Ухвала суду № 38269189, 08.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20301/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року року у позові відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову від 30.01.2014 року, оскільки вважає, що судом порушено норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, 20 серпня 2013 року ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності Підприємства «МакДональдз Юкрейн ЛТД» (ідентифікаційний код 23744453) з плати за землю - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (вх. № 9002682405 від 28.01.2013р.) з додатком № 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» до неї (далі - Податкова декларація).

Під час проведення перевірки встановлено, що річний розмір орендної плати за земельні державної та комунальної власності в Податковій декларації платника податків є меншим за мінімальний розмір такої плати, встановлений нормами чинного законодавства України.

Відповідач, визначивши, що мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 3 456,0 кв.м. за адресою: м. Суми, Червона площа, 15а, - для Підприємства «МакДональдз Юкрейн ЛТД» становить 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки, яка станом на 01 січня 2013 року складає 4 468 746, 24 грн, встановив, що належна до нарахування та сплати сума орендної плати за у земельну ділянку за червень 2013 року складає 11 171, 87 грн.

04 вересня 2013 року ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області на підставі Акта камеральної перевірки та згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003001503/5614, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб» в розмір 8 378, 91 грн., в тому числі 5 585, 94 грн. - основного платежу, 2 792, 97 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно рішень Головного управління Міндоходів у Сумській області від 07.10.2013р. № 7400/10/18-28-10-01-105-105/114/ск і Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013р. № 17293/6/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги Підприємства на податкове повідомлення-рішення від 04.09.2013р. № 0003001503/5614 залишені без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - відповідно без змін.

Позивач, вважаючи неправомірним податкове повідомлення-рішення неправомірним, подав позов до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Підприємства «МакДональдз Юкрейн Лтд» та визнав протиправним і скасував спірне податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2013 року № 0003001503/5614.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із означенням її розміру.

Згідно зі ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які і встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже з аналізу зазначених норм вбачається, що питання встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін та може зазначатися в договорі оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Колегія суддів звертає увагу на те, що закріплення в Податковому кодексі України мінімального та максимального значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною.

Поряд з цим, ні Податковий кодекс України, ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, підприємство зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Згідно із частиною 3 статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 18 Закону 161-XIV договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, обов'язок позивача сплачувати більший розмір орендної плати виникає з моменту:

-набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати);

-набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Правова позиція з даного питання висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 11 червня 2013 року в справах № 21-443а12 та 21-166а13, Вищим адміністративним судом України в постанові від 14 серпня 2013 року в справі К/800/21471/13.

Як встановлено судом, розмір орендної плати за орендовану позивачем спірну земельну ділянку встановлено у договорі оренди землі від 15.02.2001 року, укладеного Сумською міською радою (орендодавець) та Підприємством (орендар). При цьому, у цьому договорі зміна розміру земельного податку була визначена як підстава для перегляду розміру орендної плати.

Зазначений договір є дійсним, рішення суду про визнання його недійсним відсутнє, а тому ці договори у відповідності до ст. 204 ЦК України є правомірними і у відповідності до ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зміна розміру земельного податку у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, однак не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 04 вересня 2013 року № 0003001503/5614 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши доводи апелянта, суд першої інстанції вважає, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому суд апеляційної інстанції підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.