Ухвала суду № 38266135, 10.04.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/79/14 Провадження № 22-ц/795/842/2014 Головуючий у I інстанції -Соловей В. В. Доповідач - Зінченко С. П.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П.,суддів:Кузюра Л.В., Харечко Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 березня 2014 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, Козелецького районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, третьої особи-Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про втрату права на користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття із обліку, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 березня 2014 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, Козелецького районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, третьої особи - Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про втрату права на користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття із обліку зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає, що у суду не було підстав для зупинення провадження у справі, оскільки рішення по іншій справі не може вплинути на спір, який є предметом даної справи. При цьому, вказує, що судом не враховано те, що предметом спору у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до ОСОБА_11, ОСОБА_7 третьої особи - Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання договорів дарування недійсними, є законність договорів дарування, на підставі яких ОСОБА_7 набула право власності на 12 частину приміщення по АДРЕСА_1, належного раніше на праві власності ОСОБА_11, а предметом спору у вищезазначеній справі є втрата відповідачами права користування 12 будинку по АДРЕСА_1, на підставі ст..405 ЦК України, ст..71 ЖК України, а також визнання ОСОБА_8 , таким, що не набув права користування даним приміщенням на підставі ч.2 ст.3 СК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, а тому апеляційний суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 305 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції зупиняючи провадження у справі виходив з неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до ОСОБА_11, ОСОБА_7 третьої особи - Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання договорів дарування недійсними.

З вказаним висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2014 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Козелецького районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, третьої особи-Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про втрату відповідачами права на користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття відповідачів із обліку.

17 лютого 2014 року під час розгляду вказаної справи представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, подав позов ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до ОСОБА_11, ОСОБА_7 третьої особи - Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання договорів дарування недійсними для об»єднання її в порядку ст..123 ЦПК із первісним позовом.

Ухвалою Козелецького районного суду від 17 лютого 2014 року відмовлено у прийняті даної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом, з тих підстав, що спільний розгляд вказаних позовів є недоцільним оскільки буде ускладнювати вирішення первісного позову, а також, що вказані позови мають розглядатися у самостійних провадженнях.

14 березня 2014 року представник позивача ОСОБА_5 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки на його думку позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, Козелецького районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, третьої особи-Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про втрату права на користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності, виселення та зняття із обліку неможливо розглянути до вирішення іншої справи за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до ОСОБА_11, ОСОБА_7 третьої особи - Служби у справах дітей Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання договорів дарування недійсними. Вказане клопотання, ухвалою суду першої інстанції від 11.03.2014 року було задоволено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

У п.33 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз»яснино, що, визначаючи наявність передбачених ст..201 ЦПК України підстав, за якими провадження у справі підлягає обов»язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено в п.4 ч.1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовуються у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупинені провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між цими справами повинен існувати тісний зв»язок, факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і ріщення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Отже, з огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що у суду першої інстанції були відсутні належні правові підстави для зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Пунктами 3, 4, ч. 1 ст. 311 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Врахуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції

Керуючись ст..ст. 303,304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.Ухвалу Козелецького районного суду м. Чернігова від 11 березня 2014 року про зупинення провадження у цивільній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Судді: