Ухвала суду № 38264832, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 року м. Київ К/800/44775/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р.

у справі № 1570/4235/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП «Аріадна»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «Аріадна» (далі - позивач, ТОВ НВП «Аріадна») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0009502301 та № 0009512301 від 05 липня 2012 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС по складанню актів перевірки від 08.10.2012 року № 264/22-214/31034548/2254 та від 27 грудня 2011 року № 348/22-214/31034548/5758. Визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо визначення у висновку актів перевірки порушень позивачем вимог законодавства.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ НВП «Аріадна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Одеська будівельна компанія», ТОВ «АК «Алана», ПП «Клан-Маркет», ПП «Орвіл-Трейдінг», ПП «Юніком Плюс», ПП «Віайпі груп», ПП «Агроеко», ПП «Амітек», ПП «Бос-Хонорд», ПП «Діана Віп», ПП «Віта-торг-Плюс», ПП «Фарлі», ПП «Юніксел», ПП «Оптімус-Трейд», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Ростленд», ПП «Капітоліум», ПП «Агро-Люксторг», ПП «Дана Маркет Юг», ПП «Лакітрейд», ПП «Даймонд Сіті», ПП «Сільвер Сіті», ПП «Сатера», ПП «Інлоуд», ПП «Квантор Плюс», ПП «Комбі-Транс», ПП «Вегет», ТОВ «Термомонтажтехнології», ТОВ «АРС Компані», ТОВ «АК «АРС Нова», ТОВ «Агенство незалежної експертизи «МТК», ТОВ «Видавництво Індол», ТОВ «Флорена -Плюс», ТОВ «Кафі», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Союз Р.О.», ТОВ «Дізель Плюс», ТОВ ТД «Кедр», ТОВ «Сільвертел», ТОВ ТД «Домінант», ТОВ «Забудова світу», ТОВ «Укрмедпром», ТОВ «Екстра-Білдінг», ТОВ «Колокол Україна», ПП «Стріт-Файл», ТОВ «Інвесттехнагляд», за період діяльності з 2007-2008 роки, за результатами якої складено акт № 264/22-214/31034548/2254 від 08 жовтня 2012 року.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ НВП «Аріадна» відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з ПП «Агропромислова фірма Вєгєт», ТОВ «Сатера», ПП «Фарлі», ПП «Одеська технопромислова група» без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, чим порушено вимоги ст. ч.1 ст. 216, 228 ЦК України, п.1.4 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ НВП «Аріадна» з питань правових взаємовідносин з ПП «Південь-Агросервіс», ПП «Кліпер тон», ПП «Агростар Юг», за період з 01.10.2008 року по 01.10.2011 роки, за результатами якої складено акт № 348/22-214/31034548/5758 від 27 грудня 2011 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.1.4 ст.1, п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, п.1981, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п.1, 2, ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203, ст. 216 Цивільного кодексу України.

Крім того, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ НВП «Аріадна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2010 року 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт № 125/22-213/31034548/1100 від 19 червня 2012 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимоги п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.4 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п.1. 2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203, ст. 216 Цивільного кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 467 376 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 243128 грн. Також договори укладені між ТОВ НВП «Аріадна» та ПП «Клин-Маркет», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «ОТГ-Груп», ПП «Одеська промислова група», ПП «Дана Маркет Юг» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0009512301 від 05.07.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 234128,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0009502301 від 05.07.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 467376 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Щодо проведення перевірок податковим органом, за результатами яких складені акти від 08.10.2012 року № 264/22-214/31034548/2254 та від 27 грудня 2011 року № 348/22-214/31034548/5758, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1.2. п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що документальні позапланові виїзні перевірки ТОВ НВП «Аріадна» проведено державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси згідно постанов старшого слідчого СВ СП ПМ ДПА в Одеській області від 08.08.2011 року та старшого слідчого прокуратури м. Одеси від 28.05.2012 року.

Таким чином, статус матеріалів перевірки чітко визначено вищезазначеними нормами, а саме останні є доказами у кримінальній справі та повинні бути передані органу досудового слідства - ініціатору перевірки для приєднання до матеріалів кримінальної справи для прийняття рішення.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ (пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснювалися господарські операції з ПП «Клін-Маркет».

08 лютого 2011 року укладено договір про надання послуг за № 0802. Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджено випискою з банку. Факт виготовлення продукції підтверджено актом здачі-прийняття послуг та специфікацією.

Між ТОВ НВП «Аріадна» та ПП «Агроресурс - Південь» 18 жовтня 2011 року за № 18-01 укладено договір на поставку продукції. Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджено випискою з банку. Факт виготовлення продукції підтверджено актом здачі-прийняття послуг та специфікацією.

Між ТОВ НВП «Аріадна» та ПП «ОТГ - Груп» укладено договір на перевезення вантажу від 02.11.2010 року за № 2/11. Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджено копією виписки з банку. Факт виконання перевезень підтверджено звітом про перевезення товарів.

Між ТОВ НВП «Аріадна» та ПП «Одеська технопромислова група» укладено договір перевезення вантажу від 18.06.2008 року за № 28. Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджено копією виписки з банку. Факт виконання перевезень підтверджено актом виконаних робіт.

Між ТОВ НВП «Аріадна» та ПП «Дана Маркет Юг» укладено договір підряду від 19.01.2010 року за № 1901. Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджено копією виписки з банку. Факт виготовлення продукції підтверджено актами прийому передачі виконаних робіт та специфікацією.

За результатами господарських операцій позивача з контрагентами були належним чином складені податкові накладні.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для віднесення витрат до складу валових та нарахування податкового кредиту.

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов