Постанова № 38268798, 07.04.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/775/14

07 квітня 2014 року

11год. 45хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився;

відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз А"

щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банк, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз А" щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банк.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз А" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 08.11.2010, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області та згідно свідоцтва №100310091 від 16.11.2010 є платником податку на додану вартість (а.с. 4,6).

За відповідачем рахується заборгованість в сумі 30663,75 грн., в тому числі з податку на додану вартість в сумі 24591,35 грн. та по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємтсв в сумі 6072,40 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість в сумі 24591,35 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0005571502 від 21.08.2013, яким визначено суму грошового зобов'язання 25 635,00 грн. (частково погашено за рахунок переплати в сумі 1695,97 грн.) та нарахованої пені в сумі 652,32 грн.

Заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6072,40 грн. виникла на підставі податкової декларації №9087400763 від 11.02.2013 на суму 6072, 40 грн. в тому числі по термінам сплати: 30.12.2013 в сумі 3019, 40 грн., 30.01.2014 в сумі 3053,00 грн.

Наявність заборгованості підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки доказів оскарження та скасування податкового повідомлення-рішення №0005571502 від 21.08.2013 не надано, грошове зобов'язання визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого. Проте, вказані податкові зобов'язання платником податків не сплачувались.

Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем для відповідача було виставлено податкову вимогу №75-15 від 17.09.2013, яку вручено 24.09.2013 (а.с. 8).

Відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в загальній сумі 30663,75 грн. не надано.

Відповідно до п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пп.89.1.1 - 89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено, що 17.09.2013 ДПІ у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №15 про опис майна в податкову заставу (а.с.15).

28.11.2013 податковим керуючим, на підставі рішення №15 від 17.09.2013, складено акт опису майна №21, яким встановлено факт відсутності на день складання акту майна, що може бути описано у податкову заставу (а.с. 16).

Згідно з пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані позивачем докази та враховуючи те, що відповідачем податковий борг в розмірі в розмірі 30663,75 грн. не погашений, і у нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз А" (33028, вул. Кавказька,2, м.Рівне, код ЄДРПОУ 37382330) в межах суми податкового боргу у розмірі 30663 (тритдять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 75 коп., що знаходяться у банку.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.