Рішення № 38266889, 15.04.2014, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Торезький міський суд Донецької області

Справа № 247/253/14-ц

2/247/160/14

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

"15" квітня 2014 р. Торезький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Фролової Л.Д.,

при секретарі Ковальовій К.О.,

за участі представника позивача Супрунової Г.С.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного 14 квітня 2006 року договору між позивачам і відповідачем, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10700,00 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжній картці обов'язком щомісячної оплати відсотків річних у розмірі 36% на суму залишку заборгованості. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав. Станом на 31 грудня 2013 року відповідач має заборгованість у загальній сумі 24935,13 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 7310,43 грн., заборгованості з відсотків - 15961,12 грн., штрафу (фіксованої частини) - 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) - 1163,58 грн. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.

Представник позивача за довіреністю (а.с.28) Супрунова Г.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити. Заперечила проти спливу строку позовної давності, оскільки, відповідач здійснив останній платіж в рахунок погашення заборгованості 05 липня 2012 року.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що ним дійсно отримані грошові кошти по кредитному договору, але просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв*язку зі спливом позовної давності

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14 квітня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем був укладений кредитний договір на суму 10700,00 грн. у вигляді кредитного ліміту на платіжній картці з обов'язком щомісячної оплати відсотків річних у розмірі 36% на суму залишку заборгованості (а.с.8-12).

Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі. Відповідно до розрахунку суми боргу за кредитом, наданого позивачем, борг відповідача станом на 31 грудня 2013 року складається із заборгованості за кредитом - 7310,43 грн., заборгованості з відсотків - 15961,12 грн., штрафу (фіксованої частини) - 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) - 1163,58 грн., загальна сума 24935,13 грн.(а.с.3-7.82).

З роздруківки руху по рахунку вбачається, що останній платіж був здійснений відповідачем 05 липня 2012 року у сумі 1847,00 грн. (а.с.80). Факт часткового погашення заборгованості у вказану дату був визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Згідно положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі. Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що відповідач грубо порушив умови кредитного договору, а тому з нього слід стягнути на користь позивача зазначену позивачем заборгованість.

Щодо заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно ст.256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлена вищевказаним Кодексом тривалістю у три роки.

За нормами ст..261 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Приписами ст..264 Цивільного Кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки, остання оплата боргу відповідачем, згідно матеріалів справи, була здійснена 05 липня 2012 року, строк позовної давності був перерваний та почав обраховуватися заново, у задоволенні його заяви про застосування строків позовної давності cлід відмовити.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 249,35 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму боргу за кредитним договором у розмірі 24935 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 35 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л. Д. Фролова