Ухвала суду № 38267717, 16.04.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/24409/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Делікатна Л.В. Провадження № 11-кп/789/96/14 Доповідач - Коструба Г.І.Категорія - ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Коструби Г.І.

Суддів - Галіян Л. Є., Іващенка О. Ю.,

з участю - прокурора - Семенця О.А.

при секретарі - Дмитрів О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 16 квітня 2014 р. кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від5 лютого 2014 р., яким

ОСОБА_1, року народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дня, уродженка с. Поморяни Золочівського району Львівської обл., прож. в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судима; останній раз - вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 6 вересня 2012 р. за ч.2 ст.185 КК України на 6 міс арешту. Звільнена 11 січня 2013 р. по відбуттю строку покарання

засуджена за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 міс позбавлення волі.

В апеляційній скарзі:

- обвинувачена ОСОБА_1 просить змінити вирок Тернопільського міськрайонного суду від 5 лютого 2014 р., пом"якшивши призначене їй покарання, оскільки під час перебування в слідчому ізоляторі їй стало відомо про наявність в неї хвороб, а саме: СНІДу і гепатиту С, що суттєво вплинуло на її психологічний стан, але судом при винесенні вироку не було враховано.

Так, згідно вироку суду 28 листопада 2013 р. о 08 год 00 хв. у ОСОБА_1, яка знаходилась в маршрутному таксі № 22, що слідувало по маршруту "ТРЦ Подоляни - автовокзал" м. Тернополя, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи його, обвинувачена наблизилась до пассажира таксі ОСОБА_2, яка тримала в руках жіночу сумку з частково розстібнутим замком, і, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, викрала з даної сумки гаманець вартістю 76 грн з грошима в сумі 97 грн, 52 долара США, що еквівалентно 415.6 грн, банківвську картку "Укрсиббанку" та три картки знижок.

З викраденим майном з місця злочину втекла, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 588.6 грн.1

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку та відсутність підстав для задоволення апеляції обвинуваченої, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, обгрунтовані сукупністю належним чином оцінених доказів і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України кваліфіковані правильно, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно.

Твердження в апеляції обвинуваченої про порушення судом першої інстанції вимог кримінального закону щодо загальних засад призначення покарання не відповідають матеріалам справи.

Суд першої інстанції дотримав вимог ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, а саме: ч.2 ст.65 КК, згідно якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував тяжкість вчиненого нею злочину, дані, які її характеризують, пом"якшуючі її вину обставини, в тому числі визнання своєї вини, відшкодування шкоди, а тому обгрунтовано дійшов висновку про призначення останній покарання у вигляді позбавлення волі, але ближче до мінімального.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайсуду Тернопільської обл. від 5 лютого 2014 р. щодо ОСОБА_1, засудженої за ч.2 ст.185 КК України, - без змін.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.І. Коструба