Ухвала суду № 38280542, 10.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р.Справа № 591/11230/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.01.2014р. по справі № 591/11230/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Суми, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок раніше призначеної на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсії з урахуванням довідок ДПС у Сумській області.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 24.01.2014 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в здійсненні перерахунку раніше призначеної на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» пенсії державного службовця, з урахуванням довідок Державної податкової інспекції в м.Сумах від 19.11.2013 року № 17904/Д/05-020, № 17905/Д/05-020 та № 17909/Д/05-020.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Суми здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_2 на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсії державного службовця з урахуванням довідок Державної податкової служби України в м.Сумах від 19.11.2013 року № 17904/Д/05-020, № 17905/Д/05-020 та № 17909/Д/05-020.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 197 та ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження та в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з 03 лютого 2012 року ОСОБА_2 була призначена пенсія державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», але при нарахуванні і її призначенні не була врахована матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.

09 грудня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та надав довідки Державної податкової служби в м.Сумах від 19.11.2013 року № 17904/Д/05-020, № 17905/Д/05-020 та № 17909/Д/05-020.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах від 17 грудня 2013 року № 741/Д позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що відмова відповідача у врахуванні до призначеної пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань суперечить діючому законодавству, а саме ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Як встановлено частиною 1 статті 37 Закону "Про державну службу" (в редакції станом на час призначення позивачеві пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону "Про державну службу" (в редакції станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 37-1 Закону "Про державну службу" встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У частині першій статті 1 Закону України від 24.03.1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно до ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Частиною другою статті 33 Закону "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.1991 року N 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон N 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 09.072003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим.

Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним.

Тобто, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні йому пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Про пенсійне забезпечення", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням зазначених видів виплат є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Зарічного районного суду м. Суми від 24.01.2014 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.01.2014р. по справі № 591/11230/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.