Постанова № 38286025, 17.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року № 2а-7851/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Пчелінцева Ф.І., Гнатюк І.В.,

від відповідача - Міклюш Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Агрофірма «Дзвони» до Золочівської МДПІ Перемишлянське відділення про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Агрофірма «Дзвони» звернулося в суд з позовом до Золочівської МДПІ Перемишлянське відділення про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2012 року за №0000212321.

Уточненням до позовної заяви позивачем визначено відповідача Золочівську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби.

Як вбачається зі змісту клопотання про зменшення позовних вимог можна прийти до висновку, що позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення за виключенням 37194 грн. 57 коп. - основний платіж та 9298 грн. 64 коп. - штрафна (фінансова) санкція, що також підтверджено представниками позивача.

Згідно з вимогами ст.55 КАС України судом допущено заміну відповідача на його правонаступника Золочівську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що відповідач без достатніх на те правових підстав прийшов до висновку про необхідність здійснення коригування податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Габен», оскільки такий по них не формувався. Інші висновки перевіряючи не ґрунтуються на первинних бухгалтерських документах та нормах чинного законодавства.

Представники позивача дали аналогічні пояснення, просять позов задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що позивачем в супереч положенням п.4.5 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3 чт.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підп.4.4.2 п.4.2 ст.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість проведено у податковій Декларації (спеціальна) коригування податкового зобов'язання у сумі 201761 грн. 00 коп. Також, в запереченні на позовну заяву зазначається про те, що в порушення підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлено розбіжність по контрагентах ТзОВ «Фірма ТОТ» (двічі включена податкова накладна) та ПрАТ «Галнафтохім» (податкова накладна виписана ТзОВ «Калина-Чернігів»), внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 13298 грн. 48 коп. Крім того, в запереченні на позовну заяву відповідач звертає увагу суду на те, що в супереч вимогам пунктів 198.1 та 198.3 ст.198 ПК України зайво відображено у складі податкового кредиту з податку на додану вартість 439 грн. 96 коп. товарно-матеріальні цінності, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що внаслідок неврахування платником податків матеріалі попередньої планової документальної перевірки (акт №31/23/30394156 від 16.10.2009 року) допущено заниження податку на додану вартість на суму 131121 грн. 85 коп. В запереченні на позовну заяву також ідеться про порушення підп..7.3.1 п.7.3 ст.7 згаданого Закону внаслідок чого не відображень в податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість 37194 грн. 57 коп.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить задоволенні позову відовити.

Дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.

За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Перемишлянським відділенням Золочівської МДПІ Львівської області Державної податкової служби складено акт від 15.08.2012 року за №11/23/30394156 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2012 року за №0000212321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 479220 грн. 41 коп., в тому числі основний платіж - 383376 грн. 33 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 95844 грн. 08 коп.

В акті перевірки зазначено, що платником податків в порушення п.4.5 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3, підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, чинного на час вчинення порушень відображених у згаданому акті, п.198.1 ст.198 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за №250/2054, з наступними змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість всього на суму 383376 грн. 33 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Щодо зазначених в акті перевірки порушень, які стосуються завищення задекларованих показників у рядку 8 податкових декларацій з податку на додану вартість зі знаком «мінус» всього на суму 238956 грн. 00 коп., в тому числі за жовтень 2009 року у сумі 37195 грн. 00 коп., за лютий 2010 року у сумі 201761 грн. 00 коп.

Враховуючи клопотання про зменшення позовних вимог, можна прийти до висновку, що позивачем не оспорюються завищення задекларованих показників у рядку 8 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, а тому дані обставини судом не досліджуються.

ПП «Агрофірма Дзвони» при поданні податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за лютий 2010 року, реєстраційний номер 9000757403 в рядку 8.4 та додатку №1 до податкової декларації (а.с.а.с.139-142 том І) відкоригувало в сторону зменшення податкове зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок зміни кількості за березень 2008 року по розрахунках із ТзОВ «Габен» на суму 1008805 грн. 94 коп., з яких податок на додану вартість становить 201761 грн. 00 коп.

Підставою для такого коригування став акт про припинення взаємозобов'язань від 26.02.2010 року (а.с.146 том І), у зв'язку з незабезпеченням позивачем та його контрагентом ТзОВ «Габен» часткового виконання своїх договірних зобов'язань.

Взаємозобов'язання сторін підтверджуються наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу за №0312 від 12.03.2008 року (а.с.109 том ІІ), №08/0313 від 13.03.2008 року (а.с.а.с.112-113 том ІІ), за №08/0124 від 24.01.2008 року (а.с.а.с.114-115 том ІІ), розхідними накладними, виписками з банку по рахунках та платіжними дорученнями (а.с.а.с.86-102 том ІІІ), а також наявними в матеріалах справи картками рахунків.

При цьому, контролюючий орган вважає, що при здійсненні згаданого коригування позивачем було порушено п.4.5 ст.4, підп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Так, у відповідності до положень п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Під час розгляду справи судом не встановлено порушень наведених норм з врахуванням наступного:

по-перше, однією з умов застосування підп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість є повне або часткове списання податкового боргу в минулих звітних періодах. При цьому, ні поясненнями сторін, ні матеріалами справи не підтверджується наявність зазначеної обставини, що в свою чергу виключає можливість застосування наведеної норми у спірних правовідносинах.;

по-друге, п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» покликаний врегульовувати правовідносини, які пов'язані з коригуванням, за наявності обставин зміни сум компенсації вартості поставки товарів (послуг). В матеріалах справи наявний акт про припинення взаємозобов'язань від 26.02.2010 року, який вказує на обставини, за яких позивач, в дотримання вимог наведеної норми, здійснив коригування податкового зобов'язання.

Отже, судом не встановлено в діях позивача наявності порушень під час коригування в рядку 8.4 та додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість (скорочена) за лютий 2010 року податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 201761грн. 00 коп.

Не можна залишити поза увагою і те, що в акті перевірки (а.с.36 том І), у розділі «Податкові зобов'язання» зазначено, що в ході перевірки встановлено «при припиненні взаємозобов'язань між ПП «Агрофірма Дзвони» та ТзОВ «Габен» у сторону зменшення відкориговано лише податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податковий кредит не коригувався».

При цьому, суд даючи правову оцінку таким твердженням контролюючого органу вважає за необхідне зазначити наступне:

по-перше, вони стосуються порядку формування податкового кредиту, а не податкових зобов'язань, хоч знаходяться в розділі акта перевірки, який стосується правильності формування податкових зобов'язань;

по-друге, відповідачем не зроблено жодного висновку щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, які стосується порядку формування податкового кредиту;

по-третє, контролюючим органом не надано оцінки первинним бухгалтерським документам та документам бухгалтерського обліку, які стосується формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Габен».

Зазначені міркування, дозволяють суду прийти до висновку, що відповідачем не встановлено порушень норм податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Габен», оскільки не проаналізовано необхідних документів, не вказано норм податкового законодавства, які порушено позивачем.

Крім того, експертами Львівського науково-дослідного інституту під час проведення судової економічної експертизи з питання формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Габен» не надано відповіді на таке запитання у висновку №4304 від 31.05.2013 року.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми податкового зобов'язання в розмірі 201761 грн. 00 коп. не відповідає критерію, передбаченому п.1 ч.3 ст.2 КАС України.

Щодо зайвого включення до податкового кредиту з податку на додану вартість 13298 грн. 48 коп.

В акті перевірки зазначено, що позивачем у жовтні 2009 року зайво включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 10385 грн. 54 коп. при отриманні паливно-мастильних матеріалів від ТзОВ «Фірма ТОТ» згідно податкової накладної №30079 від 30.07.2009 року, оскільки дана податкова накладна двічі відображена у складі податкового кредиту у липні 2009 року та у жовтні 2009 року.

Також, у згаданому акті зазначено, що платником податків у серпні 2010 року зайво включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 2472 грн. 98 коп., оскільки дана сума не підтверджена податковою накладною від ПАТ «Галнафтохім», оскільки податкова накладна №1525 від 08.06.2010 року (сума податку на додану вартість 2472 грн. 98 коп.) виписана ТОВ «Калина-Чернігів».

У відповідності до положень абзацу першого підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку, продовжується в абзаці другому згаданого підпункту, органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Зі змісту наведених норм можна прийти до висновку, що суми податкового кредиту повинні підтверджуватись, в нашому випадку, податковими накладними.

Що стосується завищення податкового кредиту з податку на додану вартість сформованого позивачем по господарських операціях з ТзОВ «Фірма ТОТ».

В матеріалах справи наявні додатки 2 до Податкових декларацій з податку на додану вартість (скорочені) за липень та жовтень 2009 року ( а.с.150 та а.с.155 том І), суми податкового кредиту в яких відповідають сумам зазначеним в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

В рядок 18 Реєстру отриманих та виданих накладних (а.с.151 том І) внесено податкову накладну від 30.07.2009 року за №30079, виписану ТзОВ «Фірма ТОТ» (а.с.158 том І), сума податку на додану вартість 10385 грн. 54 коп.

У рядку 13 Реєстру отриманих та виданих накладних (а.с.156 том І) вчинено запис податкової накладної з аналогічними реквізитами та сумами, крім дати отримання - 01.10.2009 року. При цьому, період виписки такої у додатку 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року вказаний липень 2009 року.

