Постанова № 38283126, 15.04.2014, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № № 621/449/14-а

Провадження № 2-а/621/27/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2014 року м.Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Нестерцової Н.В.

секретаря - Подмаркової Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі ГУ Міндоходів про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за ч.4 ст.165-1 КУпАП

В обґрунтування позовних вимог він зазначив, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 10.02.2014 року за результатами камеральної перевірки було встановлено, що ним несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року строком до 20.12.2013 року, чим порушено п.8 ст.9 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року, в.о. начальника ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області постановою від 10.02.2014 року піддала його адміністративній відповідальності за ч.4 ст.165-1 КУпАП до штрафу у розмірі 1700 грн.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, на час проведення перевірки ДП «Дослідне господарство «Борки» НААН» він був звільнений з посади директора цього підприємства.

З актом перевірки ДПІ його не ознайомили, акт ним не підписаний і відповідно свої заперечення не мав можливості надати.

У видачі акту перевірки працівниками ДПІ було відмовлено.

На момент винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності були порушені права, передбачені ст.268 КУпАП. При вирішенні питання посадовою особою ДПІ не було враховано той факт, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, не працює, а призначено максимальне стягнення.

Крім того, стягнення накладено поза строків, передбачених ст.38 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову.

Він пояснив, що працівники ДПІ на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли зухвало, грубо, відмовляли в надані акту камеральної перевірки для вивчення, в результаті, на нього було накладене максимальне стягненя у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Крім того, позивач вказав є підстави для закриття провадження в справі за ст.38 КУпАП.

Представник відповідача за довіреністю Бєлий С.М. позов не визнав.

Він надав письмові заперечення та пояснив, що ОСОБА_1 за період перебування на посаді керівника ДП «Дослідне господарство «Борки» НААН України допустив несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року, що було виявлено під час проведення камеральної перевірки по результатам якої складено акт №29/17/05460404 від 21.01.2014 року.

Постанова від 10.02.2014 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

Представник ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Заслухав пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Протоколом №25 про адміністративне правопорушення від 10.02.2014 року встановлено, що посадова особа за період перебування на посаді керівника ДП « Дослідне господарство « Борки» НААН України ОСОБА_1 вчинив правопорушення - несвоєчасно сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року строком сплати 20.12.2013 року, що є порушенням п.8 ст.9 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». (а.с.5)

Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 028931 від 10 лютого 2014 року, на ОСОБА_1 у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року по строку сплати 20.12.2013 року, накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. (а.с.4)

У відповідності до ст. 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідністю з ч.ч.1,3 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішенню справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У відповідності до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 283 КУпАП передбачає, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою суду від 27.02.2014 року, відповідачу було роз'яснено ч.2 ст.71 КАС України.

Судовим розглядом встановлено, що складений відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення постанови, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а саме: неповно викладена суть правопорушення, а з урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який провину не визнав, не зазначені докази, які підтверджують провину.

Так, з урахуванням висновку головного державного інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб Гречишнікової В.О., яка склала вказаний протокол, за умови того, що керівник ДП «ДГ «Борки» ОСОБА_1 несвоєчасно сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року строком до 20.12.2013 року, в протоколі не зазначено розмір внеску та коли саме було його сплачено, чи не сплачено взагалі на момент складення протоколу та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ці порушення знайшли своє відображення в постанові про накладення адміністративного стягнення від 10.02.2014 року в.о. начальника ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області Курбатової Н.І.

Вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

У судовому засіданні представник відповідача не надав доказів про те, коли фактично було проведено оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які обтяжуючі відповідальність обставини були враховані при винесенні постанови про накладення максимального штрафу, що передбачає ч.4 ст.165-1 КУпАП, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не мав роботи та доходу.

Відсутність інформації в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності від 10.02.2014 року даних про фактичну оплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року керівником ДП «ДГ «Борки» ОСОБА_1 та ненадання данної інформації у судовому засіданні позбавили суд можливості перевірити строки накладення адміністративного стягнення та застосування п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку про винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.165-1КУпАП, без належного, як того вимагає ст.ст.280,283 КУпАП України з'ясування всіх обставин справи та даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Тому, постанова в.о. начальника ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області Курбатової Н.І. від 10.02.2014 року про накладенняна ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.4 ст.165-1 КУпАП у виді штрафу 1700 грн. є такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 246, 251, 254, 256, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 70, 71, 72, 99-103, 158-163, 167, 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 028931 від 10 лютого 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот ) грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: