Постанова № 38288291, 11.04.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2014 р. Справа № 809/990/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.,

представника відповідача - Хоптія М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1846768,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 38 Податкового кодексу України не сплатив узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, земельного податку, збір за спеціальне використання води, податку з власників транспортних засобів, комунального податку. Всього відповідачем утворено 1 846 768,92 грн. податкового боргу, із врахуванням пені, який ним не сплачено.

07.06.2013 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" в частині стягнення податкового боргу на суму 318 951,32 грн. - залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" про стягнення податкового боргу на суму 1 473 787,07 грн. - задоволено.

19.02.2014 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2013 року про залишення позовної заяви без розгляду (в частині вимог) скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, податкові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 302 966,91 гривень, з податку з власників транспортних засобів в розмірі 9 304,31 гривень, по земельному податку в розмірі 1 711,11 гривень, по комунальному податку в розмірі 3 655,42 гривень та збору за спеціальне використання води в розмірі 1 313,57 гривень утворюють 318 951,32 гривень податкового боргу, який відповідачем не сплачено.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просила адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 25.03.2014 року, проти заявлених вимог заперечив. Суду пояснила, що на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, податкове повідомлення-рішення за №0001152302/0 від 24.06.2009 року, яким ВАТ «Пресмаш» збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 306 261 грн., не було узгоджене, так як оскаржувалось в судовому порядку.

В судовому засіданні, яке відбулось 11.04.2014 року, представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивачем пропущено 1095-денний строк протягом, якого ДПІ мала право звернутись з позовом про стягнення допущеної ВАТ «Пресмаш» заборгованості.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.10.1998 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради здійснено державну реєстрацію юридичної особи - відкритого акціонерного товариства "Пресмаш", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 99-100, т.1).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в місті Івано-Франківську та є платником податків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1, 6.2 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу; збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Відповідно статті до 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункту 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункту 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункту 8.3).

Пунктом 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток, податок на доходи з найманих працівників, земельний податок, збір за спеціальне використання води.

Відповідно пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про систему оподаткування" комунальний податок належить до місцевих податків.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Судом встановлено, що відповідачем допущено заборгованість перед бюджетом в розмірі 318 951,32 гривень в тому числі по платежах:

- з податку на прибуток в сумі 302 966,91 гривень, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0001152302 від 24.06.2009 року на суму 306261,00 гривень (а.с.74), прийнятого на підставі акта про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства від 15.06.2009 року №7164/23-2/13643567 (а.с. 75-77);

- по земельному податку в розмірі 1711,11 грн., який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0006171503 від 31.03.2009 року на суму 1711,11 гривень (а.с.16) - прийнятого на підставі акта перевірки від 31.03.2009 року №4317/15-03 (а.с. 18);

- по збору за спеціальне використання води в розмірі 1313,57 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданого податкового розрахунку: №126098 від 11.08.2009 року на суму 1276,43 грн. та штрафних санкцій, застосованих внаслідок несплати грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0006151503 від 31.03.2009 року на суму 37,14 гривень (а.с.16) - прийнятого на підставі акта перевірки від 31.03.2009 року №4317/15-03 (а.с. 18);

- по податку з власників транспортних засобів в розмірі 9304,31 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданого податкового розрахунку №14301 від 06.03.2009 року (а.с.47).

- по комунальному податку в розмірі 3655,42 гривень, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0006161503 від 31.03.2009 року на суму 102,72 гривень (а.с.16) - прийнятого на підставі акта перевірки від 31.03.2009 року №4317/15-03 (а.с.18) та внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань згідно поданих податкових розрахунків: №59391 від 07.05.2009 року на суму 887,10 грн. (а.с.19), №125354 від 10.08.2009 року на суму 958,80 грн. (а.с.20), №182584 від 09.11.2009 року на суму 872,10 грн. (а.с.21), № 240750 від 08.02.2010 року на суму 834,70 грн.(а.с.22).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

В пункті 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, х філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (пункт 323.1 статті 323 Податкового кодексу України).

Пунктом 326.1 статті 326 Податкового кодексу України визначено, що водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

Підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно статті 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

У відповідно до статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача зі сплати податку на прибуток підприємств, податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів, збору за спеціальне використання води, земельному податку та комунальному податку на загальну суму 318 951,32 гривень, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту подання відповідних декларацій та за умови узгоджених податкових зобов'язань та штрафних санкцій визначених відповідними податковими повідомленнями-рішеннями.

Судом встановлено, що відповідач не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, якими йому було визначено зобов'язання з податку на податку на прибуток в розмірі 306 261 грн., стягнення яких, в тому числі, є предмет розгляду даної справи, оскаржив їх у судовому порядку.

Так, відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року у справі 809/2631/13-а в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, відмовлено (т.2 а.с. 27-30).

Відповідно до довідки начальника відділу документального забезпечення-канцелярія Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року у справі 809/2631/13-а, згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 року набрала законної сили 26.02.2014 року (т.2 а.с.26).

Таким чином, вказаним судовим рішенням встановлено правомірність прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень, а отже й встановлено правомірність визначення ВАТ «Пресмаш» податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 306 261 грн., розмір якого на даний час становить 302 966,91 грн., та є податковим боргом відповідача по даному платежу.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

А отже, та обставина, що сума податкового зобов'язання з податку на прибуток визначена податковим повідомленням-рішенням за №0001152302 від 24.06.2009 року в розмірі 306 261 грн., та яка на час розгляду даної справи становить 302 966,91 гривень, є узгодженою, доказуванню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, посилання представника відповідача на ту обставину, що на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, податкове повідомлення-рішення за №0001152302/0 від 24.06.2009 року, яким ВАТ «Пресмаш» збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 306 261 грн., не було узгоджене, так як оскаржувалось в судовому порядку, є безпідставними, так як на даний час вказане податкове-повідомлення-рішення є узгодженим.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 03.03.2009 року та другу податкову вимогу від 06.04.2009 року (а.с.98).

Таким чином, податок на прибуток в розмірі 302 966,91 гривень, податок з власників транспортних засобів в розмірі 9 304,31 гривень, земельний податок в розмірі 1711,11 гривень, комунальний податок в розмірі 3655,42 гривень та збір за спеціальне використання води в розмірі 1313,57 гривень утворюють податковий борг відповідача в розмірі 318 951,32 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Що стосується посилань представника відповідача на ту обставину, що позивачем пропущено 1095-денний строк протягом, якого ДПІ мала право звернутись до суду з позовом про стягнення допущеної ВАТ «Пресмаш» заборгованості, то слід зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2009 року, було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Пресмаш» та введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів (т.1 а.с.94). У зв'язку з чим, ДПІ в м. Івано-Франківську у цій справі, було заявлено майнові вимоги на загальну суму 435 948,11 грн., де в тому числі й було заявлено суми податкового боргу відповідача, стягнення яких є предметом розгляду у даній справі (т.1 а.с.189,190).

Однак, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року, було скасовано ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2009 року, а провадження у справі про банкрутство ВАТ «Пресмаш», припинено (т.1 а.с. 95,96).

На думку суду, саме з 09.10.2012 року, слід обчислювати строк звернення позивача із вказаним позовом до суду. В той же час, як зазначалось вище, ДПІ у м. Івано-Франківську, звернулась із вказаним позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 28.03.2013 року, тобто в межах строку встановленого чинним законодавством.

Крім того, слід зазначити, що питання пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом в частині стягнення податкового боргу в розмірі 318 951, 32 грн., вирішувалось судом першої інстанції під час розгляду даної справи. Та в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 року, встановлено ту обставину, що даний адміністративний позов в частині стягнення 318 951, 32 грн., подано в межах строку визначеного процесуальним законодавством та у зв'язку із чим, справу у цій частині було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1 а.с. 231-233).

Суд також, враховує вищезазначену судом обставину, щодо того, що сума зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 302 966,91 грн., визначеного ВАТ «Пресмаш» податковим повідомленням-рішенням за №0001152302 від 24.06.2009 року, стала узгодженою після 26.02.2014 року - з моменту набрання законної сили постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 року (т.2 а.с.26-31).

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (код ЄДРПОУ 13643567) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 318 951 (триста вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 32 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 16.04.2014 року.