Рішення № 38283351, 15.04.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"15" квітня 2014 р. Справа № 911/801/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 115)»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - ІВ»про стягнення 50523 грн.за участю представників:

позивача:Тесленко Р.М. - дов. від 14.03.2014р. № 79відповідача:Степченко Ю.А. - дов. від 25.03.2014р. № 38, Шпічка М.І. - дов. від 25.03.2014р. № 36суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 115)» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - ІВ» (далі - відповідач) про стягнення 50523 грн., з яких 49200 грн. основний борг та 1323 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг від 12.07.2013р. № 78 Г щодо здійснення розрахунку за надані послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача письмовий відзив на позов не подали, проти позовних вимог не заперечували.

Враховуючи, що не подача відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг від 12.07.2013р. № 78 Г (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - виконавець зобов'язався надати відповідачу - замовнику визначені п. 1.2 договору послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на площах замовника методом прямого комбайнування, у відповідності з агротехнічними вимогами (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти фактично надані послуги та сплатити їх вартість на умовах визначених даним договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору виконавець надає послуги з обмолоту озимої пшениці та ярого ячменя.

Згідно п. 3.1 договору, здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється актами, які підписуються повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що за фактично надані виконавцем послуги, передбачені даним договором, замовник виплачує виконавцю грошові кошти в безготівковій формі, перераховуючи їх на поточний рахунок виконавця на підставі підписаного акту протягом 20 днів з моменту підписання акту.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на суму 49200 грн., що підтверджується актом про прийняття-передачі виконання робіт від 23.07.2013р., який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 24.09.2013р. № 245 про сплату заборгованості у сумі 49200 грн. Надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» від 26.09.2019р. № 6553. Завірені копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вказану претензію про сплату заборгованості залишив без відповіді та без задоволення, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 49200 грн.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі від 11.11.2013р., відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 11.11.2013р. складає суму 49200 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур у визначені договором строки, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 49200 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 49200 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур, позивач на підставі п. 4.3 договору просить суд за прострочення оплати, стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 12.08.2013р. по 09.01.2014р. складає 1323 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 1323 грн. пені підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49200 грн. основного боргу та 1323 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - ІВ» (08730, Київська обл., Обухівський район, с. Мала Вільшанка, вул. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 34161691) на користь Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Кагарлицької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (№ 115)» (09214, Київська обл., Кагарлицький район, с. Зікрачі, ідентифікаційний код 08680230) 49200 (сорок дев'ять тисяч двісті) грн. основного боргу, 1323 (одну тисячу триста двадцять три) грн. пені, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 17.04.2014р.