Рішення № 38281292, 15.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/3262/13ц Головуючий у І інстанції Колодко Л.В.Провадження № 22-ц/780/2445/14 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 36 15.04.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Поліщука М.А., Малорода О.І.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа Хоцьківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування за її померлим дідом ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1, а саме житловий будинок 1968 року побудови, площею 78,80 кв.м; погреб із шийкою 1970 року побудови, площею 17,00 кв.м; веранду 1972 року побудови, площею 14,80 кв.м; прибудову 1989 року побудови, площею 17,30 кв.м; сарай 1984 року побудови, площею 13,40 кв.м; сарай 1969 року побудови, площею 49,70 кв.м; літню кухню 1975 року побудови, площею 21,40 кв.м; убиральні 1980 року побудови, площею 1,00 кв.м; сарай 1987 року побудови, площею 29,00 кв.м; огорожу 1982 року побудови; ганок 1972 року побудови, загальна інвентаризаційна вартість якого станом на 24.10.2013 року складає 105 288 грн.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її діда ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1. Через відсутність правовстановлюючих документів їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок. Бабуся позивача ОСОБА_5, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, відмовилася від спадщини, після смерті чоловіка на користь відповідачів. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, позивач, як онука померлої, та її тітка ОСОБА_3, дочка померлої, звернулись до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину. Але їм державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із-за відсутності правовстановлюючих документів.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 6 лютого 2014 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що інших спадкоємців, крім сторін по справі у померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає, тому визнання відповідачами позову та укладення мирової угоди щодо визнання за позивачем права власності на житловий та господарських споруди не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не були взяті до уваги і не досліджено обставини та докази, на які сторони посилалася, та які мають значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку з надвірними побудовами, що розташовані по АДРЕСА_1; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3941 га, що розташована на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №073534; та грошових вкладів в Ощадбанку 33029/06 в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Спадкоємцями після смерті спадкодавця ОСОБА_4 були дружина - ОСОБА_5, син - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини та належної їй частини спадкового майна написавши заяву до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори. Їй роз'яснено нотаріусом положення ст.ст. 60, 63 СК України на видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя, вона не претендувала і не заперечувала, щоб свідоцтво про право на спадщину було видано їхнім дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.77 зворот).

Судом встановлено й не заперечувалося сторонами, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 прийняли спадщину у вигляді земельної ділянки та грошових вкладів в Ощадбанку. Зокрема кожному з відповідачів, державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 4 серпня 2008 року на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3941 га, що розташована на території Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №073534, та грошових вкладів в Ощадбанку 33029/06 в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області та свідоцтва про право на спадщину за законом від 4 серпня 2008 року на 1/2 частину грошових вкладів в Ощадбанку 33029/06 в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.80-82).

У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті їхнього батька ОСОБА_4, із-за відсутності правовстановлюючих документів, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 жовтня 2013 року за № 2463/02-31, спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_3, відмовлено (а.с.19).

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд першої інстанції в рішенні вказав, що позивач ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, за наявності спадкоємця першої черги ОСОБА_1, який є її батьком та сином померлої ОСОБА_5, не може одержати право на спадкування за законом.

Також суд вказав, що спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, що є предметом спору, прийнято спадкоємцями першої черги ОСОБА_1 і ОСОБА_3, після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, і належить їм від часу прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє їх права на спадщину, тобто спадкодавець ОСОБА_5 на день смерті не мала права на житловий будинок АДРЕСА_1, а тому зазначене будинковолодіння не є спадковим майном, після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5

Між тим, колегія суддів вважає що такий висновок суду зроблений невірно, без належного дослідження в судовому засіданні обставин справи і перевірки їх доказами.

Суд фактично не повністю дослідив матеріали справи, не провів їх аналіз та не надав оцінки доказам по справі, а звідси і невідповідність висновків суду обставинам справи,

З матеріалів справи встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, в Переяслав-Хмельницьку районну державну нотаріальну контору Київської області звернулась з заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_2 (а.с.83), онука померлої.

Також з відповідною заявою звернулась спадкоємець першої черги - відповідач ОСОБА_3, яка в цей же день і відкликала свою заяву (а.с.84 зворот, 84), та 07.09.2013 року ОСОБА_3 своєю заявою відмовилась від прийняття спадщини за Законом після смерті ОСОБА_5 на користь сина померлої (свого брата) - ОСОБА_1 (а.с.86).

В свою чергу, спадкоємець першої черги - відповідач ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 на користь онуки померлої - позивачки по справі ОСОБА_2 (своєї дочки), про що подав заяву до державної нотаріальної контори (а.с. 83 зворот).

Постановою державного нотаріуса Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області Коляденко Я.В. № 2845/02-31 від 16 листопада 2013 року відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 на ? частину житлового будинку як на майно, що набуте за час шлюбу (а.с.67).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За правилами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 1275 ЦК України, щодо правових наслідків відмови від прийняття спадщини, де вказано, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Але згідно ч.3 даної статті, застережено, що положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_2, будучи онукою спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за наявності спадкоємця першої черги відповідача ОСОБА_1, який являється її батьком, не може отримати право на спадкування за законом, оскільки ОСОБА_1 відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 на користь онуки, позивачки по справі, ОСОБА_2 (своєї дочки), про що подав заяву до державної нотаріальної контори (а.с. 83 зворот), тому ОСОБА_2 має право на спадкування за законом.

Також суд першої інстанції невірно вказав в рішенні що спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, що є предметом спору, прийнято спадкоємцями першої черги відповідачами, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, і належить їм від часу прийняття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє їх права на спадщину.

Згідно виписки із по господарської книги №492 від 03.10.2013 року, виданої Хоцьківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області, особовий рахунок №0375 - 1 книги 2011-2015 року по АДРЕСА_1 відкрито на ім.'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. В житловому будинку на день його смерті зареєстрована дружина померлого - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.31).

Згідно даних технічного паспорта на вказаний будинок, власником якого вказаний ОСОБА_4, житловий будинок побудований в 1968 році, сарай в 1969 році, погріб в 1970 році, веранда і ганок в 1972 році, літня кухня в 1975 році, убиральня в 1980 році, огорожа в 1982 році, сарай в 1984 році, другий сарай в 1987 році, прибудова в 1989 році, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ. Такий висновок є в матеріалах справи, складений техніком з інвентаризації нерухомого майна (а.с.86). Порушення норм ДБН не виявлено.

З часу побудови будинку та господарських будівель спадкодавці користувалися даними будівлями по день смерті. Хоцьківська сільська рада визнала позовні вимоги та не заперечує щодо визнання права власності за позивачкою на даний будинок з господарськими будівлями.

Оскільки нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виник даний цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. В даному випадку визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право: скасувати рішення першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України є неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки внаслідок неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а звідси і невідповідність висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову про визнання за ОСОБА_2, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, 1968 року побудови площею 78,80 кв.м; погреб із шийкою 1970 року побудови площею 17,00 кв.м; веранда 1972 року побудови площею 14,80 кв.м; прибудова 1989 року побудови площею 17,30 кв.м; сарай 1984 року побудови площею 13,40 кв.м; сарай 1969 року побудови площею 49,70 кв.м; літня кухня 1975 року побудови площею 21,40 кв.м; убиральні 1980 року побудови площею 1,00 кв.м; сарай 1987 року побудови площею 29,00 кв.м; огорожа 1982 року побудови; ганок 1972 року побудови, загальною інвентаризаційною вартістю станом на 24.10.2013 року - 105288 (сто п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень. Задоволення позовних вимог не буде порушувати прав та інтересів інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-309, 313 - 314, 316, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2014 року скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визнати за ОСОБА_2, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок з надвірними і господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: