Ухвала суду № 38264970, 03.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Справа № 876/1081/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Багрія В.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

представника позивача: Сенів А.Р.

представника позивача: Зінчак М.Й.

представника відповідача: Рацин Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія "Захід агросервіс" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія "Захід агросервіс" (далі - ТзОВ «Захід агросервіс») звернулося в суд із позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів (далі - Бучацька ОДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення форми «В1» №164/0001441500 від 07.11.2013 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7827 грн. та сплату штрафних фінансових санкцій у розмірі 3 913,50 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р. позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, її оскаржив податковий орган. Апеляційну скаргу мотивує тим, що електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних. Вважає, що саме позивач повинен був направити запит до податкового органу з метою з'ясування цієї обставини. Крім того, апелянт вказує, що на початок звітного періоду у якому ТзОВ «Західагропродукт» було виписано податкову накладну на суму ПДВ 3066,67 грн. (червень 2013 року) у позивача існувала неоплачена кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках з цим контрагентом. Вважає, що у позивача відсутні підстави для бюджетного відшкодування ПДВ. Стосовно сум ПДВ віднесену позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної виписаної ПП «Інтелдім» за №6 від 30.4.2013 р., то актом документальної перевірки встановлено підстави для заявлення бюджетного відшкодування по даній податковій накладній у липні 2013 року, тоді як позивачем дана сума заявлена до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року. Тому просить суд скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 р. та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, представників позивача, які просили відхилити апеляційну скаргу, а постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, що Бучацькою ОДПІ 25.10.2013 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Захід агросервіс" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за липень 2013 року, за результатами якої було складено акт №146/15-21147724 від 25.10.2013 р.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки, Бучацькою ОДПІ 07.11.2013 р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 164/0001441500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 827,00 грн. та сплату штрафних фінансових санкцій у розмірі 3 915,50 грн. за порушення окремих пунктів ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при віднесенні сум ПДВ до формування податкового кредиту було дотримано обидві вимоги пункту 201.10 ст.201 ПК України, якою передбачено, що покупець не має права на включення сум ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, про що свідчить та обставина, що податкові накладні, отримані ТзОВ "Захід агросервіс" №142 від 29.06.2013 р. від ТзОВ «Захід агропродукт» та №6 від 30.04.2013р. від ПП «Інтелдім», містять усі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ПК України та складені згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, порушень, передбаченого ПК України порядку заповнення податкових накладних, податковим органом не встановлено. Крім того, суд першої інстанції вважав, що позивачем виконано вимоги абз. «б» п.200.4 ст.200 ПК України та правомірно включено до бюджетного відшкодування податкову накладну від 29.06.2013 р. №142 (ТзОВ «Захід агропродукт») та податкову накладну від 30.04.2013 р. №6 (ПП «Інтелдім»).

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними та зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до п.6 цього Порядку, після накладення електронного цифрового підпису продавецьздійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку із урахуванням вимог Законів «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної в електронній формі зберігається у продавця.

Згідно п.7 вищевказаного Порядку, після надходження податкової накладної в електронній формі до Державної податкової служби, здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація та п.8 передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженого Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер та податковий період, за який подається податкова накладна.

Якщо, надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо, протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до абзацу дев'ятого пункту 201.10 ст. 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Із аналізу вищевказаної статті ПК України, вбачається вичерпний перелік підстав, які не дають права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також різницю між порушеннями: «порушення порядку заповнення податкової накладної» та "порушення порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі».

В підтвердження вищенаведеного факту, свідчить абзац одинадцятий пункту 201.10 ст. 201 ПК України, яким передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період, заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

У відповідності до п.9 вище зазначеного Порядку, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладні, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Таким чином, а податковому законодавстві не міститься норм які б передбачали що електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних, тому ТзОВ "Захід агросервіс" правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, яка підтверджується податковою накладною №20 від 05.06.2013 р.

Як встановлено судом першої інстанції, положення вказаних вище законодавчих норм були виконані позивачем.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам та прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги, з огляду на вищевказане, викладеного не спростовують та підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі № 819/2730/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.М.Багрій

Д.М.Старунський

Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2014 р.