Рішення № 38273332, 03.04.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р. Справа № 917/309/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор", 30002, Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс", 38715, Полтавська область, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52б

про стягнення 360158,82 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Гащак Б.В.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 03.04.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 360158,82 грн. заборгованості за договором поставки продукції виробничо-технічного призначення № Z 11/150 від 27.12.2011 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, однак надіслана на його адресу копія ухвали від 18.03.2014 року (а.с. 90) повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Разом із тим, у відповідності до наданого до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 12.03.2014 року місцезнаходженням відповідача є: 38715, Полтавська область, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52б, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Георесурс" (відповідач, продавець) був укладений договір за № Z 11/150 (а.с. 11-14), відповідно до якого продавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язався поставити покупцеві матеріали кварцпольовошпатові молоті КПШМ 0,2-2 (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Згідно п. 6.1. договору поставки продукції виробничо-технічного призначення № Z 11/150 від 27.12.2011 року (далі - договір) цей договір діє з 01.01.2011 року до 31.12.2012 року.

Відповідно до п. 1.2. договору кількість товару, що постачається за цим договором, орієнтовно становить 7000 тонн.

У відповідності до п. 2.1. договору ціна даного договору, виходячи з ціни товару за 1 тонну - 810,00 грн. та його загальної кількості, визначеної п. 1.2., орієнтовно становить 5670000,00 грн.

За змістом п. п. 4.2., 4.4. договору поставка товару має здійснюватись окремими партіями на підставі заявок, які покупець надає замовникові не пізніше 20 робочих днів до дати поставки, що вказана у відповідній заявці.

Положеннями п. 4.1. договору передбачено, що товар постачається на умовах СРТ "Інкотермс 2010" фрахт/перевезення оплачено до: залізнична станція Славута-1 ПЗЗ.

Як зазначається у позовній заяві, на виконання умов вищевказаного договору позивачем було направлено відповідачеві заявки на поставку товару в загальній кількості 1930 тонн та здійснено передоплату товару в розмірі 2125252,80 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими довідками та виписами по рахунку (а.с. 66-69, 95-97).

Разом із тим, протягом визначеного в п. 6.1. терміну дії спірного договору відповідачем було поставлено товар лише в кількості 1142 тонни на загальну суму 1765095,98 грн., про що свідчать надані до справи копії відповідних видаткових накладних (а.с. 19-65). Різниця між сумою внесеної позивачем передоплати та вартістю фактично поставленого протягом терміну дії договору товару склала 360158,82 грн., про що між сторонами був вкладений акт звірки (а.с. 16-18).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення зайве сплачених грошових коштів (а.с. 70-72). Листом б/н від 16.05.2013 року (а.с. 73) відповідач визнав наявність невиконаних поставок товару на вказану позивачем суму, однак грошові кошти не повернув.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 360158,82 грн. заборгованості як безпідставно набуті грошові кошти.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем в рахунок попередньої оплати за товар, що мав поставити відповідач, було сплачено грошові кошти в розмірі 2125252,80 грн., тоді як відповідачем фактично було поставлено товар на загальну суму 1765095,98 грн., тобто матеріалами справи підтверджується наявність різниці між сумою передоплати та вартістю поставленого товару в розмірі 360158,82 грн. Дані обставини не заперечуються й відповідачем у листі-відповіді на письмову вимогу позивача про повернення надлишково сплачених грошових коштів, а також в акті звірки взаєморозрахунків.

Положеннями п. 6.1. спірного договору визначено, що цей договір діє до 31.12.2012 року. При цьому договором не передбачено автоматичної пролонгації в разі закінчення терміну його дії.

Отже, не виконавши в повному обсязі протягом терміну дії договору взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару на суму внесеної позивачем попередньої оплати, починаючи з 31.12.2012 року відповідач безпідставно володіє набутими грошовими коштами в розмірі 360158,82 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи, що наявність різниці між сумою передоплати та вартістю фактично поставленого товару, яка становить 360158,82 грн., підтверджується наданими до справи доказами, позовні вимоги про стягнення з відповідача 360158,82 грн. заборгованості в якості безпідставно набутих грошових коштів є обгрунтованими та правомірними, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс" (38715, Полтавська область, с. Абазівка, вул. Білоусько, 52б, код ЄДРПОУ 32717725) на користь Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" (30002, Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122, код ЄДРПОУ 32285199) - 360158,82 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 7203,18 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.04.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.