Ухвала суду № 38271659, 16.04.2014, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

№ справи 279/2203/14-к

№ провадження 1-в/279/156/14

УХВАЛА

іменем України

16 квітня 2014 року м. Коростень Житомирської області

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коренюк В.П., розглядаючи заяву ОСОБА_1 на рішення регіональної комісії Коростенської ВК УДТСУ у Житомирській області від 26.03.2014 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в Коростенський міськрайонний суд Житомирської області із зазначеною вище заявою, в якій зазначив, що "Рішенням регіональної комісії Коростенської ВК УДТСУ у Житомирській області було самочинно та з порушеннями матеріального та виконавчо-процесуального права 26.03.2014 р. було вирішено про кримінальні пільги, передбачені мені ст.ст.81, 82 КК України. А саме, підставою для вирішення, що я відбуваю покарання у Коростенській ВК № 71 було прийняте судове розпорядження про звернення вироку до виконання видане стороннім до провадження суддею під іменем головуючого при постановленні вироку та без надання відповідної для виконання самої копії вироку. При тому не було узято до уваги відкрите провадження на цей час про перегляд виконуємого вироку у зв'язку з нововиявленими обставинами та сприяння на місці мойого етапування в колонію даних про те що вирок станом на 26.02.2014 р. не набрав законної сили. Вважаючи на те, що нововиявленими обставинами визнано обставини уточнюючи термін мойого покарання, вищезазначені виконавчі дії були безпредметними та неповноважними. До того ж вони були проваджені без забезпечення за моїм зверненням про небезпеку моєму життю, національній та політичній гідності заходів забезпечення моєї особистої безпеки. Стосовно ж висновків комісії, то вони суперечать встановленому виконуємих вироком обставинам та підтверджують штучне заподіяння стосовно мене підстав відмови мені у ресоціанізації. Вирок, стосовно якого вирішувала комісія встановив, що для мойого покарання кримінально-виконавчими установами видана мені особову характеристику за якою я ставши на шлях виправлення, своєю поведінкою та працею довів це. Стосовно ж мойого відношення до праці на цей час, ст.118 КВК України обов'язок призначення мені місця для праці покладений на адміністрацію виконавчої установи, а тому Комісія переклала на мене відповідальність за зміст службових дій персоналу ДТС України."

Просив "Скасувати самочинне Рішення Регіональної Комісії Коростенської ВК УДТСУ у Житомирській області (№ 71) від 26.03.2014 р. та понудити зазначену Комісію розпорядитися про перегляд підставності мойого перебування, уточнення строків мойого порання на забезпечення моєї особистої безпеки за зверненням про те…"

Відповідно до ст.303 Кримінального процесуального кодексу України - "На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником. 2. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу."

За ст.537 Кримінального процесуального кодексу України - "1. Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1)про відстрочку виконання вироку; 2)про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3)про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку."

За правилами п.2 ч.2 ст.304 Кримінального процесуального кодексу України - "…Скарга повертається, якщо: 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді…"

З огляду на зміст і форму заяви не зрозуміло, що ОСОБА_1 оскаржує та в якому порядку чи відповідно до ст.ст.303 - 309 Кримінального процесуального кодексу України, чи в порядку виконання вироку відповідно до ст.537 Кримінального процесуального кодексу України.

Глава 6 § 1 Кримінального процесуального кодексу України стосується "Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування".

А ст.537 Кримінального процесуального кодексу України регламентує "Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків".

Також не зрозуміло із заяви ОСОБА_1 яке рішення регіональної комісії Коростенської ВК УДТСУ у Житомирській області від 26.03.2014 року він оскаржує.

На підставі викладеного вище вважаю, що дана заява не підлягає розгляду в цьому суді та відповідно до вимог, зазначених скаржником у скарзі.

Тому враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.303-304 Кримінального процесуального кодексу України, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 на рішення регіональної комісії Коростенської ВК УДТСУ у Житомирській області від 26.03.2014 року - повернути ОСОБА_1, як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В. П. Коренюк