПАТ „КБ „ПРОМЕКОНОМБАНК" за Кредитним договором № 92-2013/КЛ від 19.11.2013 року (надалі - Кредитний договір) гр. ОСОБА_1 виступив майновим поручителем, та відповідно між відповідачем та позивачем було укладено Іпотечний договір № 111/ІП, посвідчений 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 2613 (надалі - Іпотечний договір).

На дату розгляду справи зобов'язання за Кредитним договором перед ПАТ „КБ „ПРОМЕКОНОМБАНК" не виконані та відповідно Іпотечний договір продовжує свою дію.

Щодо дійсності Договору про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП посвідченого 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 2613 , укладеного 27 листопада 2013 року, то відповідно до ч. 1 ст. 561 Цивільного кодексу України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Форма зміни або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України).

Статтею 19 Закону України „Про іпотеку" встановлено, зо зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. У нашому випадку оспорюваний договір укладено з порушенням норм законодавства, а саме в простій письмовій формі. Згідно ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у випадку недотримання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 209, 220, 561, 654 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України „Про іпотеку", ст.ст. 27, 31, 128 Цивільного процесуального кодексу України, ПАТ „КБ „ПРОМЕКОНОМБАНК" заперечує проти позовних вимог та просить суд в позовній заяві гр. ОСОБА_1 відмовити.

Суд, вислухавши сторони , вившивши матеріали справи , вража , що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних причин :

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Що стосується суті розглянутої справи суд при вирішенні позовних вимог посилається на роз`яснення, викладені у Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Згідно п. 14 цієї постанови судам , вирішуючи спір про визнання нравочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, необхідно враховувати, що норма ч. 2 статті 220 ЦК України незастосовується щодо правочинів. які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги щодо визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Стаття 638 ЦК України пов'язує укладення договору не лише з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов договору, але і з наданням цій угоді належної форми. Тобто процес укладення договору розпадається на кілька етапів - спершу необхідно досягти згоди з усіх істотних умов договору, після чого надати згоді необхідної форми. У договорах, щодо яких вимагається нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, момент укладення договору пов'язується з моментом нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Виходячи із положень ст. 638, 799 ЦК України, які пов'язують момент укладення договору з нотаріальним посвідченням договору, а даний договір нотаріально не посвідчений, суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки даний договір не є укладеним а відтак не породжує тих правових наслідків, на досягнення яких він був спрямований, а все передане в такому разі майно знаходиться в осіб без правової підстави - договору.

У даному разі у судовому засіданні встановлено , що громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданий Червоногвардйським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 17 грудня 1996 року, у якості майнового поручителя по кредитним зобов'язанням ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНЛЮКСЕРІ-77» та ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК», (ідентифікаційний код юридичної особи 20058668, Свідоцтво про реєстрацію банку, видане Національним банком України 25 серпня 1993 року за р. № 194; Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, видане державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради Донецької області Гончаровою Т.В. за серією А01 № 435982, дата проведення державної реєстрації 25 серпня 1993 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 1 266 107 0022 002536), в особі Голови Правління, ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, який діє на підставі Статуту Банку, погодженого Управлінням Національного банку України в Донецькій області 11.08.2011 року (далі Відповідач) , - 27.11.13 року уклали письмовий договір про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП , посвідченого 19 листопада 2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613.

Згідно вимог законодавства України, та домовленності сторін вищевказаний договір від 27.11.13 року також підлягає нотаріальному посвідченню ,але державній реєстрації не підлягає .

З моменту укладення договору до теперішнього часу Відповідач ухиляється від узятих на себе зобов'язань з нотаріального оформлення договору, чим порушує мої права як майнового поручителя , що підтверджено у судовому засіданні запереченнями на позов з боку представника відповідача .

Згідно ч.2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлено його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним; ч.2 ст. 220 ЦК України передбачає, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

З наведених вище норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Між позивачем ОСОБА_1 та Відповідачем укладено 27.11.13 року договір без номеру про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП , посвідченого 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613. Договір укладений у письмовій формі з додержанням вимог чинного законодавства України та підписаний повноважними представниками сторін, державній реєстрації договір не підлягає .

Зазначені дії , як з сторони позивача ОСОБА_1 , так і зі сторони Відповідача свідчать про те, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків договору.

Тому суд визнає укладений 27.11.13 року договір без номеру між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК»про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП посвідченого 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613 - дійсним на підставі вимог ст.. 16 ,218,220 ЦПК України

На підставі вищезазначеного та у відповідності із ст. 16, ч.2 ст.218, ч.2 ст.220 ЦК України, керуючись ст. 5,10,60,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати укладений 27.11.13 року договір без номеру між ОСОБА_1 та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРОМЕКОНОМБАНК»про внесення змін до іпотечного договору № 111/ІП посвідченого 19.11.2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2613 - дійсним

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через даний районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: