Ухвала суду № 38272186, 10.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

10 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1638/13-а

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - Мар'янко Наталі Іванівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Дункан-Ойл" до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ Торговий дім "Дункан-Ойл" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Баштанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000092308 від 17 лютого 2010 року, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 222 025,69 грн. за порушення п.5, п.9, п.12, п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування та послуг".

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Баштанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 лютого 2010 року №0000092308, в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 221 328,44грн.

В апеляційних скаргах Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Баштанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 01 лютого 2010 року Головним управлінням Міндоходів у Миколаївській області проведено перевірку позивача, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

01 лютого 2010 року за результатами перевірки було складено акт №0044/14/00/23/31257747, в якому встановлені порушення позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У висновку щодо розрахунку сум штрафних санкцій зазначено наступні виявлені порушення:

- незабезпечено щоденне друкування на РРО фіскального звітного чеку (сума санкції 340 грн.);

- незабезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО (сума санкції 17,25 грн.);

- ведення з порушеннями обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання (сума санкції 221 328,44 грн.);

- порушення порядку використання КОРО (сума санкції 340 грн.).

17 лютого 2010 року на підставі даного акту Баштанською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000092308, яким за порушення п.5, 9, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування та послуг" та на підставі п.3, 4 ст. 17, ст. 21, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі та громадського харчування та послуг", до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 222 025,69 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів відсутності порушення за не друкування на РРО фіскального звітного чеку, незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО та порушення порядку ведення КОРО, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за порушення п.3, п.4 ст. 17 та ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що для ведення обліку товарних запасів достатнім є сама наявність необхідних первинних документів на товар та належне їх зберігання, а отже відповідач безпідставно притягнув позивача до відповідальності, яка передбачена ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Зміст наведених законодавчих положень не дає підстави для висновку про те, що покладений на суб'єкта підприємницької діяльності обов`язок ведення товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації передбачає ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.

Згідно п.6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року) - первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

При перевірці податковим органом встановлено, зокрема, ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання) бензину та дизельного пального на АЗС, яка належить позивачу, а саме встановлено надлишок товарних запасів на суму 95 525,79 грн. та нестачу товарних запасів на суму 15 138,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що АЗС, на якій проходила перевірка розташована по вул. Другої П'ятирічки, 49-а, м. Новий Буг, Миколаївська область, а ТОВ Торговий дім "Дункан-Ойл" та бухгалтерія, де зберігаються всі документи знаходиться за іншою адресою, а саме по вул. Харчука, 23а, кв.4 в м. Новий Буг Миколаївської області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв'язку з тим, що перевіряючи не повідомили керівництво про перевірку не було можливості надати їм всі необхідні документи, а отже висновки податкового органу про надлишок та нестачу товарів не відповідають дійсності, оскільки зроблені без врахування фактичного обліку товару, який ведеться на АЗС.

Разом з тим, під час розгляду справи, підприємством були надані прибуткові касові ордери, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури та відомості, які підтверджують об'єктивну наявність у позивача необхідних облікових документів та факт належного ведення позивачем обліку товарних запасів, які знаходяться у реалізації (2 том а.с.13-118).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність застосування до позивача відповідної суми штрафних (фінансових) санкцій в порядку ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: