Ухвала суду № 38265364, 15.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р. Справа № 876/565/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Гуляка В.В.,

за участі секретаря судового засідання: Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної ветеринарної та фітосанітарної Служби України про скасування наказу №16-к від 18.01.2013 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив скасувати наказ №16-к Державної ветеринарної та фітосанітарної cлужби України від 18.01.2013 року про звільнення його з роботи, поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі - головного державного інспектора ветеринарної медицини Рожнятівського району Івано-Франківської області з 21.01.2013 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.01.2013 року по час поновлення на посаді.

Позовні вимоги мотивує тим, що наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної cлужби України №16-к від 18.01.2013 року його звільнено з посади начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі - головного державного інспектора ветеринарної медицини Рожнятівського району Івано-Франківської області за порушення Присяги державного службовця, вимог Закону України «Про державну службу». Вважає звільнення з публічної служби незаконним, а наказ таким, що прийнятий всупереч вимогам законодавства. Зазначає, що факти систематичного порушення ним вимог законодавства, які призвели до накладення арешту на рахунки Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі, несумлінного виконання трудових обов»язків, вчинення самоуправних дій, які дискредитують його як державного службовця, які слугували підставою для його звільнення є неправдиві та не підтверджені жодними доказами. Вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням, так як жодних перевірок перед його прийняттям не проводилось, жодних пояснень у нього не відібрано. Просить суд скасувати наказ №16-к від 18.01.2013 року, поновити на роботі та стягнути суму заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що вчинені позивачем діяння щодо систематичного порушення прав підлеглих на працю, порушення бюджетного законодавства, як в своїй сукупності, так і кожне зокрема, є порушенням Присяги державного службовця та підставою припинення державної служби.

З вищевказаною постановою не погодився апелянт ОСОБА_1, який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року та винести нову постанову, якою повністю задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що суд неналежним чином та неповністю дослідив всі докази по справі, ряд важливих доказів не врахував.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивача 25.10.2010 року було призначено на посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі. Цього ж дня ним складено Присягу державного службовця (т. 2 а.с. 19).

На підставі подання начальника Головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області від 26.12.2012 року №15-2-24/1552, погодження Міністра аграрної політики та продовольства України від 15.01.2013 року та погодження голови Рожнятівської районної державної адміністрації від 16.01.2013 року №100/01-039/010, Державною ветеринарною та фітосанітарною службою прийнято наказ №16-к від 18.01.2013 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі - головного державного інспектора ветеринарної медицини Рожнятівського району Івано-Франківської області (т. 1 а.с. 6).

В оскаржуваному наказі, підставою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, слугувало порушення ним Присяги державного службовця, вимог ст.ст. 3, 5, 10, 17 Закону України «Про державну службу», зокрема несумлінне виконання службових обов»язків, систематичне порушення трудового та бюджетного законодавства, які призвели до накладення арешту на всі реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі, самоуправних діях, які дискредитують його як державного службовця та перешкоджають інтересам державної служби.

З наказом про звільнення позивача ознайомлено 21.01.2013 року, цього ж числа його було звільнено із займаної посади.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що звільнення позивача з посади відбулось з дотриманням норм чинного трудового законодавства, оскільки вчинені позивачем діяння щодо систематичного порушення прав підлеглих на працю, порушення бюджетного законодавства, як в своїй сукупності, так і кожне зокрема, є порушенням Присяги державного службовця та підставою припинення державної служби. Такі дії ОСОБА_1 не є дисциплінарним порушенням, а є наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб»єкта із спеціальним статусом, а тому прийнятий відповідачем наказ №16-к від 18.01.2013 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов»язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Відповідно до ст.ст. 10, 17 цього Закону державний службовець зобов»язаний забезпечувати ефективну роботу та виконання покладених на нього службових обов»язків; суворо дотримувати Конституцію та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов»язки, про що приймає присягу державного службовця.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повноваження та обов»язки позивача, протягом перебування його на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі - головного державного інспектора ветеринарної медицини Рожнятівського району Івано-Франківської області визначені Положенням про управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі, затвердженого начальником Головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області 02.04.2011 року та Положенням про управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі, затверджене наказом Держветфітослужби України від 12.07.2012 року №231. У відповідності до вищезазначених положень начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління ветеринарної медицини, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності (т. 2 а.с. 2-16).

Досліджуючи та надаючи оцінку діяльності позивача на займаній посаді, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду зазначає, що протягом 2011 року позивачем неодноразово допущено нехтування приписів трудового законодавства, що проявилось у необґрунтованому звільненні підлеглих, які в подальшому були поновлені на роботі в судовому порядку. Зокрема, позивачем було безпідставно звільнено з роботи працівників управління ветеринарної медицини: ОСОБА_2, що встановлено постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року (т. 3 а.с. 103-106); ОСОБА_3 поновленого на роботі рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05.03.2012 року, яким встановлено перевищення повноважень начальником управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі і винесення незаконного наказу про звільнення (т. 3 а.с. 101-102); ОСОБА_4 поновлену на роботі рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05.03.2012 року, яким також встановлено перевищення повноважень начальником Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі (т. 3 а.с. 107-109). Згадані рішення набрали законної сили (т. 1 а.с. 211, т. 1 а.с. 219-220, т. 1 а.с. 223-224).

Враховуючи характер вчинених порушень трудового законодавства позивачем, а також інші недоліки в роботі, що стосуються організації перевірок юридичних осіб та неналежної організації діловодства в Управлінні ветеринарної медицини в Рожнятівському районі позивача за результатами службового розслідування 24.01.2012 року на підставі наказу №3 було звільнено з посади за порушення Присяги державного службовця.

Наказом Головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області від 06.06.2012 року №11, відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року №59676/12/9104 та виконавчого листа №13 від 28.05.2012 року, скасовано наказ №3 від 24.01.2012 року про звільнення позивача та поновлено останнього на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі з 24.01.2012 року (т. 1 а.с. 133).

Разом з цим, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 року були встановлені згадані вище факти порушення трудового законодавства позивачем, інші порушення при здійсненні перевірок юридичних осіб, а також неналежного ведення діловодства в Управлінні ветеринарної медицини в Рожнятівському районі. При цьому, суд встановив відсутність підстав звільнення позивача за вказані дії на підставі п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Також колегією суддів встановлено, що після поновлення позивача на роботі, останнім допущено повторне аналогічне порушення, а саме, у відповідності до наказу №7 від 07.09.2012 року було звільнено ОСОБА_5 з посади провідного спеціаліста за невиконання службових обов»язків. У відповідності до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року, яка набрала законної сили 27.11.2012 року, ОСОБА_5 поновлено на посаді (т. 1 а.с. 83-88, 211).

Крім цього, судом першої інстанції встановлено пряме невиконання позивачем ОСОБА_1 розпорядження вищестоящого органу, що свідчить про несумлінне виконання обов»язків посадовою особою та порушення п. 10.2 Положення про управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі.

З таким висновком окружного суду погоджується і колегія Львівського апеляційного адміністративного суду виходячи з наступного.

У відповідності до розпорядження №15-2-23/338 від 27.03.2012 року Головним управлінням ветеринарної медицини в Івано-Франківській області, яке прийнято згідно наказу Державного комітету ветеринарної медицини №232 від 27.10.2008 року «Про затвердження Правил облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин в населених пунктах України» (т. 3 а.с. 144-145) було зобов»язано головних інспекторів районів та міст ініціювати перед райдержадміністраціями створення комісій в складі представників управлінь ветеринарної медицини, санітарно-епідемічної служби для проведення обстеження худобомогильників та біотермічних ям на предмет подальшого використання або виведення з експлуатації. Акти обстеження худобомогильників винести на розгляд сесій сільських, селищних рад і винести рішення про подальше використання або виведення з експлуатації худобомогильника. Також було зобов»язано керівників управлінь при винесенні рішень про подальше використання худобомогильників внести припис сільському голові про облаштування його згідно діючих Правил. Крім цього, було зобов»язано інформувати про хід виконання розпорядження щомісячно із встановленим звітом.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 01.12.2012 року із 26 худобомогильників, які знаходяться на підвідомчій території Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі, питання щодо подальшого використання розглянуто 20 сільськими радами. Рішення щодо їх використання прийняли 13 сільських рад. Щодо діяльності 6 худобомогильників відповідних рішень не прийнято. При цьому, позивачем, як керівником управління ветеринарної медицини району не внесено жодного припису сільським головам про облаштування їх згідно діючих Правил чи постанови про правопорушення, які мали місце.

Щодо посилання апелянта на те, що систематичні порушення бюджетного законодавства, які призвели до накладення арешту на всі реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі вчинені головним бухгалтером ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Листом УДКСУ у Рожнятівському районі №02-39/28 від 10.01.2013 року начальника Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі було попереджено про можливість зупинення операцій з бюджетними коштами на строк 30 днів в зв»язку з неподанням довідок про зміни до кошторису та довідок про зміни до місячного плану асигнувань державного бюджету. У відповідності до п. 16 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями є порушенням бюджетного законодавства. За вказане порушення бюджетного законодавства передбачена відповідальність у вигляді зупинення операцій з бюджетними коштами на строк до 30 днів. Незважаючи на одержане попередження, позивачем, як керівником управління не вжито заходів щодо недопущення порушення бюджетного законодавства, а передбачена звітність не подана у встановлений строк. Протоколом №2 від 15.01.2013 року, складеного УДКСУ у Рожнятівському районі встановлено порушення Управлінням ветеринарної медицини в Рожнятівському районі бюджетного законодавства. Розпорядженням УДКСУ в Івано-Франківській області №1 від 21.01.2013 року зупинено операції з бюджетним коштами Управлінню ветеринарної медицини в Рожнятівському районі (т. 3 а.с. 10-12, 46).

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про те, що згадані вище негативні наслідки для Управління ветеринарнї медицини в Рожнятівському районі зумовлені бездіяльністю позивача при виконанні службових обов»язків, так як відповідно до Положення про Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі, затвердженого наказом Держветфітослужби України від 12.07.2012 року №231 начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління ветеринарної медицини та несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Крім цього, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до наказу Головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області №59 від 12.09.2012 року, за непрофесійні дії начальника управління ветеринарної медицини ОСОБА_1 було оголошено догану. Вказаний наказ оскаржений позивачем у судовому порядку, однак постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено (т. 2 а.с. 223-224, т. 2 а.с. 227-230). Враховуючи наведене, окружний суд зробив правильний висновок про те, що факт непрофесійних дій позивача при виявленні та утилізації трупа загиблої тварини та підставність винесеної догани доведено у судовому порядку. Як наслідок, відповідачем протягом року, що передував прийняттю оскаржуваного наказу, вживались дії щодо застосування до ОСОБА_1 інших заходів дисциплінарного впливу, які, однак, не призвели до виправлення позивача.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку про те, що вчинені позивачем діяння щодо систематичного порушення прав підлеглих на працю, порушення бюджетного законодавства, як в своїй сукупності, так і кожне зокрема, є порушенням Присяги державного службовця та підставою припинення державної служби.

Посилання апелянта на прийняття рішення про його звільнення без проведення відповідачем службового розслідування суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки на момент прийняття оскаржуваного наказу був відсутній обов»язок у відповідача на його проведення, а постанова Кабінету Міністрів України №666 від 25.07.2012 року «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яка передбачає обовов»язкове здійснення такого розслідування набирає чинності одночасно з Законом України «Про державну службу», а саме з 01.01.2014 року.

Також у апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до ст. 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апеллянта в цій частині, оскільки ряд наданих ОСОБА_1 письмових пояснень, які містять відомості щодо підстав його звільнення, свідчать про відсутність порушень вимог ст. 149 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується надання порушником трудової дисципліни письмових пояснень (т. 1 а.с. 10, 113, 114, 118, 123, 144, т. 2 а.с. 39-40, ).

Досліджуючи питання дотримання строків притягнення до відповідальності, які в даних правовідносинах врегульовані ст. 148 Кодексу законів про працю України, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачем такі строки дотримані, оскільки скасований судовим рішенням наказ про звільнення ОСОБА_5, прийнято 07.09.2012 року. Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду, якою вказаний наказ скасовано, набрала законної сили 27.11.2012 року, а так як відповідач не був стороною у вказаній справі, про існування такого наказу та рішення останньому стало відомо із подання про звільнення ОСОБА_1 від 26.12.2012 року, місячний строк притягнення до відповідальності позивача за вказане порушення не минув, як не минув і шестимісячний строк з дня вчинення правопорушення. Крім цього, такі строки не минули і для притягнення позивача за інші порушення, оскільки невжиття заходів реагування та невиконання розпорядження №15-2-23/338 від 27.03.2012 року Головним управлінням ветеринарної медицини в Івано-Франківській області, яке прийнято згідно наказу Державного комітету ветеринарної медицини №232 від 27.10.2008 року «Про затвердження Правил облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин в населених пунктах України» носило триваючий характер і на момент прийняття оскаржуваного наказу дії на його виконання не вживались, а тому строки притягнення відповідача до відповідальності за це порушення не минули. Дотримання відповідачем строків притягнення до відповідальності стосується і вчиненого порушення позивачем вимог бюджетного законодавства, оскільки такий факт зафіксований протоколом №2 про порушення бюджетного законодавства від 15.01.2013 року.

Підсумовуючи наведене вище, колегія Львівського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв»язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для скасування наказу №16-к від 18.01.2013 року. Оскільки інші позовні вимоги є похідними від вимоги щодо скасування наказу, такі вимоги задоволенню теж не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ч.3 ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року у справі №809/329/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Гудим Л.Я.

Судді: Довгополов О.М.

Гуляк В.В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.04.2014 року.