Рішення № 38277047, 07.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2618/14

07.04.14

За позовом Житлово-будівельного кооперативу «Нова будова «Грінпарк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мечелспецсталь"

про стягнення 104 139,17 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача не з??явився;

від відповідача не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 104 139,17 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2014 порушено провадження у справі №910/2618/14, розгляд справи було призначено на 21.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 розгляд справи було відкладено до 07.04.2014.

В судове засідання 07.04.2014 сторони своїх представників не направили. Проте, позивачем через канцелярію суду 24.03.2014 та 07.04.2014 було подано заяви про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач своїх представників у судові засідання 21.03.2014 та 07.04.2014 – не направив, вимоги ухвал суду, щодо надання витребуваних документів та письмового відзиву по суті спору – не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осбі та фізичних осбі – підприємців, який наявний в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, дійшов висновку, що неявка представників сторін не є перешкодою для вирішення спору, відповідач був обізнаний про наявність судового спору і не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Позов мотивований тим, що на підставі досягнутої між позивачем та відповідачем усної домовленості, позивачем було перераховано на користь відповідача 104 139,17 грн. в якості передоплати за товар, який відповідач мав поставити позивачу. Проте, відповідачем товар поставлений на суму 104 139,17 грн. – не був, кошти в сумі 104 139,17 грн. також повернуті позивачу не були. Нормативно позивач посилається на приписи ст.ст. 516, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначав позивач у позові, між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість щодо поставки відповідачем на користь позивача товару, внаслідок якого відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № СФ-0015893 від 25.06.2013 на суму 104 139,17 грн., згідно якого ТОВ «Мечелспецсталь» зазначено як постачальник товару згідно наведеного асортименту та кількості, а ЖБК «Нова будова «Грінпарк», як покупець.

В рахунку на оплату № СФ-0015893 від 25.06.2013 на суму 104 139,17 грн. вказано, що він підлягає оплаті у строк до 25.06.2013.

Відповідно до платіжного доручення № 53 від 26.06.2013 на суму 104 139,17 грн., позивачем було перераховано на рахунок відповідача 104 139,17 грн. з призначенням платежу «оплата метал.зг.рах. № СФ-0015893 від 25.06.2013».

10.07.2013 позивач звернуся до відповідача з листом № 1007, в якому зазначаючи про те, що 25.06.2013 ним було оплачено на користь відповідача 104 139,17 грн. згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату № СФ-0015893 від 25.06.2013, проте відповідачем не було здійснено поставку товару, позивач просив або здійснити поставку товару у строк до 20.07.2013 або у випадку не поставки товару у вказаний строк, повернути сплачені кошти в сумі 104 139,17 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було здійснено поставку товару на суму 104 139,17 грн., кошти в сумі 104 139,17 грн. повернуті позивачу також не були, у зв?язку з чим позивач і звернувся до суду про стягнення вказаних коштів з відповідача в судовому порядку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ч. 1 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 640 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1).

Вимогами статті 641 Цивільного кодексу України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Згідно статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Статтею 643 Цивільного кодексу України визначено, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем було перераховано на користь відповідача 104 139,17 грн. згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату № СФ-0015893 від 25.06.2013 в якості передоплати за товар (згідно наведених у рахунку асортименті та кількості), який відповідач повинен був поставити позивачу. Отже, між сторонами у спрощений спосіб виникли правовідносини з поставки товару, адже відповідачем згідно ст. 641 Цивільного кодексу України було висловлено позивачу пропозицію з укладення договору поставки товару у спрощений спосіб, яка позивачем в силу ст. 642 Цивільного кодексу України була прийнята, оскільки позивачем було вчинено дію по її прийняттю, а саме: перераховано на користь відповідача 104 139,17 грн.

Проте, відповідачем, як постачальник, свого обов’язку щодо поставки оплаченого позивачем товару на суму 104 139,17 грн. - не виконав, а отже, позивач на підставі статті 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено право покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, на яку товар поставлено не було, заявив відповідачу у листі від 10.07.2013 № 1007 вимогу про повернення останнім 104 139,17 грн.

А оскільки відповідачем не було виконано вимогу позивача про повернення сплачених ним коштів, грошові кошти в сумі 104 139,17 грн. повернуті відповідачем позивачу не були, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 104 139,17 грн. грошових коштів, на які товар поставлено не було – є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мечелспецсталь" (код ЄДРПОУ 38453606, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Червоноармійська, 143/2) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Нова будова «Грінпарк» (код ЄДРПОУ 37749882, місцезнаходження: 32300 Хмельницька обл., м.Кам?янець – Подільський, вул.. Князів Коріатовичів, 25) грошові кошти у сумі 104 139 (сто чотири тисячі сто тридцять дев?ять) грн. 17 коп., а також 2 124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.04.2014.

Суддя О.М.Спичак