Рішення № 38283486, 10.04.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2014 р. Справа № 918/214/14

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт"

про стягнення 25 126 грн. 55 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Прохорович О.М. (довіреність № 515 від 23.04.2013р.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося в господарський суд з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 24 037 грн. 67 коп., 1 180 грн. 07 коп. пені та 263 грн. 96 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 19.02.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 04.03.2014р.

03.03.2014р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав клопотання, у якому просив зобов'язати сторони здійснити звірку розрахунків. Судом дане клопотання задоволено.

04.03.2014р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 24 037 грн. 67 коп. боргу по орендній платі, 824 грн. 92 коп. пені та 263 грн. 96 коп. 3% річних, а всього в розмірі 25 126 грн. 55 коп. Судом прийнято заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 04.03.2014р. розгляд справи відкладався до 27.03.2014р.

24.03.2014р. позивач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав витребувані ухвалою суду від 04.03.2014р. документи.

Ухвалою суду від 27.03.2014р. розгляд справи відкладався до 10.04.2014р.

В судовому засіданні 10.04.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання 04.03.2014р., 27.03.2014р. та 10.04.2014р. не з'явився, відзиву на позов не подав, однак про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009р. між Кузнецовським міським комунальним підприємством (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Рівнеліфт" (орендар) укладено Договір оренди № 243 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області (надалі - Договір; а.с. 8-10).

У відповідності до п. 1.1 Договору, орендодавець передає (згідно протоколу засідання комісії по проведенню конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна від 07.10.2009р.), а орендар приймає в строкове платне користування, терміном до трьох років, окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення №1-104, 1-105, 1-111 (перший поверх) та нежитлові приміщення №1-005, 1-014, 1-022 (розташовані в підвалі), загальною площею - 137,00 кв.м., що розташовані за адресою: майдан Незалежності будинок 2 (два), місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить - 155 500 грн. 00 коп.

Згідно п. 1.3 Договору, орендар використовує орендовану площу для розміщення дільниці по обслуговуванню та ремонту ліфтів у м. Кузнецовськ.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Кузнецовського міської ради № 528 від 14.12.2005р. та орендними ставками за використання нерухомого комунального майна затвердженими рішенням Кузнецовської міської ради №136 від 09.02.2007р. і за базовимй місяць розрахунку (жовтень 2009р.) складає - 1 984 грн. 76 коп., крім того ПДВ (20%) - 396 грн. 96 коп. Усього орендна плата в місяць, разом з ПДВ складає - 2 381 грн. 72 коп. (Додаток №2).

Згідно рішення Кузнецовської міської ради №586 від 26.06.2009р. орендна плата до 01.01.2010р. становить 1 071 грн. 78 коп. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатком № 2 до Договору затверджено Розрахунок плати за базовий місяць оренди нерухомого комунального майна, що знаходиться на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства (а.с. 12)

01.11.2009р. визначені у Договорі нежитлові приміщення Актом № 1 були передані у користування для відповідача (а.с. 11).

Пунктом 10.1 Договору визначено, що даний договір набирає чинності з 26.10.2009р. і діє до 24.10.2012р.

22.05.2013р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди №243 від 26.10.2009р., якою продовжено строк дії договору до 24.10.2015р., а також викладено п. 1.1 та п. 3.1 Договору в іншій редакції, а саме: п. 1.1 "орендодавець передає (згідно протоколу засідання комісії по проведенню конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна від 07.10.2009р.), а орендар приймає в строкове платне користування, терміном до трьох років, окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові приміщення №1-104, 1-111 (перший поверх) та нежитлові приміщення №1-005, 1-014, 1-022 (розташовані в підвалі), загальною площею - 88,0 кв.м., що розташовані за адресою: майдан Незалежності будинок 2 (два), місто Кузнецовськ Рівненської області і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить - 81 800 грн. 00 коп."; п. 3.1 "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженого рішенням Кузнецовського міської ради №229 від 28.10.2011р. і за базовий місяць розрахунку (квітень, 2013р.) складає - 1 022 грн. 50 коп., крім того ПДВ (20%) - 204 грн. 50 коп. Усього орендна плата в місяць, разом з ПДВ складає - 1 227 грн. 00 коп." (а.с. 13).

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 1 від 22.05.2013р. до Договору затверджено Розрахунок плати за базовий місяць оренди нерухомого комунального майна, що знаходиться на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства (а.с. 14).

На підставі викладеного, позивачем відповідачу нараховувалась орендна плата та виставлялись рахунки - фактури, а саме: №000009039 за листопад 2012р. на суму 2 787 грн. 95 коп.; №000010282 за грудень 2012р. на суму 2 785 грн. 16 коп.; №0000000397 за січень 2013р. на суму 2 790 грн. 73 коп.; №0000001047 за лютий 2013р. на суму 2 796 грн. 31 коп.; №0000002252 за березень 2013р. на суму 2 793 грн. 52 коп.; №0000003027 за квітень 2013р. на суму 2 793 грн. 52 коп.; №0000003859 за травень 2013р. на суму 2 793 грн. 52 коп.; №0000004785 за червень 2013р. на суму 2 796 грн. 31 коп.; №0000007264 за вересень 2013р. на суму 482 грн. 24 коп., з врахуванням боргу за попередні періоди на суму 14 497 грн. 53 коп.; №0000008386 за жовтень 2013р. на суму 1 218 грн. 41 коп., з врахуванням боргу за попередні періоди на суму 16 707 грн. 94 коп. (а.с. 17-27).

Проте, ПАТ "Рівнеліфт" належним чином взяті на себе зобов'язання не виконувало та заборгованість не погасило.

06.11.2013р. Кузнецовське міське комунальне підприємство на адресу приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" направило лист про розірвання договору оренди, у якому вказало, що у зв'язку з наявністю заборгованості понад три місяці відповідачу необхідно здати приміщення з оренди по акту приймання - передачі по кожному об'єкту окремо (а.с. 16).

В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по Договору позивач звертався до відповідача з претензією від 13.12.2013р., в якій просив останнього сплатити заборгованість по орендній платі в розмірі 23 037 грн. 67 коп. та пеню в розмірі 854 грн. 44 коп., а всього в розмірі 24 892 грн. 11 коп.

Однак, вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення, відтак за останнім рахується заборгованість в розмірі 24 037 грн. 67 коп. по орендній платі.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 263 грн. 96 коп. та пеню в розмірі 824 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з вимогами позивача відповідач подав письмове клопотання, в якому просив зобов'язати сторони здійснити звірку розрахунків. Ухвалою суду від 04.03.2014р. клопотання відповідача задоволено.

05.03.2014р. позивачем здійснено звірку взаєморозрахунків та 11.03.2014р. відповідачу було надіслано Акт звірки взаємних розрахунків для підписання (копії - а.с. 65-66, докази вручення а.с. 67, оригінали - а.с. 76, докази направлення та вручення - а.с. 73-74), проте приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" вказаний акт не підписало, пояснення з приводу цього не надало та не забезпечило явку свого представника для дачі пояснень безпосередньо в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України, що кореспондується із статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 ст. 286 ГК України визначає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до п. 5.2.2 договору, орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі перераховувати орендодавцю орендну плату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач умови договору щодо оплати орендованого майна виконував недобросовісно, а тому з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача 13.12.2013р. надіслано претензію №2489 (а.с. 30) з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі в сумі 24 037 грн. 67 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З аналізу вищевикладених обставин справи та норм чинного законодавства вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 037 грн. 67 коп. заборгованості по орендній платі обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошовий зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 824 грн. 92 коп. пені та 263 грн. 96 коп. 3% річних стверджуються матеріалами справи, а відтак позовні вимоги в цій частині також є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, аналізуючи положення норм ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем надано суду докази, які достовірно підтверджують факт допущення відповідачем порушення умов договору оренди, порядку і строку сплати орендної плати.

Доказів сплати заборгованості по орендній платі відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 625, 629, 762 ЦК України та ст.ст. 173, 193, 232, 286 ГК України вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 037 грн. 67 коп. боргу по орендній платі, 824 грн. 92 коп. пені та 263 грн. 96 коп. 3% річних стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають до задоволення.

На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини 1 статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" (33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40А, ідент. код. 05523808) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Майдан Незалежності буд. 2, код ЄДРПОУ 30536302) - 24 037 грн. 67 коп. заборгованості по орендній платі, 824 грн. 92 коп. пені, 263 грн. 96 коп. 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "17" квітня 2014р..

Суддя Горплюк А.М.