Рішення № 38279125, 14.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23701/13 14.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика"

до Антимонопольного комітету України

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Омега Банк"

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Астра Банк"

Третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання незаконними та скасування дозволів Антимонопольного комітету України

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Кравець Р.Ю. за довіреністю б/н від 28.03.2014 р.,

Савченко С.І. за довіреністю б/н від 10.12.2013 р.

від відповідача: Логінова О.А. за довіреністю № 300-122/01-1681 від 28.02.2014 р.,

Ревуцька М.І. за довіреністю № 300-122/01-1223 від 14.02.2014 р.

від третьої особи-1: не з'явилися

від третьої особи-2: Мединський М.М. за довіреністю б/н від 07.06.2013 р.

від третьої особи-3: не з'явилися

від третьої особи-4: не з'явилися

від третьої особи-5: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 26.11.2013 р. до Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання незаконними та скасування дозволів, виданих Антимонопольним комітетом України ОСОБА_1 на покупку акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк".

До позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" № б/н від 26.11.2013 р. в якості додатків № 1 та № 2 додані відповідно заява про забезпечення позову № б/н від 26.11.2013 р. та клопотання про забезпечення доказів № б/н від 26.11.2013 р.

Відповідно заяви про забезпечення позову № б/н від 26.11.2013 р. позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (код ЄДРПОУ 21666051, місцезнаходження: Україна, 01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38) в межах розміру заборгованості банку перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика", а саме 243232204,00 гривень; заборонити Публічному акціонерному товариству "Кредитпромбанк" (код ЄДРПОУ 21666051, місцезнаходження: Україна, 01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38) вчиняти будь-які дії, спрямовані на переведення активів на баланс ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до клопотання про забезпечення доказів № б/н від 26.11.2013 р. позивач просив суд витребувати у Антимонопольного комітету України всю дозвільну документацію, яка була надана на покупку акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк".

Відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України наведену позовну заяву разом з доданими до неї документами передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/23701/13; призначено розгляд справи на 20.01.2014 р. об 11:20 год.; залучено до участі в справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38; ідентифікаційний код 21666051); залучено до участі в справі в якості третьої особи-2, - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (01133, м. Київ, Щорса, буд. 36-б; ідентифікаційний код 34047020); залучено до участі в справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18-В; ідентифікаційний код 19356840); залучено до участі в справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Астра Банк" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 16-В; ідентифікаційний код 35590956); залучено до участі в справі в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

20.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

20.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., представники позивача, відповідача та третьої особи-1 з'явилися.

Представники третіх осіб-2, 3, 4, 5 в судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 11.12.2013 р. не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., подали клопотання про долучення витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача, відповідача та третіх осіб-1, 2, 3, 4 до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2013 р. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 20.01.2013 р., представники відповідача подали відзив на позовну заяву та клопотання про долучення копії витягу ЄДР юричних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до матеріалів справи.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю, оскільки оскаржувані позивачем рішення про надання дозволів на концентрацію стосовно ПАТ "Дельта Банк" (рішення від 13.10.2005 р. № 341-р), ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Сведбанк" (пізніше перейменовано на ПАТ "Омега Банк") та ПАТ "Астра Банк" прийняті Антимонопольним комітетом України з дотриманням норм законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому відповідач зазначив, що позивач не є учасником зазначених концентрацій у розумінні ст. 23 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому розгляд Антимонопольним комітетом України питання щодо концентрацій не може породжувати для позивача правових наслідків, не може порушувати його охоронювані законом права та інтереси, а отже, у позивача відсутні підстави для звернення з даним позовом до суду. Відповідач також повідомив суд, що заява, додані до неї документи та інформація про надання Антимонопольним комітетом України дозволу щодо ПАТ "Кредитпромбанк" були визначені заявником як "інформація з обмеженим доступом"; заяви, що стосуються ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк", та додані до них документи були визначені заявником як "інформація з обмеженим доступом", але наданий дозвіл на публікацію на офіційному сайті Антимонопольного комітету України заявлених дій.

До відзиву на позовну заяву відповідач додав копію рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2005 р. № 341-р; витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 16.04.2013 р. № 304-р та витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 06.08.2013 р. № 645-р.

Клопотання відповідача та відзив на позовну заяву разом з доданими до нього документами долучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., подав заперечення на клопотання позивача про забезпечення позову, подане позивачем разом з позовною заявою. Зазначеними запереченнями представник третьої особи-1 звертає увагу суду на те, що позивачем не надано жодного доказу неможливості виконання рішення господарського суду по даній справі, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні вищезазначеного клопотання позивача. Разом з запереченнями представник третьої особи-1 надав суду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 р. у справі № 910/12352/13, а також постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. у справі № 910/12352/13 та копію виписки з рахунку № 26525074 за період з 05.07.2010 р. по 14.01.2014 р.

Заперечення третьої особи-1 залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представники позивача в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., підтримали подане ними 20.01.2014 р. через відділ діловодства суду клопотання про фіксування судового процесу. Клопотання судом залучене до матеріалів справи та задоволене.

В судовому засіданні 20.01.2014 р. заява позивача про забезпечення позову, подана ним разом з позовною заявою, залучена судом до матеріалів справи та буде розглянута в наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 27.01.2014 р. об 11:30 год.

27.01.2014 р. через відділ діловодства суду представник позивача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання, призначене на 27.01.2014 р., представники позивача, відповідача та третьої особи-1 з'явилися.

Представники третіх осіб-2, 3, 4, 5 в судове засідання, призначене на 27.01.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 11.12.2013 р. та від 20.01.2014 р. не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 27.01.2014 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог та вимог стосовно застосування заходів забезпечення позову, а тому в задоволенні позовних вимог позивача просить суд відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2014 р. підтримав заяву про забезпечення позову, яка була подана ним разом з позовною заявою.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.01.2014 р. надав усні заперечення проти задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 27.01.2014 р. надав усні заперечення проти задоволення заяви про забезпечення позову з підстав, викладених ним в запереченнях, поданих через відділ діловодства суду 20.01.2014 р.

В судовому засіданні 27.01.2014 р. здійснювався розгляд заяви позивача про забезпечення позову. Судом було встановлено відсутність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні, у зв'язку з чим суд відмовив в її задоволенні.

Представник позивача, відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні 27.01.2014 р. подали спільне клопотання про продовження строку розгляду спору. Судом клопотання задоволено та передано до відділу діловодства суду для його подальшої його реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. відхилено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.02.2014 р. о 12:00 год.

27.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

28.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про видачу копії ухвали. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 14.02.2014 р., представники позивача, відповідача та третьої особи-3 з'явилися.

Представники третіх осіб-1, 2, 4, 5 в судове засідання, призначене на 14.02.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 27.01.2014 р. не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 14.02.2014 р., представники відповідача подали супровідний лист з витягом з рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2012 р. № 983-р на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2014 р.

Представник третьої особи-3 в судовому засіданні, призначеному на 14.02.2014 р., подав пояснення щодо процесуальних норм оскарження рішень Антимонопольного комітету України в розрізі права позивача подавати такі позови, щодо відсутності порушеного права позивача та по суті заявлених позовних вимог. Третя особа-3 вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, незаконними, оскаржувані рішення третя особа -3 вважає законними та такими, які жодним чином не порушують права позивача, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Документи та пояснення долучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представники позивача в судовому засіданні 14.02.2014 р. надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 14.02.2014 р. надали усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просили суд відмовити позивачу в задоволені позову з підстав, викладених у відзиві, поданому 20.012014 р. в судовому засіданні.

Представник третьої особи-3 в судовому засіданні 14.02.2014 р. надав усні заперечення проти задоволення позову з підстав, викладених ним в поясненнях, поданих 14.02.2014 р. в судовому засіданні.

Враховуючи складність справи та положення ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 910/23701/13 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. було призначено здійснювати розгляд справи № 910/23701/13 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/23701/13 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. справу № 910/23701/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Полякова К.В. та призначено розгляд справи на 17.03.2014 р. об 11:20 год.

18.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

12.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій необхідних документів. Клопотання судом задоволене.

12.03.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 910/23701/13, у зв'язку із відсутністю у позивача підстав для звернення до господарського суду з даним позовом, оскільки позивач, на думку відповідача, не є суб'єктом господарювання - учасником концентрації, а рівно відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не має права на оскарження відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України.

В судове засідання, призначене на 17.03.2014 р., представники позивача, відповідача та третьої особи-4 з'явилися.

Представники третіх осіб-1, 2, 3, 5 в судове засідання, призначене на 17.03.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 11.12.2013 р., від 20.01.2014 р. та від 17.02.2014 р. не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 17.03.2014 р., представник позивача подав додаткові пояснення щодо підстав звернення позивача до суду та щодо порушення прав та інтересів позивача у відповідності до дозволів Антимонопольного комітету України на концентрацію.

В судовому засіданні, призначеному на 17.03.2014 р., представник третьої особи-4 подав письмові пояснення щодо відсутності порушеного права позивача, щодо суті позовних вимог та щодо процесуальних норм оскарження рішень Антимонопольного комітету України в розрізі права позивача подавати такі позови. Третя особа-4 вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, незаконними, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Додаткові пояснення позивача та письмові пояснення третьої особи-4 долучені судом до матеріалів справи та будуть передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 17.03.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 910/23701/13, поданого 12.03.2014 р. через відділ діловодства суду.

Заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши зміст зазначеного клопотання, суд прийшов до висновку про відхилення останнього як безпідставного та необгрунтованого.

Представники позивача в судовому засіданні 17.03.2014 р. надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням додаткових пояснень, поданих 17.03.2014 р. в судовому засіданні.

Представники відповідача в судовому засіданні 17.03.2014 р. надали усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просили суд відмовити позивачу в задоволені позову з підстав, викладених у відзиві, поданому 20.01.2014 р. в судовому засіданні.

Представник третьої особи-4 в судовому засіданні 17.03.2014 р. надав усні заперечення проти задоволення позову з підстав, викладених ним в поясненнях, поданих 17.03.2014 р. в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. відкладено розгляд справи на 07.04.2014 р. об 11:20 год.

07.04.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 надійшли пояснення, зі змісту яких вбачається, що третя особа-2 заперечує проти задоволення позовної заяви в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування позовних вимог, а тому представник третьої особи-2 просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

07.04.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог. Як зазначив відповідач, за результатами аналізу матеріалів, які були подані заявниками разом із заявами про надання дозволів на відповідні концентрації, та у зв'язку з тим, що зазначені концентрації не призводять до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на відповідному товарному ринку, Антимонопольним комітетом України були прийняті рішення, якими надано дозволи ОСОБА_1 на придбання акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк". Разом з тим, позивач не наводить підстав для скасування оскаржуваних ним рішень; з інформацією про існування підстав, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, для заборони спірних концентрацій, позивач до Антимонопольного комітету України не звертався; позивач не наводить жодних доказів, які б підтверджували, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм законодавства про захист економічної конкуренції, які регламентують здійснення контролю за концентрацією суб'єктів господарювання.

В судове засідання, призначене на 07.04.2014 р., представники позивача, відповідача та третьої особи-2 з'явилися.

Представники третіх осіб-1, 3, 4, 5 в судове засідання, призначене на 07.04.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.

07.04.2014 р. через технічні причини в Господарському суді міста Києва були збої в роботі комп'ютерної мережі та роботі АРМ "Діловодство спеціалізованого суду", за допомогою якого здійснюється технічна фіксація судового процесу. У зв'язку з даною обставиною була відсутня можливість здійснити технічну фіксацію судового процесу у справі № 910/23701/13 в судовому засіданні 07.04.2014 р.

В судовому засіданні, призначеному на 07.04.2014 р., представники позивача наполягали на здійсненні фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про неможливість розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 07.04.2014 р. та ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. відклав розгляд справи на 14.04.2014 о 09:50 год.

В судове засідання, призначене на 14.04.2014 р., представники позивача, відповідача та третьої особи-2 з'явилися.

Представники третіх осіб-1, 3, 4, 5 в судове засідання, призначене на 14.04.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.04.2014 р., подав додаткові пояснення в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в яких повторно звернув увагу суду на факт передачі ПАТ "Кредитпромбанк" з 2013 р. активів до ПАТ "Дельта Банк", а також зазначив, що у випадку штучного банкрутства ПАТ "Кредитпромбанк" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб буде неспроможним виконати гарантії повернення вкладів, тоді як Антимонопольний комітет України залишив поза увагою цей факт при видачі дозволу на концентрацію, чим порушив ч. 1 ст. 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Представники позивача в судовому засіданні 14.04.2014 р. надали усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, в т.ч. з урахуванням поданих в даному судовому засіданні додаткових письмових пояснень, позов підтримали повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні 14.04.2014 р. надали усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просили суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 14.04.2014 р. надав усні заперечення проти задоволення позову.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.04.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб-1, 2, 3, 4, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання незаконними та скасування дозволів, виданих Антимонопольним комітетом України ОСОБА_1 на покупку акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк".

Позивач вказав, що з засобів масової інформації йому стало відомо, що ОСОБА_1 (третя особа-5) контролює 4 банки: Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (третя особа-1), Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (третя особа-2), Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (третя особа-3) та Публічне акціонерне товариство "Астра Банк" (третя особа-4), що стало можливим з огляду на надання Антимонопольним комітетом України відповідних дозволів на покупку наведених банків.

Позивач вважає, що рішення Антимонопольного комітету України щодо надання дозволів ОСОБА_1 на покупку акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк" такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, а також такими, що порушують права та інтереси суб'єктів фінансової діяльності та споживачів фінансових послуг, зокрема, позивача, а отже відповідні дозволи Антимонопольного комітету України є незаконними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що передача активів з ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк", яка відбулась внаслідок видачі Антимонопольним комітетом України п. Лагуну М.І. дозволу, зокрема, на покупку ПАТ "Кредитпромбанк", порушує права позивача таким чином, що внаслідок цієї передачі ПАТ "Кредитпромбанк" (третя особа-1) порушує зобов'язання, взяті на себе Договором № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010 р. (далі - Договір банківського вкладу), а саме - не повертає позивачу суму вкладу у розмірі 210 956 000,00 грн. та проценти за користування кредитом.

На думку позивача, порушення умов Договору банківського вкладу зі сторони ПАТ "Кредитпромбанк" мало місце саме через те, що цей банк було позбавлено значної частини своїх активів при передачі їх на баланс ПАТ "Дельта Банк", внаслідок чого відбулось значне погіршення фінансового становища ПАТ "Кредитпромбанк", що, в свою чергу, порушує права позивача як кредитора ПАТ "Кредитпромбанк".

Позивач вважає, що стратегія розвитку ПАТ "Дельта Банк" за рахунок передачі активів з ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк" призводить до значних збитків останніх.

Відповідач повністю заперечує заявлені позовні вимоги, оскільки оскаржувані позивачем рішення про надання дозволів на концентрацію стосовно ПАТ "Дельта Банк" (рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2005 р. № 341-р), ПАТ "Кредитпромбанк" (рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2012 р. № 983-р), ПАТ "Сведбанк" (пізніше перейменовано на ПАТ "Омега Банк") (рішення Антимонопольного комітету України від 16.04.2013 р. № 304-р) та ПАТ "Астра Банк" (рішення Антимонопольного комітету України від 06.08.2013 р. № 645-р) прийняті Антимонопольним комітетом України з дотриманням норм законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, при їх прийнятті відповідач виходив з інформації, яка надавалась заявником разом із відповідними заявами, та того, що зазначені концентрації не призводять до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, а отже у відповідача були відсутні підстави для заборони вказаних концентрацій. Відповідач зазначив, що позивач не наводить жодних доказів, які б підтверджували, що оскаржувані рішення про надання дозволів на концентрацію прийняті з порушенням норм законодавства про захист економічної конкуренції, які регламентують здійснення контролю за концентрацією суб'єктів господарювання.

При цьому відповідач зазначив, що позивач не є учасником зазначених концентрацій у розумінні ст. 23 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому розгляд Антимонопольним комітетом України питання щодо концентрацій не може породжувати для позивача правових наслідків, не може порушувати його охоронювані законом права та інтереси, а отже, у позивача відсутні підстави для звернення з даним позовом до суду.

Відповідач повідомив суд, що заява, додані до неї документи та інформація про надання Антимонопольним комітетом України дозволу щодо ПАТ "Кредитпромбанк" були визначені заявником як "інформація з обмеженим доступом"; заяви, що стосуються ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк", та додані до них документи були визначені заявником як "інформація з обмеженим доступом", але наданий дозвіл на публікацію на офіційному сайті Антимонопольного комітету України заявлених дій. У зв'язку з наведеним, на виконання вимог суду, відповідач залучив до матеріалів справи рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2005 р. № 341-р (а.с. 234-235 т. 1), витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2012 р. № 983-р (а.с. 52 т. 2), витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 16.04.2013 р. № 304-р (а.с. 236 т. 2) та витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 06.08.2013 р. № 645-р (а.с. 237, т. 1).

Треті особи вказують на відсутність порушеного права позивача, а також на те, що останній не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін та третіх осіб, суд приходить до висновку про те, що вимоги позову задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним, засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Стаття 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Як роз'яснено господарським судам у п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15)), правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Відповідно до частини другої наведеної статті, до господарського суду міста Києва оскаржуються, зокрема, рішення Антимонопольного комітету України. З огляду на зміст наведених норм, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, оскільки спір у даній справі про визнання незаконними та скасування дозволів, виданих Антимонопольним комітетом України ОСОБА_1 на покупку акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк" фактично стосується реалізації рішень Антимонопольного комітету України, а саме: рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2005 р. № 341-р, рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2012 р. № 983-р, рішення Антимонопольного комітету України від 16.04.2013 р. та рішення Антимонопольного комітету України від 06.08.2013 р. № 645-р, то такий спір відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

У сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження: розглядати заяви і справи про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надавати висновки, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації, висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; переглядати, перевіряти рішення, прийняті органами Антимонопольного комітету України в межах компетенції; дозволяти або забороняти узгоджені дії, концентрацію; тощо (п.п. 1-4 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" надання дозволу або заборона узгоджених дій відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про захист економічної конкуренції" належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено здійснення органами Антимонопольного комітету України державного контролю за концентрацією суб'єктів господарювання (далі - концентрація) з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрацією визнається:

1) злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого;

2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання, зокрема, шляхом: …

4) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист економічної конкуренції" учасниками концентрації визнаються, зокрема, суб'єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб'єктом господарювання, та суб'єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль; суб'єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції" концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України:

1) у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому:

вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та

вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року;

2) у випадках, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону та іншими нормативно-правовими актами, незалежно від сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, коли:

частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або сукупна частка учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує 35 відсотків, та концентрація відбувається на цьому чи суміжному з ним ринку товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України надають дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

Отже, Законом України "Про захист економічної конкуренції" чітко визначені випадки, коли можливе надання Антимонопольним комітетом України дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, а саме: коли така концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.

При цьому відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" монополізація визначається як досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища, а економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку.

Як передбачено ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист економічної конкуренції" учасники узгоджених дій, учасники концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України, звертаються із заявою про надання дозволу на концентрацію до Антимонопольного комітету України; учасники узгоджених дій, концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю подають спільну заяву. Інформація з обмеженим доступом, необхідна для розгляду заяви, може подаватися до відповідних органів Антимонопольного комітету України цими особами окремо.

Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглядають заяву про надання дозволу на концентрацію протягом тридцяти днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом Антимонопольного комітету України (абз 3 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України "Про захист економічної конкуренції" днем прийняття рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, відповідно до частини першої цієї статті, вважається останній день строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення підстав для заборони узгоджених дій, концентрації, а також у разі необхідності проведення складного поглибленого дослідження чи експертизи відповідні органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про узгоджені дії чи концентрацію, про що приймається розпорядження та письмово повідомляється особа, яка подала заяву. Разом із повідомленням про початок розгляду справи надсилається перелік інформації, яку заявник повинен надати для прийняття органами Антимонопольного комітету України рішення у справі.

Отже, рішення про надання дозволу на концентрацію може бути прийняте лише за відсутності підстав для заборони такої концентрації.

Аналізуючи зміст вищевикладених правових норм, суд вважає за необхідне зазначити, що правова природа надання Антимонопольним комітетом України дозволу на концентрацію полягає в оцінці допустимості здійснення певної концентрації з огляду на положення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто в оцінці її впливу на певний ринок. Таким чином, Антимонопольний комітет України надає дозвіл не на фактичне придбання акцій (часток, паїв), злиття суб'єктів господарювання або створення нового суб'єкта господарювання тощо, а лише підтверджує можливість вчинення таких дій без порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки вони не призводять до монополізації або обмеження конкуренції на товарних ринках України.

