Рішення № 38270918, 15.04.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1143/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кучеренко О. П.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту Доповідач Кодрул М. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.04.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Кодрула М.А

суддів - Чорнобривець О.С., Кіселика С.А.

за участю секретаря - Задирака Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі ПАТ КБ «ПриватБанк» ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору № KGXRRX06510202 від 21.02.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2712 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач умови договору та зобов'язання за ним не виконував, у зв'язку з чим станом на 16.12.2013 року має заборгованість в розмірі 21265 грн. 28 коп., яка складається: 4978,47 грн. -заборгованість по процентах за користування кредитом, 130,18 грн.- заборгованість по комісії за користування кредитом, 14667,81 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 988,82 грн.- штраф (процентна складова). Заборгованість обрахована з урахуванням стягнень, які проведені на підставі судового наказу про стягнення забогованості. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути судовий збір.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явив вимоги до відповідача за спливом строку позовної давності. При цьому суд зазначив, що в судовому засіданні позивач не довів, що відповідач був ознайомлений та згідний з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), оскільки на них відсутній підпис відповідача.

Колегія суддів вважає, що покладений в основу рішення висновок не узгоджується з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, не ґрунтується на доказах, не відповідає обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KGXRRX06510202 за яким останній отримав кредит у розмірі 2712 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 24 місяці з 21.02.2007 року по 21.02.2009 року. погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з 15 по 20 число кожного місяця, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 192,96 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Укладений між сторонами договір складається із заяви ОСОБА_2 від 21 лютого 2007 року про приєднання до Умов надання споживного кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) та тарифів банку.

Згідно п.5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») у випадку несвоєчасного погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми заборгованості, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

Пунктом 5.3.Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Терміни позовної давності, відповідно до п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») сторонами встановлені тривалістю 5 років.

Судовим наказом Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2008 року з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 4202,48 грн. на погашення заборгованості по по цьому кредитному договору. Борг сплачений 18 липня 2008 року.

З наданого банком розрахунку вбачається, що отримані кошти банком, відповідно до умов договору зараховані на погашення заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом, комісії та погашення тіла кредиту. Проте повністю заборгованість не погашена, тому банк продовжив нарахування процентів, комісії, пені та штрафу.

Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») спростовується тим, що в заяві про надання кредиту, яка особисто підписана ОСОБА_2, зазначено, що він ознайомлений та згодний з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), які йому були надані у письмовій формі. Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що він був ознайомлений з іншими умовами.

З доданих до апеляційної скарги документів видно, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), які надані банком на підтвердження позовних вимог, затверджені в новій редакції наказом Голови правління „ПриватБанка" № 391 від 21.03.2006 року і були чинними на час укладення договору з відповідачем.

Отже зазначені Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») є складовою частиною укладеного між сторонами договору і повинні враховуватися при вирішенні справи.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, яка за домовленістю сторін може бути збільшена згідно ст. 259 ЦК України.

Позовна даність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, сплив позовної давності є підставою для відмови в позові лише в тому випадку, якщо про її застосування заявлено стороною у спорі, зробленою до винесення ним рішення та якщо суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності.

У прававій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06 листопада 2013 року по справі № 6-126 цс 13, зазначено, що відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неодинакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов"язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного суду України.

За таких обставин висновки суду про те, що відповідач не ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), тому необхідно застосовувати загальний строк позовної давності, який позивачем пропущено є помилковими та такими, що зроблені з порушеннями норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В суді першої інстанції представник відповідача заявив про застосування строку позовної давності.

Установлено, що позивач звернувся до суду з позовом 27 січня 2014 року. Оскільки за умовами договору сторони збільшили строк нарахування неустойки (пені, штрафів) до 3 років, а строк позовної давності до 5 років, позовні вимоги підлягають задоволенню в межах збільшеного строку позовної давності.

З наданого банком розрахунку вбачається, що нарахування платежів банком проводилося щомісячно відповідно до умов договору, тому підлягають задоволенню позовні вимоги відносно заборгованості, яка нарахована банком в межах пятирічного строку позовної давності з 27 січня 2009 року.

ОСОБА_2, як позичальник свої зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом не виконав. Загальний розмір його заборгованості перед Банком станом на 16.12.2013 року 2013 року визначений в сумі 21265 грн.28 коп., яка складається: 4978,47 грн. -заборгованість по процентах за користування кредитом, 130,18 грн.- заборгованість по комісії за користування кредитом, 14667,81 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 988,82 грн.- штраф (процентна складова). Вказана заборгованість обрахована в межах пятирічного строку, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № KGXRRX06510202 від 21.02.2007 року 21265,28 грн. та 243,60 грн. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: