Ухвала суду № 38277731, 17.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3199/14 Справа № 0417/7425/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Кочкова Н.О. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

17 квітня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Максюти Ж.І., Слоквенка Г.П.,

при секретарі - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ТОВ «Кей Колект» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 17 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11200312000 про надання споживчого кредиту у сумі 64 000 доларів США, що в еквіваленті складає 323 200 грн. 00 коп., строком до 17 серпня 2026 року, із сплатою 11,3 відсотків річних за користування кредитними коштами. Також, 30 вересня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 11200312000 від 17 серпня 2007 року. На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором були укладені Договори поруки: від 17 серпня 2007 року № 11200312000/П/1 між банком та ОСОБА_3 (Відповідач -2), від 17 серпня 2007 року № 11200312000/П/2 між банком та ОСОБА_4 (Відповідач -3), згідно яких вони відповідають перед банком у тому ж об'ємі, що і відповідач-1 всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами. Відповідач 1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, станом на 05 жовтня 2010 року загальна сума заборгованості складає 639 356 грн. 67 коп., яку банк просив стягнути солідарно із відповідачів (а.с.4-7).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2013 року ТОВ «Кей Колект» залучений до участі у справі замість ПАТ "УкрСиббанк", оскільки 12.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ «Кей Колект» укладений договір факторингу № 1 про передачу права вимоги за кредитним договором № 11200312000 від 17 серпня 2007 року.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені: заборгованість за кредитним договором № 11200312000 від 17 серпня 2007 року на користь ТОВ «Кей Колект» у розмірі 639 356 грн. 67 коп., із яких заборгованість за тілом кредиту 60 342,43 доларів США, що в еквіваленті складає 477 302 грн. 59 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 17 434,47 доларів США, що в еквіваленті складає 137 904 грн. 91 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 894,95 доларів США, що в еквіваленті складає 7 078 грн. 96 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 2 158,08 доларів США, що в еквіваленті складає 17 070 грн. 21 коп.. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3; солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей Колект» судові витрати по 606 грн. 67 коп. з кожного (а.с. 212-214).

В апеляційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставлять питання про скасування рішення суду та просять ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с.222-224).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що на підставі договору № 11200312000 від 17 серпня 2007 року АКІБ " УкрСиббанк" (з 18 грудня 2009 року правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») ОСОБА_2 був виданий споживчий кредит в сумі 64 000 доларів США, що в еквіваленті складає 323 200 грн. 00 коп., строком до 17 строк 2026 року, із сплатою 11,3 відсотків річних за користування кредитними коштами. Згідно до п.1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін і в розмірах, що встановлені графіком погашення та Укладено додаток №1.

Згідно укладеного 12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» договору факторингу № 1 за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_2 на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11200312000 від 17 серпня 2007 року, у ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі договору поруки, право вимоги перейшло до нового кредитора «Кей Колект».

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором були укладені Договори поруки: від 17 серпня 2007 року № 11200312000/П/1 між банком та ОСОБА_3, від 17 серпня 2007 року № 11200312000/П/2 між банком та ОСОБА_4, згідно яких вони відповідають перед банком у тому ж об'ємі, що і позичальник всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.

Позичальник свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за кредитним договором № 11200312000 від 17 серпня 2007 року станом на 05 жовтня 2010 року склала 639 356 грн. 67 коп., із яких: заборгованість за тілом кредиту 60 342,43 доларів США, що в еквіваленті складає 477 302 грн. 59 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 17 434,47 доларів США, що в еквіваленті складає 137 904 грн. 91 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 894,95 доларів США, що в еквіваленті складає 7 078 грн. 96 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 2 158,08 доларів США, що в еквіваленті складає 17 070 грн. 21 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не виконав умов кредитного договору щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягнення як з позичальника, так і з поручителів як солідарних боржників на користь ТОВ «Кей Колект» на підставі договору факторингу.

Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, зокрема п. 1.2.2. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку до 17 серпня 2026 року кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 64 000 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених Договором у терміни, встановлені графіком погашення кредиту. Крім того, п. 4.1 зазначеного договору за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів та/або комісій позивач має право вимагати від відповідача додатково сплатити йому пеню.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Аналогічне зазначено у договорах поруки № № 11200312000/П/1 від 17 серпня 2007 року № 11200312000/П/2 року, зокрема п.п. 1.3,1.4 у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, поручитель відповідає за повне та своєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором перед кредитором як солідарний боржник.

Посилання в апеляційне скарзі на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не зупинено провадження по справі до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів не дійсними, - не свідчить про незаконність рішення, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання про зупинення провадження із вказаних підстав і такого клопотання не додано до апеляційної скарги. Крім того, в матеріалах вказаної цивільної справи міститься копія апеляційної скарги на увалу суду від 09 листопада 2009 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів не дійсними та ухвала судді апеляційного суду від 03 березня 2010 року про повернення справи до суду першої інстанції для належного оформлення (а.с. 121, 224). Таким чином, відсутні докази того, що справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів не дійсними, знаходиться у провадження суду. Тому відсутні підстави для зупинення провадження по даній справі до розгляду іншої справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що банк письмово не повідомив боржника про зміну кредитора у зобов'язанні не є підставою для скасування рішення суду, оскільки вказані обставини не звільняють відповідачів від виконання зобов'язань за кредитним договором, тим більше, що апелянтом ні наявність заборгованості за кредитом, ні її розмір не оспорюються.

Посилання апелянтів на те, що відповідач-2 та відповідач-3 не являються належними відповідачами - спростовується договорами поруки у не можуть бути прийняті до уваги.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ВІДХИЛИТИ.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: