Постанова № 38272084, 11.04.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1012/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріОлійник І.А. за участі:представника позивача Підопригори Н.В. представника відповідача Ланчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Поділля-Трансбуд" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 27.12.2013 року №0004212203 про збільшення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на суму 100432,50 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 66955,0 грн. і штрафними санкціями в сумі 33477,50 грн., прийняте на підставі акту камеральної перевірки №146/22-09-22-03/33468780 від 11.12.2013 року. На думку позивача, зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки викладені в акті висновки відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2013 року, сумі 66955,0 грн. суперечать вимогам Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який регулює порядок формування податкового кредиту та подання податкової звітності з ПДВ.

Вважає, що під час камеральної перевірки відповідач безпідставно порівняв дані відображені у поданій 20.11.2013 року податковій декларації з ПДВ з додатками зі статусом "Звітна нова" з даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого 04.11.2013 року до податкової декларації з ПДВ зі статусом "Звітна" та дійшов неправомірного висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на суму 66 955 грн.

Зазначає, що, дані, відображені позивачем в звітній новій податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року від 20.11.2013 року, не співпадали з показниками реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого 04.11.2013 року зі статусом "Звітна» як по розділу І Податкові зобов'язання ( в Декларації на суму 124 058 грн., а в реєстрі на суму 73 763,19 грн.), так і по розділу II Податковий кредит ( в Декларації на суму 70 217 грн.. а в реєстрі на суму 11 507,97 грн.), але податкові зобов'язання відповідач залишив без змін, враховуючи співставлення показників даних по контрагентах на підставі даних автоматизованої податкової бази, а податковий кредит неправомірно порівняв лише по даних різної податкової звітності ТОВ "БК "Поділля-Трансбуд", не врахувавши показники контрагентів.

Крім того, вказує на те, що до зазначених неправомірних висновків відповідач дійшов через порушення порядку проведення камеральних перевірок.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0004212203 правомірним, оскільки камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 192.2 ст. 192, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України та п.б розділу І, п.2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 розділу II, п.1 розділу НІ, п.1 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.12 року №1340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 №201/22733, за рахунок не відображення в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року в розділі 1 - коригування податкового зобов»язання з ПДВ в сумі 8357,0 грн., в розділі 2 - податкових накладних, виписаних постачальниками на суму 58709,0 грн., в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (р.25.1) на 66955,0 грн.

В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив наведене нижче.

Згідно до п.10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228, податкова декларація з податку на додану вартість та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді є окремими видами податкової звітності з ПДВ, що подаються платником до податкового органу за місцем його обліку.

Відповідно до Податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року (вх.№9075144595 від 20.11.2013 р.) та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2013 року (в/х №9076751246 від 28.11.2013 р.) платником задекларований податковий кредит в сумі 70180,0 грн. В електронному реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображено отримані від постачальників податкові накладні на суму 11508,0 грн. У розділі 2 копії записів в реєстрі податкових накладних на суму 58598,0 грн. та постачальники не відображені. Оскільки, у податковій звітності з ПДВ, а саме в копії записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 відсутні номера, дати, контрагенти-постачальники, що надали податкові накладні на суму 58598,0 грн., тому у позивача відсутні підстави для відображення в Податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року ПДВ у відповідній сумі.

Перевіркою також встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року позивачем проведено коригування податкового зобов"язання на (-) 8357,0 грн. У розділі 1 копії записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року не відображено по якому саме контрагенту - постачальнику та якій податковій накладній проведено зменшення кількісних показників та зменшення ПДВ в сумі 8357,0 грн. Оскільки, у податковий звітності з ПДВ, а саме в копії записів в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року не відображений контрагент-постачальник, по якому зменшено ПДВ в сумі 8357,0 грн., тому позивача відсутні підстави для коригування податкового зобов"язання у Податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року ПДВ у відповідній сумі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Поділля-Трансбуд" перебуває на обліку як платник податків в Кам»янець-Подільській ОДПІ.

На підставі ст.76 і п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України працівниками Кам»янець-Подільскої ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, результати якої оформлені актом №146/22-09-22-03/33468780 від 11.12.2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0004212203 про збільшення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на суму 100432,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 66955,0 грн. і штрафними санкціями в сумі 33477,50 грн., яке позивач оскаржив до суду.

До подання позовної заяви до суду податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0004212203 оскаржене позивачем в адміністративному порядку до головного управління Міндоходів у Хмельницькій області та Міністерства доходів та зборів України ДПА України і залишене без змін рішеннями від 28.01.2014 року та 03.03.2014 року відповідно.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті камеральної перевірки №146/22-09-22-03/33468780 від 11.12.2013 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 192.2 ст. 192, п. 198.6 ст.198, п.200.1 і п.200.2 ст.200 ПК України та п.б розділу І, п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 розділу II, п.1 розділу ІІІ, п.1 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 року №1340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 р. №201/22733, та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2013 року на 66955,0 грн. за рахунок не відображення в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року в розділі 1 - коригування податкового зобов»язання з ПДВ в сумі 8357,0 грн., в розділі 2 - податкових накладних, виписаних постачальниками на суму 58709,0 грн.

Суд встановив, що 04 листопада 2013 року позивач подав в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року зі статусом «звітна», в якій задеклароване податкове зобов»язання в сумі 73763,0 грн. та податковий кредит в сумі 11508,0 грн., та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2013 року.

20 листопада 2013 року позивач подав в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року зі статусом «нова звітна», задекларувавши податкове зобов»язання в сумі 115701,0 грн. та податковий кредит в сумі 70180,0 грн., та реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Реєстр виданих та отриманих податкових за жовтень 2013 року зі статусом «нова звітна» не прийнятий Міністерством доходів та зборів у зв»язку з допущеними помилками, що підтверджується копією квитанції №1 від 20.11.2013 року.

Порівнюючи під час камеральної перевірки податкової звітності позивача дані декларації з ПДВ з додатками за жовтень 2013 року від 20.11.2013 року, уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2013 року від 28.11.2013 року з даними реєстру виданих та отриманих податкових за жовтень 2013 року від 04.11.2013 року, відповідач встановив розбіжності в сумі податкового кредиту в розмірі 66955,0 грн. Зазначена розбіжність стала фактичною підставою для висновків перевіряючих щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2013 року та, відповідно, заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті за жовтень 2013 року, на 66955,0 грн.

Досліджуючи правомірність зазначених висновків та податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 року №0004212203, суд враховує наведене нижче.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (послуг), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (якщо така реєстрація є необхідною відповідно до ПК України).

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, лише за відсутності у платника податку належним чином оформленої податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, останній позбавляється права на формування податкового кредиту.

У відповідності до п.75.1 ст.75 ПК України камеральні проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

В силу п.76.1 ст.76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.10 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 року N 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228, який діяв на час існування спірних відносин, та пункту 10 наказу Міністерства доходів та зборів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 13.11.2013 року N 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р. за N 2094/24626, який набрав чинності з 31.12.2013 року, до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, передбачено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

За змістом п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Отже, п.201.6 ст.201 ПК України, покладає на податковий орган обов»язок під час камеральної перевірки податкової звітності платника податку перевірити відповідні дані податкової звітності його контрагента і у випадку встановлення розбіжностей в даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача та його контрагента, надіслати відповідне повідомлення такому платнику податку та надати останньому можливість уточнення податкових зобов»язань без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом п.2.2 Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання платників ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 29 листопада 2013 року N 724, який є обов»язковим для відповідача, передбачено, що для здійснення заходів щодо забезпечення повного співставлення даних реєстрів податкових накладних з даними ЄРПН на другий робочий день після граничного терміну подання податкових декларацій підрозділом територіального органу Міндоходів, до функцій якого входять приймання та комп'ютерна обробка податкової звітності, до підрозділів доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування та контролю об'єктів і операцій (по суб'єктах господарювання, які декларують ПДВ до бюджетного відшкодування), податкового та митного аудиту та відповідних підрозділів центрального офісу з обслуговування великих платників податків за місцем обліку платника податку передаються сформовані засобами 1С "Податковий блок" реєстри платників ПДВ, що в установлений термін відповідно до вимог п. 201.15 ст. 201 Кодексу не надали РПН як з основної діяльності, так і спеціальних режимів (перше формування проводиться по деклараціях за жовтень 2013 року). В силу п. 2.4 зазначених Рекомендацій при проведенні перевірки даних із Системи співставлення працівниками підрозділів територіального органу Міндоходів додатково використовується закладка "Податкові накладні" в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів 1С "Податковий блок".

За змістом листа державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 року N 8073/7/16-1617 «Щодо питань адміністрування податку на додану вартість» під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; 3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; 4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; 5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); 7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних. За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять, зокрема, формування висновків за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації (результатів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, розбіжностей у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних контрагентів, даних митних органів, інформації Єдиного реєстру податкових накладних тощо). Зазначені висновки направляються до структурних підрозділів відповідні висновки для проведення документальних перевірок та їх оперативного супроводження.

Таким чином, виявлені під час камеральної перевірки розбіжності даних податкової звітності є підставою для складання відповідних висновків про необхідність проведення документальної перевірки платника податків, а не підставою для позбавлення такого платника права на формування податкового кредиту без перевірки факту здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформований такий потоковий кредит.

Проте, замість вчинення передбачених п.201.6 ст.201 ПК України дій, відповідач надіслав позивачу спірне податкове повідомлення - рішення, безпідставно позбавивши його права на податковий кредит в сумі 66955,0 грн., сформований на підставі належним чином оформлених податковий накладних, які підтверджують факт придбання товарів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги про його скасування підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст.ст. 11, 70, 71, 94, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 27.12.2013 року №0004212203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Поділля-Трансбуд" 200,87 грн. судового збору шляхом безспірного списання з розрахункового рахунку Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2014 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя