Ухвала суду № 38281212, 10.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 р. Справа № 1570/4452/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вішневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Актів-Транском» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Актів-Транском» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392200 від 27 квітня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року, ТОВ «Актів-Транском» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392200 від 27 квітня 2012 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Агенція досконалих рішень» були спрямовані на реальне настання правових наслідків, належним чином виконані сторонами, що підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними.

На думку позивача, факт порушення кримінальної справи відносно діяльності ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» щодо фіктивного підприємництва, підроблення документів не може бути прийнятий до уваги судом та не свідчить про те, що ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» створено лише для прикриття незаконної діяльності.

Дії позивача повністю відповідають вимогам пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а наявні документи підтверджують право позивача на податковий кредит.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що по взаємовідносинам з контрагентом за період жовтень 2011 року було отримано акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» від 15.02.2012 року № 682/23-9/37100851, яким встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться; встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності; податкова декларації з податку на додану вартість з додатком № 1, 5 за жовтень 2011 року має статус «не дійсний».

За твердженням відповідача, з урахуванням відсутності реального здійснення господарської операції, складені податкові та бухгалтерські документи не підтверджують право позивача на податковий кредит.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, адміністративний позов ТОВ «Актів-Транском» залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Актів-Транском» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Актів-Транском» не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 03 квітня 2012 року по 05 квітня 2012 року, на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську № 60 від 30.03.2012 року, згідно п. 78.2 ст. 78, ст. 79 ПК України, Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Актів-Транском» з питань взаємовідносин з ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» за жовтень 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 567/22-0302/35989995 від 12 квітня 2012 року, яким встановлено порушення ТОВ «Актів-Транском» п. 1, 2 ст. 9 ЗУ «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки № 567/22-0302/35989995 від 12 квітня 2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392200 від 27 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 129.982,00 грн., з яких 103.986,00 грн. за основним платежем та 25.996,00 грн. за штрафними (фінансовим санкціями).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закона України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підставі п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз загальних положень законодавства, що регулює питання господарської діяльності, її змісту та спрямованості, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2011 року позивач уклав з ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» договір про надання консультаційних послуг № 03/10, предметом якого є надання позивачу консультаційних послуг.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» надає ТОВ «Актів-Транском» консультаційні послуги відповідно до Технічного завдання, що є Додатком №1 та невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з Технічним завданням ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» здійснює консультування, надання рекомендацій та практичної допомоги в галузі зв'язків з громадськістю та обміну інформації, розробки систем бухгалтерського обліку, програм обліку виробничих витрат; консультування та надання практичної допомоги в галузі планування, організації, забезпечення ефективності та контролю, інформації для управління.

Надання та приймання наданих послуг здійснювалося шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг, які відносяться до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

При досліджені судом актів про прийняття виконаних робіт щодо управлінських послуг за Договором № 03/10, суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що вказані документи не мають юридичної сили та доказовості, оскільки вказані акти не мають детального і повного опису послуг, не містять інформації про конкретні їх обсяги, щодо вартості кожного виду наданих управлінських послуг (консультаційних, маркетингових, інформаційно-технологічних, юридичних) згідно Додатку №1 до Договору. Позивачем ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надано документів, які б підтверджували факт використання придбаних послуг у власній господарській діяльності і результати таких послуг призвели до одержання доходу, а також документів з детальним та повним описом усіх питань стосовно результатів наданих консультаційних послуг.

Для підтвердження правомірності включення підприємством відповідних витрат до складу валових необхідна наявність документів, оформлених відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які належним чином підтверджують факт отримання послуг, а також зв'язок понесених витрат із організацією та веденням господарської діяльності платника податку, що полягає у намірі його отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних послуг.

Крім того, 01 жовтня 2011 року, між ТОВ «Актів-Транском» та ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» було укладено договір № 01/10 про надання транспортно-експедиційних послуг.

За умовами договору Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні.

На підтвердження виконання робіт надано акти прийомки-передачі виконаних робіт, податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність актів виконаних робіт та податкових накладних є необхідною, але не достатньою підставою для виникнення права на формування податкового кредиту. Позивачем не надано до перевірки заявки на проведення транспортно-експедиторського обслуговування, що прямо передбачено розділом 2 договору, товарно-транспортні накладні та інші товаросупроводні документи. Актом зустрічної перевірки ТОВ «Агенція Досконалих Рішень» встановлена відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, необхідних для виконання умов договору, підприємство відсутнє за місцем реєстрації.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Актів-Транском» залишити без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Актів-Транском» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.