Ухвала суду № 38280691, 14.04.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"14" квітня 2014 р. Справа № 806/2988/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А3091 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" лютого 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А3091, Бердичівського міського об'єднаного військового комісаріату Житомирської області, треті особи- Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомир , Житомирський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України , Головне квартирно- експлуатаційне управління Збройних Сил України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Військової частини А3091 про скасування рішення житлової комісії цієї військової частини про зняття з квартирного обліку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року позов задоволено. Зобов"язано військову частину А3091 м.Бердичева зарахувати ОСОБА_3 та членів його сім"ї на квартирний облік з 10 серпня 1992 року.

В апеляційній скарзі Військова частина А3091 порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової про відмову у позові з підстав невідповідності нормам матеріального права. На обґрунтування доводів Військова частина А3091 посилається на те, що у 2000-му році позивача було переведено до нового місця служби у м. Біла Церква, де він і повинен був стати на квартирний облік. На думку військової частини позивач втратив право перебувати на квартобліку за попереднім місцем служби.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів апеляційного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, прапорщик запасу ОСОБА_3 проходив військову службу в Бердичівському ( з 1986-го до 2000-го року) та Білоцерківському ( з 2000-го по 2005 рік) по військових гарнізонах. Зокрема, до грудня 1998 року ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині 81616, де рішенням житлової комісії від 10.08.1992 року був постановлений на квартирний облік для отримання житла з членами сім"ї( дружина та син) , потім у в/ч 42642 (а.с.37, т.1).

Рішенням житлової комісії в/ч 81616 від 27.03.1996 року сім"ї ОСОБА_3 була розподілена однокімнатна квартира з частковими зручностями в АДРЕСА_1 (а.с.36,т.1)

Рішенням виконкому Бердичівської міськради № 588 від 12.11.1996 року за поданням КЕЧ району однокімнатна квартира АДРЕСА_1, жилою площею 26,0 м кв., визнана службовою і надана ОСОБА_3 на сім"ю з трьох чоловік без зняття з квартирного обліку МО України (а.с.35, т.1).

У даній квартирі сім"я ОСОБА_3 зареєстрована і проживає до даного часу(а.с.32,34).

У 2000 -му році військова частина 42642 розформована.

ОСОБА_3, в грудні 2000 року вибув з Бердичева для подальшої служби в Білоцерківський гарнізон, надана йому у Бердичеві квартира не здана, в ній залишилась проживати сім"я ОСОБА_3

За новим місцем служби у в/ч А2260 м. Біла Церква ОСОБА_3 на квартирному обліку не перебував , житлом не забезпечувався (а.с.44,т.1 ).

У вересні 2005 року ОСОБА_3 звільнений з військової служби у запас у зв"язку із скороченням штатів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання житла є порушеним і захисту воно підлягає шляхом зарахування на квартирний облік з часу первинної постановки- з 10 серпня 1992 року.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 11 затвердженого наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 р. N 20 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1995 р. за N 43/579 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (далі -Положення), яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б" та "д" пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами "а" та "б" пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом Президента України від 13 травня 1993 року N 174/93), пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.

Перебування військовослужбовця на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, підтверджується довідкою, виданою відповідною КЕЧ району та командиром військової частини (додаток N 2 до цього Положення).

Відповідно до пункту 12 того ж Положення, на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи.

Облікові справи є документами особливої ваги. Вони зберігаються в місцях квартирного обліку військовослужбовців, а після отримання ними жилих приміщень - у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, чи в квартирно-експлуатаційних частинах районів, які видали ордер на заселення жилих приміщень.

Облікові справи зберігаються протягом 5 років після одержання військовослужбовцями жилих приміщень чи зняття їх з квартирного обліку. По закінченню цього терміну справи знищуються встановленим порядком.

Відповідно до пункту 13 згаданого Положення, військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті, в т.ч., при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт.

Відповідно до п. 28 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання ім. житлових приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року № 470 передбачено, що при розгляді питання про зняття з квартирного обліку провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік з запрошенням заінтересованої особи та обов"язковим повідомленням про знаття з обліку у 15 денний строк в письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.

Згідно п.25 зазначених Правил, щорічно у період з 1 жовтня по 31 грудня повинна проводитись перереєстрація громадян, перебуваючи на квартирному обліку, під час якої перевіряються облікові справи та вносяться зміни.

В порушення зазначеної норми перереєстрація позивача на квартирному обліку по не проводилась, облікова справа, як встановив суд, втрачена.

Всупереч цим нормам, ОСОБА_3 з квартирного обліку у військовій частині 42642 знятий не був, довідка встановленого зразка для зарахування на квартирний облік за новим місцем служби йому не була видана, перереєстрація на квартирному обліку не проводилась, облікова справа за новим місцем служби не надсилалась і була втрачена, адже докази її знищення встановленим порядком відсутні, сама військова частина була розформована без правонаступника, про що суду повідомило Міністерство оборони України.

Відтак, суд встановив, що рішення житлової комісії військової частини 81616 від 10.08.1992 року про постановку ОСОБА_3 на квартирний облік прийнято у встановленому законом порядку, на день вирішення спору не визнано незаконним та не скасовано. Наведене є правовою підставою для поновлення порушеного права позивача шляхом прийняття судового рішення про зарахування на квартирний облік з часу первинної постановки, тобто, з 10.08.1992 року.

Висновки суду першої інстанції щодо органу військового управління, на який може бути покладений обов"язок поновлення порушеного права позивача, є обгрунтованими.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А3091 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" лютого 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" квітня 2014 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Військова частина А3091 вул. Червона Гора,м.Бердичів,Житомирська область,13300 Бердичівський міський об'єднаний військовий комісаріат Житомирської області вул.Л.Коростоянової,49,м.Бердичів,Житомирська область,13300

4-третій особі: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомир - вул.Адмірала Щасного,20,м.Житомир,10014,

Житомирський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України - вул. Баранова, 4,м.Житомир,10001,

Головне квартирно- експлуатаційне управління Збройних Сил України - проспект Повітрофлотський,6,м.Київ,03049,