Постанова № 38275098, 15.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2292/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 131051,73 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2014 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 131051,73 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» зареєстровано Лисичанською міською радою Луганської області за №25370376Ю0020916 від 30 травня 2013 року.

З 30.01.2014 по теперішній час за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 131051,73 грн., що підтверджується податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями.

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 у справі № 2а/1270/6015/2012 ДПІ у м. Лисичанську було направлено до банківської установи, яка обслуговує відповідача, інкасове доручення від 10.06.2013 №254, однак було повернуто без виконання.

З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Лисичанську виставлено відповідачу податкову вимогу №1 від 04.01.2012.

Згідно акту опису від 12.03.2013 ДПІ у м. Лисичанську проведено опис активів відповідача, внаслідок чого описано майно на загальну залишкову вартість у розмірі 475846,84 грн.

ДПІ у м. Лисичанську зареєструвало в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна майно, на чек поширюється право податкової застави згідно акту опису від 12.03.2013.

Посилаючись на п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ «Лисичанськспецбуд» з податку на додану вартість у сумі 131051,73 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі відповідно до акту опису активів від 12.03.2013.

Представник позивача у судове засідання не прибув, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 131051,73 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі визнав у повному обсязі. Також просив розглянути справу без його участі.

Ухвалою суду від 15.04.2014 на підставі ст.122 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суддя виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» зареєстроване Лисичанською міською радою Луганської області за №25370376Ю0020916 від 30 травня 2013 року (арк. справи 6).

Суддею встановлено, що відповідачем - ТОВ «Лисичанськспецбуд» були подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість від 16.01.2014 за грудень 2012 року на суму 30988,00 грн. та від 18.02.2014 за січень 2014 року на суму 27808,00 грн. (арк. справи 13-14, 15-16).

Також податковим органом було самостійно визначено підприємству грошове зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000171500 від 11.03.2014 на суму 58869,62 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000181500 від 11.03.2014 на суму 13386,11 грн. (арк. справи 11,12).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі №2а/1270/6015/2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Лисичанськспецбуд» про стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 124704,90 грн. за рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задоволено повністю.

30 січня 2012 року контролюючим органом було винесено податкову вимогу №1, яку отримано відповідачем, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці податкової вимоги.

Предметом позову є надання судом дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 131051,73 грн. за рахунок майна ТОВ «Лисичанськспецбуд», що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 12 березня 2013 року.

Податковим органом 12 березня 2013 року було описано майно ТОВ «Лисичанськспецбуд» на суму 475846,84 грн., про що складено акт опису (арк. справи 18).

Як вбачається з матеріалів справи, інкасове доручення (розпорядження) про сплату ТОВ «Лисичанськспецбуд» податкового боргу за рішенням суду від 23 серпня 2012 року у справі №2а/1270/6015/2012 було повернуто банком без виконання (арк. справи 19).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлені права податкового органу, зокрема п. 20.1.34 Кодексу встановлено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З аналізу норм ст.95 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається судом у разі дотримання наступних умов: наявність податкового боргу, направлення податкової вимоги, сплив 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги; недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом було вжито відповідні заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу, а саме: податковий орган звертався до суду з вимогою стягнути з боржника суму податкового боргу.

Також, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що платіжні вимоги про стягнення коштів з ТОВ «Лисичанськспецбуд» в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, повернуті банківськими установами без виконання.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення справи має несплачений податковий борг, що підтверджується матеріалами справи, та встановлено, що позивачем здійснені всі встановлені Податковим кодексом заходи, які передують зверненню податкового органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суддя вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» про надання дозволу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 131051,73 грн. за рахунок майна, яке знаходиться в податковій заставі задовольнити повністю.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанськспецбуд» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. О. Дундича, 20а; код ЄДРПОУ 03385911) у розмірі 131051,73 грн. (сто тридцять одна тисяча п'ятдесят одна гривня 73 копійки) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, та зазначеного в акті опису майна Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 12 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.В. Кравцова