Судом було досліджено наявні в матеріалах справи рішення Антимонопольного комітету України від 13.10.2005 р. № 341-р, витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2012 р. № 983-р, витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 16.04.2013 р. № 304-р, витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 06.08.2013 р. № 645-р. та витяг з рішення Антимонопольного комітету України від 24.12.2012 р. № 983-р, а також були заслухані усні пояснення представників відповідача з приводу прийняття наведених рішень.

Судом встановлено, що оскільки вартісні показники суб'єктів господарювання - учасників концентрацій (в спірному випадку такими є треті особи) перевищували порогові значення, встановлені частиною першою статті 24 Закону України "Про захист економічної конкуренції", до Антимонопольного комітету України були подані заяви про надання дозволів на відповідні концентрації.

За результатом аналізу матеріалів, які були подані заявниками разом із заявами, та у зв'язку з тим, що зазначені концентрації не призводять до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на відповідному товарному ринку, Антимонопольним комітетом України були прийняті:

- рішення від 24.12.2012 р. № 983-р, яким надано дозвіл громадянину України ОСОБА_1 (м. Київ) на створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Дельта";

- рішення від 16.04.2013 р. № 304-р , яким надано дозвіл фізичній особі - громадянину України ОСОБА_1 на придбання акцій публічного акціонерного "Сведбанк" (м. Київ, Україна, податковий номер 19356840) (пізніше перейменовано на ПАТ "Омега Банк"), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства;

- рішення від 06.08.2013 р. № 645-р., яким надано дозвіл фізичній особі - громадянину України ОСОБА_1 на опосередковане придбання акцій публічного акціонерного "Астра Банк" (м. Київ, Україна, податковий номер 35590956), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства;

- рішення від 24.12.2012 р. № 983-р, яким надано дозвіл фізичній особі - громадянину України ОСОБА_1 на опосередковане придбання акцій публічного акціонерного "Кредитпромбанк" (м. Київ, Україна, податковий номер 21666051), що забезпечує перевищення 50 відсотків голосів у вищому органі управління товариства (надалі разом - Рішення).

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 2 вищенаведеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

Доказами відповідно до ст. 32 ГПК України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обгрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Аналіз змісту позовної заяви та додаткових письмових пояснень позивача, а також залучених позивачем до матеріалів справи документів свідчить, що останнім не наведено обставин, які б підтверджували, що спірні концентрації призводять до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на відповідному товарному ринку. Фактично позивач не вказав та не залучив до матеріалів справи жодних належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували, що оскаржувані Рішення прийняті відповідачем з порушенням норм законодавства про захист економічної конкуренції, які регламентують здійснення контролю за концентрацією суб'єктів господарювання.

При цьому суд відхиляє зазначені у якості підстави заявленого позову доводи позивача стосовно того, що внаслідок видачі Антимонопольним комітетом України п. Лагуну М.І. дозволу, зокрема, на покупку ПАТ "Кредитпромбанк", права позивача були порушені ПАТ "Кредитпромбанк" (третя особа-1), який не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010 р. та не повертає позивачу суму вкладу та проценти за користування кредитом. Наведені доводи позивача є безпідставними з огляду на те, що встановлення факту належного (неналежного) виконання третьою особою-1 зобов'язань по відношенню до позивача, які виникли на підставі укладеного між третьою особою-1 та позивачем Договору № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010 р., здійснюється господарським судом при розгляді окремого спору (справа Господарського суду міста Києва № 910/12352/13), та фактично не є взаємопов'язаним з прийняттям Антимонопольним комітетом України рішень про надання оскаржуваних дозволів на концентрації (до того ж, на концентрації в т.ч. і щодо третіх осіб -3, 4), а рівно не може бути підставою для визнання незаконними та скасування оскаржуваних дозволів Антимонопольного комітету України.

Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем було неналежним чином здійснено державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання, а оскаржувані Рішення прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права та порушують права та інтереси інших суб'єктів фінансової діяльності та споживачів фінансових послуг, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду по суті даної справи.

З огляду на наведене, вимоги позивача про визнання незаконними та скасування дозволів, виданих Антимонопольним комітетом України ОСОБА_1 на покупку акцій ПАТ "Кредитпромбанк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Астра Банк" визнаються необґрунтованими, а тому в позові належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.2014 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Полякова К.В.