Рішення № 38288633, 31.03.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0529/6988/12 Номер провадження 22-ц/775/1912/2014

Головуючий в 1 інстанції Токарєв А.Г. Єдиний унікальний номер 0529/6988/12

Доповідач Курило В.П. Номер провадження 22ц/775/1912/14

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 березня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів Борсукової О.І., Космачевської Т.В.

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права проживання у житловій квартирі, про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільної сумісної власності,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення, посилаючись на те, що він на підставі договору купівлі-продажу є власником квартири АДРЕСА_1 В зазначеній квартирі відповідачка проживає з дозволу колишнього власника квартири. Він придбав спірну квартиру для себе, щоб проживати у ній самому та членам його родини. Зазначає, що відповідачка повідомлялась про необхідність виселення, проте у добровільному порядку цього робити не хоче. Відповідачка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою №862 від 29.05.2013 року. Отже, відповідачка ОСОБА_2 втратила право користування зазначеною квартирою після зміни власника. Тому, просив суд усунути перешкоди в користуванні приватною власністю шляхом виселення відповідачки зі спірної квартири.

ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права проживання у житловій квартирі, про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільної сумісної власності. В обґрунтування позову, зазначає, що грошові кошти, які нею та ОСОБА_3 було спільно набуті у період спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для оплати за спірну квартиру у розмірі 18 000 доларів США є їхньою з ОСОБА_3 спільною сумісною власності, яка згідно норм діючого законодавства підлягає поділу, при припинені шлюбних відносин.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволений. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 Виселено ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 Зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від спірної квартири. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати. Вважає, його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права. Зокрема вказує, що не залучивши апелянта по даній справі у якості відповідача по справі, були порушені його права на змагальність та його процесуальні права передбачені ст. 27, 31 ЦГІК України, так як він не мав можливості приймати участь у судовому засіданні при розгляді справи про його виселення. Апелянта взагалі не повідомили про розгляд даної справи та він не мав можливості подавати свої заперечення по справі та надавати докази які стосуються цієї справи.

В засідання апеляційного суду сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Від ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи в апеляційному суді без їх присутності.

Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка в судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність неявившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню в частині виселення ОСОБА_5 з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2012 р.

Згідно довідки ЖЕКУ № 160 року відповідачка разом з сином ОСОБА_5 мешкають в квартирі АДРЕСА_1, з 2010 року без реєстрації .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не є членом сім'ї позивача. Позивач, як власник квартири, не надавав своєї згоди на вселення відповідачки та користування квартирою. Вона не є членом сім'ї власника квартири , зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2, де зберігає право на проживання і право користування спірною квартирою втратила. Після придбання у приватну власність спірної квартири позивач не може належним чином реалізувати свої повноваження власника, оскільки відповідачка перешкоджають йому в цьому.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що як встановлено в судовому засіданні, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.2012 р., який є чинним. Доводи ОСОБА_2 про те, що спірна квартира їй належить на праві власності нічим не підтверджені. Таким чином, нею не надано в судовому засіданні жодних обґрунтованих підтверджень свого позову, а тому він задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

Вказані висновки суду першої інстанції ОСОБА_2 не оспорюються.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині виселення з квартири ОСОБА_5 підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як, вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про виселення її з сином ОСОБА_5, не залучивши до участі у справі в якості співвідповідача останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Відповідно до ст. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», зокрема, суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виселив ОСОБА_5, чим вирішив питання про його права та обов'язки , не залучивши до матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 заявив в суді позов тільки до ОСОБА_2, про що свідчить його позовна заява на аркуші справи 3-4. Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2010 року відкрите провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення. Питання про притягнення до участі у справі ОСОБА_5, 1994 року народження, у якості відповідача і відкриття провадження щодо нього судом першої інстанції не вирішувалось.

Таким чином, позов до ОСОБА_5 ОСОБА_1 не заявлявся і суд першої інстанції не мав повноважень вирішувати питання про його виселення із спірної квартири.

Відповідно до частини 1 статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Залучення співвідповідача на стадії апеляційного провадження нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено. Тому апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_5

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до ч.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Тому рішення суду першої інстанції як незаконне підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити .

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року в частині виселення ОСОБА_5 - скасувати.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Судді: