Ухвала суду № 38275287, 10.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8551/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

10 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Гопкала В.В.

представника відповідача Шадевської Ж.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Національний комплекс "Олімпійський" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Державного підприємства "Національний комплекс "Олімпійський" про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Національний комплекс "Олімпійський", в якому просив зобов'язати відповідача надати позивачу персональні дані, а саме: інформацію щодо дати і місця народження, місця проживання, сімейного стану, осіб на утриманні, притягнення до адміністративної відповідальності раніше та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати в.о. директора позивача ОСОБА_4 та головного бухгалтера позивача ОСОБА_5

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.04.2013 позивач звернувся до відповідача з листом про надання інформації від 25.04.2013 вих. № 03-14/457, в якому, з метою складання протоколів про адміністративне правопорушення у відношенні осіб, які допустили порушення законодавства, встановлені за результатом проведеної ДФІ України ревізії відповідача, просив надати інформацію щодо дати і місця народження, місця проживання, сімейного стану, осіб на утриманні, притягнення до адміністративної відповідальності раніше та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати директора НСК «Олімпійський» ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5

Разом з тим, відповідач, листом від 07.05.2013 № 10-01/393 повідомив позивачу, посилаючись на ст.ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», з яких, на думку відповідача, слідує, що підстави для надання персональних даних працівників підприємства відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому виходив з наявності у позивача законних підстав для витребування у відповідача вказаних персональних даних, з чого слідує необґрунтованість відмови останнього у їх наданні.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відомості, які просив надати позивач не є обов'язковими в роботі кадрового обліку та відсутні в НСК «Олімпійський», зокрема вказав на те, що типова форма П-2особової картки працівника не передбачає відомостей про осіб на утриманні працівника, притягнення його до адміністративної відповідальності, також апелянт зазначив про відсутність у позивача повноважень складати протоколи про адміністративне правопорушення для притягнення до відповідальності за ст. 164-2 КпАП України, оскільки до компетенції посадових осіб органів державного фінансового контролю віднесено складення протоколів щодо порушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 163-12, 164-12, 164-14 КпАП України.

Позивачем подано письмові заперечення на вказану апеляційну скаргу, в яких останній, посилаючись на необґрунтованість викладених в скарзі доводів, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз.10 ч.1 ст.2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно приписів частин.5, 6 ст.6 вказаного Закону, обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.16 зазначеного Закону, порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону.

Положеннями ч.4 ст.19 Закону передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безперешкодний і безоплатний доступ до персональних даних відповідно до їх повноважень.

Згідно приписів ч.1, п.2 ч.2 ст.21 Закону, про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб'єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом. Повідомлення, зазначені у частині першій цієї статті, не здійснюються у разі виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом.

Таким чином, що одержання згоди від суб'єктів персональних даних на обробку їх персональних даних не вимагається у випадку витребування таких даних суб'єктом владних повноважень у межах наданих йому повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, необхідність отримання персональних даних по вищевказаним особам була зумовлена складанням адміністративних протоколів у межах повноважень відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

За змістом пп. 4 п. 4, п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011, Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на Держфінінспекцію України та її територіальні органи завдань; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, адміністративні стягнення.

При цьому, відповідно до змісту п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача є всі правові підстави для отримання, в тому числі від підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформації, необхідної для забезпечення притягнення до адміністративної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю (накладення адміністративних стягнень).

Посилання апелянта на відсутність у позивача повноважень складати протоколи про адміністративне правопорушення для притягнення до відповідальності за ст. 164-2 КпАП України, оскільки до компетенції посадових осіб органів державного фінансового контролю віднесено складення протоколів щодо порушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 163-12, 164-12, 164-14 КпАП України, колегією суддів оцінюється критично з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, вимога про надання персональних даних подавалася позивачем з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 164-2 КпАП України.

Згідно ст. 234-1 КпАП України, органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язаних з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164-2). Відповідно до приписів ст. 255 КпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-19 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Згідно п.1 Розділу ІІ Порядку оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 12 березня 2009 р. № 52, який був чинним на момент надсилання позивачем запиту на адресу відповідача (втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2013 року N 1045), про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 164-2 (порушення законодавства з фінансових питань), 164-12 (порушення бюджетного законодавства), 164-14 (порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти) чи 166-6 КУпАП (порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи), уповноважена посадова особа органу ДКРС складає протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас, за змістом ст. 256 Кодекс України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже доводи апелянта щодо відсутності у позивача повноважень складати протоколи про адміністративне правопорушення для притягнення до відповідальності за ст. 164-2 КпАП України, як підставу відмови у наданні запитуваної інформації, є необґрунтованими та колегією суддів відхиляються.

Твердження апелянта, що відомості, які просив надати позивач не є обов'язковими в роботі кадрового обліку та відсутні в НСК «Олімпійський», оскільки типова форма П-2особової картки працівника не передбачає відомостей про осіб на утриманні працівника, притягнення його до адміністративної відповідальності, колегією також оцінюються критично.

Так, Наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 р. № 495/656 затверджено типову форма первинного облікуП-2 "Особова картка працівника". З даної форми вбачається, що особова картка працівника містить: загальні відомості, відомості про військовий облік, професійну освіту на виробництві, інформацію про призначення та переведення та відпустки. При цьому загальні відомості включають в себе, в тому числі, відомості про родинний стан (п. 10), де зазначається склад сім'ї, ступінь родинного зв'язку та ін.

Крім того, посилання на відсутність у відповідача інформації щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути єдиною і безумовною підставою для відмови у наданні такої інформації взагалі, враховуючи наявність у позивача законних підстав для її витребування.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національний комплекс "Олімпійський" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції України до Державного підприємства "Національний комплекс "Олімпійський" про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 15 квітня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.