Ухвала суду № 38264842, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Київ К/800/62708/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р.

у справі № 2а-13091/12/0170/19

за позовом Приватного підприємства «ПАЛЬМІДА»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «ПАЛЬМІДА» (далі - позивач, ПП «ПАЛЬМІДА») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. позов задоволено. Визнано протипра?вними та скасовано податкові? повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0007582204 від 29.10.2012 р. та № 0007602204 від 29.10.2012 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Сімферополі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по з ПП «Сіті Буд», ПП «Нантехімидж», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс» за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., з?а результатами якої складено? акт перевірки №7089/22-1/36115322 від 08.10.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 14.1.185, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 187387 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст.4, пп. 7.2.1 п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 14.1.181, п. 14.1.191, п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.198.3, 198.6 ст.198, ст. 200, п. 201.4, 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в ре?зультаті чого занижено подат?ок на додану вартість на загал?ьну суму 160719 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем по взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд», ПП «Нантехімидж», ПП «Кримспецт?ехнолоджи», фірма «Капітель Пл?юс» за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. завищено валові витрати на загальну суму 803595 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012р. № 0007582204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 193448,25 грн., у тому числі за основним платежем - 160719 грн. та за штрафними санкціями - 82729,25 грн., та податкове повідомлення-рішення ві?д 29.10.2012 р. № 0007602204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 213028,00 грн., у тому числі за основним плат?ежем - 187387 грн. та за штрафними санк?ціями - 25640 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.187.1.а п. 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

У відповідності до п. 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та ін. цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання та ін.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 14.1.27. пп. 14.1. ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та посл?уг з метою їх подальшого викор?истання в оподатковуваних оп?ераціях у межах господарсько?ї діяльності платника податк?у; придба?нням (будівництвом, споруджен?ням) основних фондів (основних? засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі? при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Пальміда» та ПП «Сіті Буд» 01.12.2011 укладено договір № 1522 на поставку товарів. 03.01.2012 укладено договір № 89 на надання послуг по пристрою витяжної системи.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджено видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Товари та послуги частково реалізовані ТОВ НВФ «Реле», що підтверджено актами виконаних робіт та накладними, основні засоби введені в експлуатацію (підтверджено актами введення в експлуатацію основних засобів).

11.09.2010 р. між ПП «Пальміда» та фірмою «Капітель Плюс» укладено договір № 01/648. Позивачем отримало послуг та товарів від фірми «Капітель Плюс» на загальну суму 663 256,32 грн., у т.ч. ПДВ 108 876,05 грн.

Фактичне здійснення господарської операцій підтверджено видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Між ПП «Пальміда» та ПП «Кримспецтехнолоджі» укладено договір купівлі продажу № 187 від 01.07.2011р.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджено видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Товари та послуги частково реалізовані ТОВ НВФ «Реле», що підтверджено актами виконаних робіт та накладними.

Крім того, ПП «Пальміда» від ПП «Нантехімідж» отримано товарів та послуг на загальну суму 140 593,72 грн., в тому числі ПДВ 23 432,28 грн.

Фактичне здійснення господарської операцій підтверджено видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

Товари та послуги частково реалізовані ТОВ НВФ «Реле», що підтверджено актами виконаних робіт та накладними.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ПП «Сіті Буд», ПП? «Нантехімидж», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс», що підт?верджено належним чином скла?деними первинними документа?ми.

Також висновком судово-економічної експертизи № 285/27/11 від 19.11.2013 р. встановлено, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку ПП «Пальміда» висновок ДПІ у м. Сімферополі Крим щодо заниження грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток у загальному розмірі 187387,00 грн. не підтверджується.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для віднесення витрат до складу валових та нарахування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов