Вирок № 38282466, 13.03.2014, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 1кп25715214

№ 257/698/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді - Гурідової Н.М.,

при секретарі - Сидорової А.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Чимирис К.О.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Донецьку обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в єдиному державному реєстрі досудових розслідувань № 12013050830003654 за обвинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Моспіно, Донецької області, українця, з середньо-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не засудженого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч4 ст. 358 , ч1 ст. 222 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчинив використання завідомо підробленого документа, тобто скоїв правопорушення передбачене ч4 ст.358 КК України, крім того, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримати кредит при відсутності ознак злочину проти власності, тобто скоїв правопорушення передбачене ч1 ст.222 КК України.

Правопорушення ним було скоєно при наступних обставинах: так, в кінці травня 2012 року в денний час, більш точні дата та час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні відділення «Північне» ПАТ «ВТБ Банк» по пр.. Київському, 5 в Київському районі м.Донецька, діючи умисно, достовірно знаючи про відсутність джерела доходу у вигляді заробітної плати як у гірничого майстра ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та відсутність джерела доходів взагалі, використав завідомо підроблений документ, а саме довідку за вих.. № 1321 від 29.05.2012 року на його ім'я, начебто видану зазначеним підприємством, яка була підроблена при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, шляхом передачі її співробітнику зазначеної банківської установи, з метою оформлення готівкового кредиту.

Крім того в кінці травня 2012 року в денний час, більш точні дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_2 діючи умисно, з метою отримати банківський кредит, прибув до відділення «Північне» ПАТ «ВТБ Банк» по пр.. Київському 3 в Київському районі м. Донецька. Після чого, знаходячись в приміщенні зазначеної банківської установи, ОСОБА_2 діючи умисно, шляхом використання підробленого документа про свій фінансовий стан та кредитоспроможність, а саме довідки за вих.. № 1321 від 29.05.2012 року на його ім'я, підробленої при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, наданої ним співробітнику вказаної банківської установи з метою оформлення банківського кредиту, чим скоїв шахрайство з фінансовими ресурсами. В результаті чого, 30 травня 2012 року в денний час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 оформив кредитний договорі № R53113267581B та отримав банківський кредит.

ОСОБА_2 у судовому засіданні винним себе в пред'явленому обвинуваченні за ч4 ст. 358 , ч1 ст. 222 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини та пояснив, що дійсно наприкінці травня 2012 року, точної дати він не пам'ятає, до нього звернувся раніше йому знайомий ОСОБА_3 з проханням для нього взяти кредит, на що він погодився, але при цьому йому повідомив, що він ніде не працює і доходу не має. Тоді ОСОБА_3 запропонував йому оформити довідку про його доходи, яку він повинен буде надати в банк. Він передав ОСОБА_3 свій паспорт і через деякий час Іванов приніс йому довідку в якій було вказано, що він працює гірничим майстром шахтоуправлінні Покровське, після чого вони прибули в банк, розташований по пр. Київському, 5 де він усвідомлюючи, про відсутність у нього джерела доходу у вигляді заробітної плати як у гірничого майстра та відсутність джерела доходів взагалі, надав дану довідку співробітнику банка, з метою оформлення кредиту, в результаті чого, 30 травня 2012 року він отримав банківський кредит. Отримав гроші та вийшовши з банку він передав кредитний договір та пакет документів до нього з грошами ОСОБА_3. В скоєному розкаявся.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому їм органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а так само визнав всі інші фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч.3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні і які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого обвинуваченим діянь і ніким не оспорюють ся, суд приходить до переконання, що діяння, які вчинені ОСОБА_2 дійсно мали місце, вони містять склад кримінальних правопорушення, передбачених ч4 ст. 358, ч1 ст.222 КК України і ОСОБА_2 винен у їх вчиненні, так як він вчинив використання завідомо підробленого документа, а також вчинив надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримати кредит при відсутності ознак злочину проти власності.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно характеризуючих даних, наданих в судовому засіданні, ОСОБА_2 раніше не засуджений, вчинив злочин невеликої тяжкості. На час вчинення цього кримінального правопорушення суспільно корисною працею не займався, характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України є його щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання винного згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості злочину, обставин справи та особи винного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, призначити покарання у вигляді штрафу.

Що стосується додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією ст. 222ч1 КК України, суд вважає зазначити, що відповідно до п.17 Постанови Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення покарання» із змінами внесеними згідно з Постановами Верховного суду №8 від 12.06.2009 року дане покарання застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. У такому випадку посилатися на ст. 69 КК України не потрібно.

Як було встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 на час скоєння даного правопорушення та на цей час не обіймав та не обіймає певні посади, не займався та не займається певною діяльністю з яким було пов'язано вчинення злочину, тому суд вважає не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 53 КК України суд, призначаючи покарання у виді штрафу, може з урахуванням майнового стану особи прийняти рішення про розстрочку виплати штрафу певними частинами строком до трьох років та встановити періодичність і розмір таких виплат.

Тому суд враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає необхідним покарання у вигляді штрафу розстрочити певними частинами строком до одного року та встановити періодичність і розмір таких виплат.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ст.ст.358ч4,222ч1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 358 ч4 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот пьятдесят) грн..;

- за ст. 222 ч1 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

На підставі ст. 70 ч1 КК України ОСОБА_2 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і призначити остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

Призначення покарання ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень розстрочити виплати певними частинами строком на один рік, тобто до березня 2015 року включно, сплачуючи штраф щомісячно до 20 числа кожного місяця в сумі 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) гривень 66 копійок та надавати щомісячно в суд квитанцію про сплату штрафу.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - особисте зобов'язання.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встновленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст.395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано через Київський районний суд міста Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: