Рішення № 38285376, 10.04.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2/881/14

760/24715/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Солом»янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді -Кушнір С.І,

при секретарі - Загородній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, 3-я особа Головне управління юстиції у м.Києві про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 про визнання права власності на обов»зкову частку у спадщині померлого чоловіка - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, незалежно від змісту його заповіту як непрацездатній вдові, а саме на ? частину усього спадкового майна і зокрема на ? частину квартири АДРЕСА_1. Позивач просить визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 164 від 04.07.2013 р., видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом ОСОБА_5 частково недійсним в частині, яка складає належну обов»язкову частку.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17.05.2000 р. уклала шлюб з ОСОБА_4. В січні 2003 р. стала пенсіонером, а у 2010 р. була визнана інвалідом, з 2003 р. є непрацездатною.

26.03.2003 р. ОСОБА_4 була приватизована квартира АДРЕСА_1, що підтверджується розпорядженням органу приватизації № 29237 від 26.03.2003 р. та свідоцтвом про право власності на житло від 26.03.2003 р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік ОСОБА_4 помер в Німеччині. Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1.

В жовтні 2012 р. в межах встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку, звернулась до Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

30.10.2013 р. та 06.11.2013 р.зверталась до Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтво про право на спадщину, однак було відмовлено, в зв»язку з тим, що 04.07.2013 р. спадщину отримав ОСОБА_3. Виявилось, що чоловіком ОСОБА_4 було залишено заповіт від 16.11.2007 р., яким він все своє майно заповів своєму онуку ОСОБА_3.

На час відкриття спадщини, серед спадкоємців першої черги була донька ОСОБА_4 - відповідач ОСОБА_2.

Однак, незважаючи на наявність вказаного заповіту, в силу ст.1241 ЦК України має право на належну обов»язкову частку у спадщині незалежно від змісту цього заповіту, як непрацездатна вдова померлого ОСОБА_4, а саме на половину частки, яка належала б у разі спадкування за законом. В даному випадку на ? частину від усього майна ОСОБА_4 і зокрема на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Приватний нотаріус ОСОБА_5 не здійснила належної перевірки повного кола спадкоємців, у т.ч. тих, що мають право на обов»язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України та видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Згідно ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти вимог про визнання за позивачем права на обов»язкову частку у спадщині померлого ОСОБА_4 та пояснив, що ОСОБА_4 складено заповіт 16.11.2007 р., яким він все своє майно заповів своєму онуку ОСОБА_3. В установлений законом шестимісячний строк ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини. Була заведена спадкова справа. 04.07.2013 р. ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом: квартиру АДРЕСА_1. Не було відомо, що дружина померлого звернулась з заявою про прийняття спадщини до Дев»ятої Київської нотаріальної контори. Зазначив, що існує заборгованість по сплаті комунальних послуг та утриманню квартири АДРЕСА_1. Квартира знаходиться в незадовільному стані. Сума заборгованості повинна бути врахована при визначенні частки на спадкове майно.

Третя особа - Головне управління юстиції в м. Києві, свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,5 кв.м., що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житла Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації 26.03.2003 р.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 17.05.2000 р., що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1, виданим 17.05.2000 р. Центральним відділом реєстрації шлюбів м.Києва.

16.10.2012 р. державним нотаріусом Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 1002/2012 р. до майна померлого ОСОБА_4 за заявою дружини ОСОБА_1 від 16.10.2012 р.

15.01.2013 р. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за заповітом щодо майна померлого ОСОБА_4 звернувся - ОСОБА_3.

В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2007 р. ОСОБА_4 заповідав все своє майно в Україні, в тому числі рухоме й нерухоме майно, у тому числі права на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, всі гроші, що знаходяться на рахунках в банках в Україні онукові ОСОБА_3.

04.07.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на підставі заповіту, посвідченого 16.11.2007 р. Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянин ОСОБА_3. Спадщина на яку видано свідоцтво, складається з квартири під АДРЕСА_1.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м.Києва ОСОБА_5 на адресу суду було надіслано письмове пояснення, в яких нотаріус зазначив, що 15.01.2013 р. відкрита спадкова справа за заявою ОСОБА_3, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4. Все майно померлий заповітом заповідав ОСОБА_3. 15.01.2013 р. була отримана інформаційна довідка зі Спадкового реєстру щодо заведених спадкових справ за параметрами «ОСОБА_4» Інформація була відсутня. Впродовж 6 місяців інші спадкоємці не звертались, тому 04.07.2013 р. було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну спадкодавцеві квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім»я спадкоємця ОСОБА_3. 07.11.2013 р. звернулась ОСОБА_1 і виявилось, що Дев»ятою Київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа 1002/12 після померлого «ОСОБА_4». У свідоцтві про смерть наданого нотаріусу прізвище померлого ОСОБА_4.

Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після смерті, той з поружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями 1 черги, щодо майна померлого є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2.

В судовому засіданні встановлено, що на день смерті чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 була непрацездатною, з 01.02.2010 р. рівень інвалідності становить 70 відсотків.

ОСОБА_1, як непрацездатна вдова має право на обов»язкову частку, яка в даному випадку становить ? частину від усього майна ОСОБА_4 і зокрема на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, як непрацездатна вдова померлого має право на обов»язкову частку у спадщині в розмірі ? частини квартири АДРЕСА_1.

Оскільки положеннями ст. 1301 ЦК України передбачено можливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, з огляду на те, що свідоцтво про право на спадщину 04.07.2013 р. було видано ОСОБА_3 з порушенням прав позивача, без урахування обов»язкової частки у спадщини, водночас Свідоцтво про право на спадщину за заповітом в повному обсязі видано лише на ім'я ОСОБА_3, судом вбачаються підстави для визнання частково недійсним Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.07.2013 року, яке видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстроване в реєстрі під № 164, в частині спадкування 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності на ? частину усього майна спадкодавця ОСОБА_4 і зокрема на ? частину квартири АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що за позивачем необхідно визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, оскільки позивачем не надано доказів про інше майно спадкодавця.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1218, 1222, 1241, 1261, 1268, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, 3-я особа Головне управління юстиції у м.Києві про визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про прав на спадщину за заповітом від 04.07.2013 р., виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 ОСОБА_3 та зареєстроване в реєстрі за № 164, а саме на ? частину квартири АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,5 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.