Наведені обставин дозволяють суду прийти до висновку про те, що сума податку на додану вартість зазначені в податковій накладній від 30.07.2009 року за №30079, двічі була включена до податкового кредиту у липні 2009 року та у жовтні 2009 року.

Не можна залишити поза увагою і те, що листом від 02.08.2012 року позивач повідомив контролюючий орган, що в нього відсутні порушення норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту у жовтні 2009 року, оскільки в нього наявна податкова накладна, виписана ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина», №9133/04-01 від 27.10.2009 року на суму 72553 грн. 53 коп. в тому числі податок на додану вартість 12092 грн. 26 коп., яка не включена до податкового кредиту, що вказує на відсутність факту заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період. При цьому слід зазначити, що в даному листі немає додатків, зокрема зазначеної податкової накладної.

У відповідності до положень абзацу першого п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки, продовжується в абзаці другому, надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Враховуючи те, що позивачем як під час перевірки так і після її завершення не було надано до перевірки податкової накладної №9133/04-01 від 27.10.2009 року, виписаної ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина», у відповідності до п.44.6 ст.44 ПК України, суд вважає, що така була відсутня.

З врахуванням викладеного суд вважає, що контролюючий орган у відповідності до норм чинного законодавства правомірно виключив зі складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 10385 грн. 54 коп., оскільки податкова накладна в підтвердження наведеної суми двічі була включена до податкового кредиту.

Що стосується завищення податкового кредиту з податку на додану вартість сформованого позивачем по господарських операціях з ПАТ «Галнафтохім».

Як вбачається зі змісту акта перевірки (а.с.48 том І) працівниками контролюючого органу досліджувались податкові накладні виписані ПАТ «Галнафтохім», які відображені в Додатку 2 до Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (а.с.134 том І) та у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.а.с.135-136 том І).

При цьому, податкова накладна зі сумою податку на додану вартість в розмірі 2472 грн. 98 коп., ПАТ «Галнафтохім» не виписувалась, що не заперечується і самим платником податку.

Даючи пояснення представник позивача, зазначив, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість відповідає сумам податку на додану вартість, які визначені в податкових накладних. Однак, при оформленні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (додаток 2) та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, продовжує представник позивача, помилково було зазначено іншого контрагента - ПАТ «Галнафтохім» замість ТзОВ «Калина-Чернігів», податкова накладна за №1525 від 08.06.2010 року по якому наявна в матеріалах справи та сума податку на додану вартість в якій відповідає сумі зазначеній у згаданих податковій декларації та реєстрі.

Як вбачається з положень п.3.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. У примітці до даного пункту зазначено, що при цьому не включення податкової накладної (за наявності її оригіналу) до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Даний пункт та примітка кореспондуються зі змістом наведеного вище підп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який не дозволяє включення до податкового кредиту сум не підтверджених податковою накладною.

Зазначені вище пояснення представника позивача підтверджуються наявними в матеріалах справи податковою накладною ТзОВ «Калина-Чернігів», номер, дата складання, сума податку на додану вартість якої відповідають інформації, що викладена у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, крім назви контрагента та його індивідуального податкового номеру; сумами податку на додану вартість податкових накладних виписаних ПАТ «Галнафтохім» та ТзОВ «Калина-Чернігів».

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що позивачем було допущено порушення при заповненні додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

При цьому, з врахуванням підп.7.4.5 п.7.4 та п.7.7 ст.7 згаданого Закону, за наявності у діях працівників позивача зазначених порушень, на переконання суду такі не призвели до завищення податкового кредиту і як наслідок до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки встановлення обставин протиправного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість зазначених в податковій накладній виписаній ПАТ «Галнафтохім», яка відсутня, компенсуються обставинами не включення до податкового кредиту податку на додану вартість у сумі зазначеній в податковій накладній за №1525 від 08.06.2010 року виписаній ТзОВ «Калина-Чернігів», яка надавалась платником податку до перевірки та наявна в матеріалах справи.

Отже, контролюючий орган прийшов до неправильного висновку про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по основному платежі в розмірі 2472 грн. 98 коп.

Щодо зайвого відображення в сумі податкового кредиту з податку на додану вартість 439 грн. 96 коп.

В акті перевірки зазначено, що у листопаді 2011 року позивачем без достатніх на те правових підстав включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість при придбанні автомобільного комплекту гучного зв'язку, встановлення «Bluetooth» від ТзОВ «Захід Моторс» згідно податкової накладної №116 від 30.11.2011 року, що в подальшому не використовувалося в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 цього ж Кодексу, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В матеріалах справи наявні наряд замовлення №ЗМО12814 від 30.11.2011 року, податкова накладна №116 від 30.11.2011 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mazda», державний номерний знак ВС528СІ, зареєстрованого за позивачем, картки рахунків 911 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 105, які в своїй сукупності вказують на те, що згаданий автомобіль використовувався у господарській діяльності агрофірми та на ньому встановлювався комплект гучного зв'язку і «Bluetooth».

Як наслідок, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для висновку, що надані послуги та товарно-матеріальні цінності в подальшому не використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Що стосується заниження податку на додану вартість на суму 131121 грн. 85 коп.

В акті перевірки зазначено, що внаслідок неврахування підприємством матеріалів попередньої планової документальної перевірки за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року (акт №31/23/30394156 від 16.10.2009 року) ПП «Агрофірма Дзвони» занижено податок на додану вартість, який підлягав нарахуванню до сплати в бюджет, всього на суму 131121 грн. 85 коп., в тому числі по звітних періодах: за квітень 2009 року на суму 9228 грн. 85 коп., за травень 2009 року на суму 19075 грн. 00 коп., за червень 2009 року на суму 4222 грн. 00 коп., за липень 2009 року на суму 334 грн. 00 коп., за серпень 2009 року на суму 41741 грн. 00 коп., за вересень 2009 року на суму 13150 грн. 00 коп., за жовтень 2009 року на суму 41899 грн. 00 коп., за листопад 2009 року на суму 1472 грн. 00 коп.

Даючи оцінку такому твердженню, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Контролюючим органом вчинено покликання на акт попередньої планової документальної перевірки за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року №31/23/30394156 від 16.10.2009 року (а.с.а.с.1-64 том ІІ), при цьому слід відмітити, що у цьому акті немає жодного посилання на розбивку сум по звітних періодах, який наявний в акті перевірки на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, зі змісту акта перевірки не вбачається які саме порушення стали підставою для визначення суми 131121 грн. 85 коп.

Відтак, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині не відповідає критерію обґрунтованості, передбаченому п.3 ч.3 ст.2 КАС України.

Не можна залишити поза увагою і те, що відповідачем у справі в його поясненнях обґрунтовується походження визначеного грошового зобов'язання в цій частині, однак, таке не стосується тих звітних періодів, які зазначені в акті перевірки, хоч в певній частині ґрунтується на обставинах встановлених попередньою перевіркою.

Так, в попередньому акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року встановлено заниження податкового зобов'язання у сумі 121804 грн. 26 коп. та завищення податкового кредиту у сумі 16112 грн. 59 коп., та рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за березень 2009 року всього на суму 44416 грн. 85 коп., та зменшено від'ємне значення рядка 22.2 у сумі 86270 грн. 00 коп. (а.с.40 том ІІ).

Сумарне значення цих сум становить 130686 грн. 85 коп. разом із 435 грн. 00 коп. становить 131121 грн. 85 коп., і про них ідеться в поясненнях від 15.04.2014 року. При цьому, походження 435 грн. 00 коп. є незрозумілим.

В акті №31/23/30394156 від 16.10.2009 року йдеться про порушення заповнення рядків 26 та 22.2 Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року.

У відповідності до вимог п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, контролюючим органом не дотримано строків давності при визначенні суми грошового зобов'язання, оскільки порушення стосувались заповнення податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, а податкове повідомлення-рішення прийнято в серпні 2012 року.

При цьому, таке порушення строків не може бути виправдане відсутністю в органу державної податкової служби повноважень прийняття податкового повідомлення-рішення на завищену суму від'ємного значення з податку на додану вартість за наслідками проведення попередньої податкової перевірки, оскільки п.102.1 та п.102.2 ст.102 ПК України не передбачено таких виключень.

Отже, під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини правомірності визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж) в розмірі 131121 грн. 85 коп.

Що стосується штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), то такі підлягають скасуванню в частині їх нарахування на суми основного платежу, правомірність якого не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. В іншій частині штрафні (фінансові) санкції (штрафи) прийняті у відповідності до положень п.123.1 ст.121 ПК України в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

За викладених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в сумі грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 419745 грн. 27 коп., в тому числі основний платіж - 335796 грн. 22 коп. та штрафна (фінансова) санкція (штраф) - 83949 грн. 05 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Щодо судових витрат (содовий збір та витрати пов'язані з проведенням судових експертиз), то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Золочівською міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення від 29.08.2012 року за №0000212321 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 419745 грн. 27 коп.

3. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агрофірма Дзвони», що знаходиться за адресою Львівська область, Перемишлянський район, с.Болотня (код ЄДРПОУ 30394156) 8892 грн. 82 коп. (вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні вісімдесят дві копійки) судових витрат.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 квітня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк