Постанова № 38279202, 17.04.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.04.2014 справа №905/8965/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойки О.В.при секретарі Романовій А.О.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явивсярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ на рішення господарського суду Донецької областівід05.03.2014 рокуу справі№ 905/8965/13 (суддя Гринько С.Ю.)за позовомДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київдо відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецькпростягнення 51 265 грн. 50 коп. пені та штрафу за порушення строків поставкиВСТАНОВИВ:

У 2013 році Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк про стягнення 51 265 грн. 50 коп. пені та штрафу за порушення строків поставки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2014 р. позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ штраф в розмірі 1023 грн. 12 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Через канцелярію суду отримано клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв»язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі, яке судовою колегією розглянуто та відхилено, оскільки участь у справі приймають юридичні особи, а не фізичні і позивач мав можливість направити до судового засідання іншого представника позивача, явка сторін ухвалою суду від 07.04.2014р. не була визнана обов»язковою і судова колегія попереджувала, що у випадку неявки сторін, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами. Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, яке судовою колегією розглянуто та задоволено. Явка сторін ухвалою суду від 07.04.2014 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/8965/13.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2012 року між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» (постачальник) був укладений договір поставки товару № ЦХП-06-02212-01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід»ємною частиною договору, на умовах, що викладені в договорі.

Згідно п.1.2 договору, найменування продукції: лампи електричні.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення, який зазначається у рознарядці покупця (відповідно до вимог "Інкотермс" ред. 2010р.).

Відповідно до п.5.2 договору, поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе покупець. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв»язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити покупцю копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання. Кожна партія продукції постачається протягом 15 календарних днів з дати письмової рознарядки покупця, якщо інше не вказано у рознарядці.

Згідно з п. 5.3 договору, датою поставки продукції вважається дата приймання цієї продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці, що підтверджується належно оформленим Актом прийому-передачі, який підписується представниками постачальника, вантажоодержувача, покупця та затвердженого службою залізниці вантажоодержувача.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що приймання продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем - структурним підрозділом залізниці - здійснюється тільки при наявності документів, зазначених в п.2.2 даного договору, крім копій сертифікатів відповідності на бланку Держспоживстандарту, які надаються з першою партією продукції, при відвантаженні наступних партій продукції надаються ксерокопії сертифікатів відповідності.

Відповідно до п.10.1 договору, за порушення термінів постачання, постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми недопоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Пунктом 13.7 договору передбачено, що термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2012 р., а в разі наявності потреби покупця, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника - до повного виконання.

Сторонами підписані Специфікація №1 до договору поставки товару № ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р., якими погодили найменування продукції, марку, кількість та ціну.

10.12.2012 року позивач направив лист № ЦХП-20/5636 на адресу відповідача з вимогою відвантажити лампи електричні згідно додатків № 1, № 2 в грудні 2012 року на загальну суму 1806415 грн. 30 коп. на адресу матеріального складу ДП «Укрзалізничпостач», м. Фастів, факт отримання якого відповідачем підтверджується відповідною відміткою на вказаному листі.

Відповідно до додатку № 1 за рознарядкою на відвантаження ламп електричних на грудень 2012 року запропоновано поставити в кількості 47618 штук ламп на загальну суму 259 298 грн. 80 коп., згідно з додатком № 2 за рознарядкою на відвантаження ламп електричних на грудень 2012 року запропоновано поставити лампи в кількості 204558 штук на загальну суму 1 547116 грн. 50 коп.

26.12.2012 року відповідач листом № 745/64 повідомив позивача, що у зв»язку із зняттям з виробництва виробником деяких типів електричних ламп, він не має можливості відвантажити визначені додатковими угодами лампи на загальну суму 171 245 грн. 34 коп., на який позивач листом № ЦХП/20/6203 від 29.12.2012 р. повідомив про погодження зменшення раніше наданої рознарядки № ЦХП-20/5636 від 12.12.2012р. на суму 171 245 грн. 34 коп.

Таким чином, сторонами було погоджено здійснення відвантаження продукції за договором поставки товару № ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р. на загальну суму в розмірі 1 635 169 грн. 96 коп. (1 806 415 грн. 30 коп. - 171 245 грн. 34 коп. = 1 635 169 грн. 96 коп.)

На виконання умов договору поставки товару № ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р. відповідач поставив продукцію, а позивач в свою чергу прийняв вказану продукцію, що підтверджується відповідними видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, на загальну суму 1 628 349 грн. 17 коп.

Позивач, вважаючи, що відповідачем не відвантажена продукція згідно із рознарядкою №ЦХП-20/5636 від 12.12.2012 р. на суму 335 200 грн. 00 коп., звернувся до нього з претензією №ЦХП-20/3696 від 06.06.2013 р. з вимогою сплатити штрафні санкції в розмірі 50 280 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді і виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой», м. Донецьк 51 265 грн. 50 коп. пені та штрафу за порушення строків поставки.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Порушенням зобов'язання, як встановлено статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.10.1 договору, за порушення термінів постачання, постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми недопоставленої в строк продукції за кожний день прострочення.

Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, просив суд стягнути з відповідача на його користь штраф у розмірі 15% за непоставлену в строк продукцію згідно рознарядки №ЦХП-20/5636 від 12.12.2012 р. у розмірі 50 280 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, на виконання умов договору поставки товару № ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р. поставив продукцію, а позивач в свою чергу прийняв вказану продукцію, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, товарно - транспортними накладними, на загальну суму 1 628 349 грн. 17 коп. Факт здійснення поставки відповідачем на загальну суму 1 628 349 грн. 17 коп. також підтверджується актом №8 звірки поставок та розрахунків між Державним підприємством «Укрзалізничпостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроінвестстрой» за договором №ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р. станом на 31.12.2012 р., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем умов договору поставки товару № ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р. в частині нездійснення поставки товару на загальну суму в розмірі 1 635 169 грн. 96 коп., погодженої листом №ЦХП-20/5636 від 10.12.2012 р. з врахуванням зменшення розміру поставки на 171 245 грн. 34 коп. впродовж дії вказаного договору відповідно до п.5.2 договору в строк до 31.12.2012 р. Таким чином, залишилась непоставленою продукція на суму в розмірі 6 820 грн. 79 коп. (1635169 грн. 96 коп. - 1628349 грн. 17 коп. = 6 820 грн. 79 коп.), від розміру якої і здійснений розрахунок штрафу згідно з п.10.1 договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування штрафу саме в розмірі 1023 грн. 12 коп. від суми непоставленої в строк продукції за договором поставки товару № ЦХП-06-02212-01 від 20.04.2012 р. та відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 49 256 грн. 88 коп. у зв»язку з закінченням терміну дії договору, умовами якого передбачено здійснення поставки продукції протягом терміну дії договору (п.5.2 договору) та недоведеністю позивачем наявності потреби продовження дії вказаного договору до повного виконання сторонами своїх зобов»язань, оскільки матеріали справи не містять відповідного повідомлення або рознарядки, направленої на адресу постачальника.

Також при зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки понад 30 днів у розмірі 985 грн. 50 коп.

Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 985 грн. 50 коп. у зв»язку з недоведеністю позивачем прострочення поставки відповідачем понад 30 днів, оскільки умовами договору передбачено здійснення поставки протягом 15 календарних днів тільки після письмової рознарядки покупця, тобто 29.12.2012 р., коли сторонами було погоджено зменшення розміру поставки на 171 245 грн. 34 коп., раніше погодженої листом №ЦХП-20/5636 від 10.12.2012 р., з врахуванням терміну дії договору до 31.12.2012 р. та відсутності домовленості сторін щодо продовження строку дії договору.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф тільки у розмірі 1023 грн. 12 коп. з відмовою у позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 49 256 грн. 88 коп. та пені в розмірі 985 грн. 50 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2014 р. у справі № 905/8965/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2014 р. у справі № 905/8965/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2014 р. у справі № 905/8965/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3,4 - відповідачу;

5 - ДАГС;

6- ГСДО.

Довгалюк К.Г.