Вирок № 38268264, 15.04.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/2209/14-к

Провадження № 1-кп/265/189/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Ковтуненко О.В.,

при секретарі Григор Г.Г.,

за участю прокурора Церахто Л.А.,

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Полтава Полтавської області, громадянина України, не одруженого, який має середню спеціальну освіту, не працюючого, раніше судимого:

1) 29 липня 1981 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 140 ч.2, 25-1 КК України (1960 року) до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки;

2) 04 серпня 1982 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 206 ч.2, 43 КК України (1960 року) до позбавлення волі строком на 4 роки; звільнений 15 травня 1986 року за відбуттям покарання;

3) 15 травня 1987 року Орджонікідзевським районними судом міста Маріуполя за ст. ст. 140 ч.3, 229-6 ч.1, 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі строком на 6 років; звільнений 11 грудня 1992 року за відбуттям покарання;

4) 20 травня 1996 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 140 ч.3, 145 ч.1, 42, 14 КК України до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна; постановою Калінінського районного суду міста Горлівки вирок приведено у відповідність до КК України 2001 року, постановлено вважати засудженим до позбавлення волі строком на 6 років; звільнений 22 лютого 2002 року за відбуттям покарання;

5) 15 жовтня 2004 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 309 ч.2, 263 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців; звільнений 07 квітня 2006 року умовно-достроково на 8 місяців 26 днів за постановою Селідівського міського суду Донецької області від 07 квітня 2006 року;

6) 03 серпня 2009 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 190 ч. 2, 358 ч.3, 70 КК України до штрафу у розмірі 1000 гривень;

7) 02 березня 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. ст. 309 ч.2, 311 ч.1, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до позбавлення волі строком на 2 років 6 місяців; звільнений 01 липня 2011 року умовно-достроково на 8 місяців 29 днів за постановою Кіровського районного суду міста Донецька від 23 червня 2011 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4, 190 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 біля пам'ятника «Пушка» по бульвару Комсомольському в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя знайшов паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії НОМЕР_2, виданого 04 жовтня 1998 року Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, який приніс за місцем свого мешкання в квартиру АДРЕСА_1, де став його зберігати.

06 березня 2013 року у ОСОБА_2 виник умисел на підробку зазначеного паспорту з метою подальшого його пред'явлення в банківські установи для отримання кредитних коштів без їх повернення.

Реалізуючи свій злочинний намір, 07 березня 2013 року приблизно о 9-00 годин ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого мешкання, зробив заміну фотографії в знайденому паспорті на ім'я ОСОБА_3, вклеївши замість попереднього фото на другій сторінці паспорту фото зі своїм зображенням, тим самим виготовив підроблений офіційний документ, який видається державною установою і надає права чи звільняє від обов'язків, з метою подальшого використання.

07 березня 2013 року у денний час, ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шахрайським способом, зайшов до приміщення відділення № 51 Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Маріупольської філії, розташованого у будинку 2/3 по бульвару Комсомольському в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, де звернувся до працівників банку з проханням про отримання кредиту у сумі 2700 гривен. Видаючи себе за іншу особу, а саме за ОСОБА_3, ОСОБА_2 використав завідомо підроблений документ, а саме, надав працівнику банку підроблений ним паспорт на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з вклеєною у ньому своєю фотокарткою та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я ОСОБА_3

Після цього ОСОБА_2 заповнив Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПрибатБанку, в якій поставив підпис від імені ОСОБА_3, а також власноруч завірив зроблені працівником банку копії паспорту на ім'я ОСОБА_3 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_3

На підставі наданих співробітнику ПАТ КБ «ПриватБанк» вищевказаних документів, ввівши таким чином співробітників банку в оману, ОСОБА_2 уклав кредитний договір SAMDN 52000077193258 від 07 березня 2013 року, після чого отримав Універсальну карту НОМЕР_3, на яку в той же день банківською установою був встановлений ліміт у сумі 2700 гривен.

Подалі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_2 з метою подальшого заволодіння шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», для збільшення ліміту на картковому рахунку отриманої Універсальної карти періодично з 7 березня 2013 року до 30 березня 2013 року став використовувати грошові кошти та поповнювати картковий рахунок, внаслідок чого співробітниками банку 04 квітня 2013 року ліміт був збільшений до 4500 гривен.

ОСОБА_2, свідомо маючи намір не повертати кредит, умисно, із корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою співробітників ПАТ КБ «ПриватБанк» у період з 07 березня 2013 року до 08 квітня 2013 року заволодів грошовими коштами на загальну суму 4497,30 гривен, чим заподіяв потерпілому - юридичній особі матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину визнав повністю. Пояснив, що весною 2012 року він знайшов паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_3, ці документи зберігав у себе вдома. 06 березня 2013 року перед святом 8-го Березня згадав про ці документи і наступного дня переклеїв у паспорт свою фотокартку та вирішив отримати в банку кошти в кредит. Усі дії вчинив саме так, як викладено в обвинуваченні. Дійсно він отримав з картки гроші, наміру повертати ці гроші у нього не було. Підроблений ним паспорт після отримання грошей знищив. У скоєному щиро розкаявся, висловив намір періодичними платежами відшкодувати шкоду.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1, який діє за довіреністю ПАТ КБ «ПриватБанк», пояснив, що банком був виявлений порушення умов кредитного договору, а саме, тривалий термін прострочення платежів. Шляхом банківського службового розслідування було встановлено, що кредит отримав не ОСОБА_3, а особа, яка ним представилася та надала підроблений паспорт. Так як ОСОБА_2 також був клієнтом банку, то працівники банку через бази даних встановили, що кредит на ім'я ОСОБА_3 отримав ОСОБА_2 Про цей факт повідомили в міліцію. Підтримує цивільний позов на суму 4497,30 гривен і просить стягнути цю суму з обвинуваченого. При визначенні міри покарання банк покладається на розсуд суду.

Крім визнання вини, фактичні обставини скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень підтверджені наданими стороною обвинувачення доказами. Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих суду доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Такими доказами є документи, які у встановленому законом порядку вилучені в ПАТ КБ «ПриватБанк»: - копія кредитної справи на ім'я ОСОБА_3, у якій містяться документи заповнені ОСОБА_2, копія наданого паспорту на ім'я ОСОБА_3, у якому на другій сторінці вклеєна фотокартка ОСОБА_2; - виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, у яких відображені рух грошових коштів та заборгованість 4497,30 гривен; - фотознімки банку, з яких слідує, що саме ОСОБА_2 укладав кредитний договір та знімав з картки грошові кошти в банкоматах міста Маріуполя. Також у ході досудового розслідування ОСОБА_2 добровільно видав наявні у нього фотокартку з паспорту ОСОБА_3 та оригінал довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_3

Враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи досліджені докази як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, вважає їх достатніми для винесення вироку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати:

- за ст. 190 ч. 1 КК України, так як він умисно заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство);

- за ст. 358 ч. 1 КК України, так як він умисно підробив офіційний документ, який видається установою і який надає права чи звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем;

- за ст. 358 ч. 4 КК України, так як він умисно використав завідомо підроблений документ.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, однак, скоїв злочини невеликої тяжкості, тяжких наслідків від його дій не настало, у скоєному щиро розкаявся.

Вказані обставини дають суду підставі призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статей кримінального закону.

Призначаючи покарання за сукупністю злочинів суд застосовує принцип часткового складання призначених покарань.

Приймаючи до уваги тяжкість скоєних злочинів та обставини їх скоєння, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання, проживає з матір'ю похилого віку, має намір відшкодувати шкоду, а також враховуючи позицію прокурора та представника потерпілого, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених законом обов'язків.

У справі ПАТ КБ «ПриватБанк» заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 4497,30 гривен.

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі і сума матеріальної шкоди 4497,30 гривен підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Речові докази по справі - фотокартка та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_3, підлягають залишенню у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190 ч.1, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 в період іспитового терміну повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості) МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4497,30 гривен.

Речові докази по справі - фотокартка та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім'я ОСОБА_3, залишити у матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя