Ухвала суду № 38263916, 08.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р.Справа № 820/12125/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Александрової Т.В., відповідача - Лук`янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 820/12125/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Олімп"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ`янська ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.11.2013 року № 0005851501, яким ТОВ "Олімп" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 293928 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі №820/12125/13-а адміністративний позов ТОВ "Олімп" до Основ`янської ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.11.2013 року №0005851501 Основ"янської об"єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міністерства доходів у Харківській області в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 126267,57 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Олімп" 2008 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі №820/12125/13-а в частині задоволення позовних вимог; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Олімп" відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача в апеляційній скарзі, а також у судовому засіданні, зазначив про порушення судом першої інстанції вимог ст.159 КАС України, п.193.1 ст.193, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України. Вказав на те, що відповідачем було встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства. Так, у січні 2013 року (сума 33924,17 грн.) зазначена позивачем сума ПДВ 2333,5 грн. була ним включена до податкового кредиту, однак постачальником ПП «ВКФ «РЕКОМ» дана сума не була включена до податкового зобов`язання. Крім того, зазначена позивачем сума ПДВ 291,67 грн. була ним включена до податкового кредиту, однак постачальником ТОВ «НПП міжнародні стандарти і системи» дана сума не була включена до податкового зобов`язання. Також вважає, що по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Агро-Крокус», позивачем у декларації з ПДВ щодо обсягу використаних робіт , придбання ТМЦ , які були включені до складу податкового кредиту у сумі 31299,00 грн., не є дійсними, оскільки Основ'янською ОДПІ м. Харкова складено акт №343/221/37459942 від 19.03.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро Крокус» щодо підтвердження господарських відносин за січень 2013 р. у наслідок чого встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу - згідно довідки 1- ДФ, основних засобів, виробничих активів складських приміщень, транспортних засобів, при зазначених обсягах реалізації товару, що дає змогу становити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання , задекларованого основного виду діяльності. У лютому 2013 року позивачем було допущено порушення норм Податкового законодавства на суму 85971, 08 грн. Так, по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Агро-КНК» встановлено розбіжності ПДВ на суму 42133,00 грн., невірно вказано період виписки податкової накладної. Також, зазначена позивачем сума ПДВ 31656,00 грн, а також сума 1775,08 грн. була ним включена до податкового кредиту, однак постачальником ТОВ «Агро крокус» дана сума не була включена до податкового зобов`язання. Зокрема, контрагентом ТОВ «Агрофірма іванівський лан» не була включена до податкового зобов`язання сума у розмірі 10407,00 грн., однак позивачем вказана сума була включена до податкового кредиту. У травні 2013 року відповідач вказує на встановлення відхилення з ПДВ в сумі 1935,75 грн. Зазначив, що по взаємовідносинам з ТОВ «Баварія Універсал» було виписано податкову накладну №89 від 14.05.2013 р. на загальну суму 11614,50 грн. в т.ч ПДВ 1935,75 грн. яка включена позивачем до податкового кредиту за червень 2013 р. у наслідок чого встановлено розбіжності у зазначеній сумі. Звертає увагу на те, що Західною ОДПІ м. Харкова складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Баварія Універсал» щодо підтвердження господарських відносин за травень 2013 р. внаслідок чого встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу - згідно довідки 1- ДФ, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, при зазначених обсягах реалізації товару, що дає змогу становити під сумнів факт здійснення VI господарювання , задекларованого основного виду діяльності. У липні 2013 року відповідачем також було виявлено розбіжності з ПДВ, який зазначений позивачем у сумі 2500,90 грн. Вказав на те, що зазначена позивачем сума ПДВ 2500,90 грн. була ним включена до податкового кредиту, однак постачальником ТОВ «Транс Сервіс» дана сума не була включена до податкового зобов`язання.

Вважає не підтвердженим факт отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем від контрагентів ТОВ «Баварія Універсал», ТОВ «Агро Крокус», ТОВ «Агро-КНК», ПП «ВКФ «РЕКОМ», ТОВ «Транс Сервіс», ТОВ «Міжнародні стандарти і системи», ТОВ «Агрофірма іванівський лан», не доведеним, що саме ТМЦ отримані від сумнівних контрагентів були перероблені (очищенні, розфасовані), а також не доведеним подальше використання ТМЦ.

Вказує на те, що судом першої інстанції було проігноровано доводи відповідача з посиланням на п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України відповідно до якої податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на викладене, вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою в частині задоволення позовних вимог.

Представник позивача у надісланих письмових поясненнях по справі, а також у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що позивач має відповідну матеріально-технічну базу та укладав договори із контрагентами, отримував товари та послуги в зв'язку із використанням їх у власній господарській діяльності. Посилаючись на доводи у поясненнях, стверджує про реальність господарський операцій із контрагентами ТОВ «Баварія Універсал», ТОВ «Агро Крокус», ТОВ «Агро-КНК», ПП «ВКФ «РЕКОМ», ТОВ «Транс Сервіс», ТОВ «Міжнародні стандарти і системи», ТОВ «Агрофірма іванівський лан». Вказав на те, що позивач скористався своїм правом на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами на законних підставах та на момент проведення перевірки мав всі первинні документи, які підтверджують факт отримання товарів/послуг від постачальників товарів/послуг, в тому числі податкові накладні, що дають право на формування податкового кредиту. В зв'язку з цим, вважає доведеним факт отримання ТМЦ від зазначених контрагентів та їх подальшого використання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. З огляду на викладене, вважає, що наявність розбіжностей між податковими зобов'язаннями постачальників товарів/послуг та податковим кредитом покупців цих товарів/послуг не може бути підставою для зменшення покупцям товарів/послуг суми податкового кредиту, адже діючим законодавством та нормами Податкового кодексу право формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг не ставиться в залежність від декларування податкових зобов'язань продавцем цих товарів/послуг. Таким чином, вважає вимоги апеляційної скарги не обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності Позивача є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. Окрім того, Позивач здійснює діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізовану оптову торгівлю продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а також займається виробництвом макаронних виробів та подібних борошняних виробів, пакуванням. Зазначене підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 2, а.с. 3).

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Основ»янської МДПІ на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Олімп» залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту розмірі 987413,0грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за серпень 2013р. (вх. № 9059185359 від 20.09.2013 року).

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2013 року № 1677/20-38-15-01-09/30035671 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Олімп», код ЄДРПОУ 30035671 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (далі по тексту - Акт перевірки), в якому зафіксовані встановлені відповідачем порушення Постанови КМ України від 01.03.2002 року № 243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції у декларації за січень 2013 року завищено обсяг операцій, що оподатковується за нульовою ставкою (експортні операції) на суму 367283 грн., у декларації за лютий 2013 року завищено обсяг операцій, що оподатковується за нульовою ставкою (експортні операції) на суму 381890,0 грн.; п. 6, п. 4. Розділу VI Порядку заповнення уточнюючого розрахунку Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р., № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» завищено залишок від'ємного значення ПДВ на загальну суму 53989 грн.; п.201.4, п.201.5, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.6, п.198.4, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756- VI, встановлено завищення податкового кредиту за рахунок відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по першої події (придбанням товарно-матеріальних цінностей або перерахування коштів) всього в сумі 220030 грн. в тому числі за січень 2013 р., в сумі 34653,0 грн., за лютий 2013 року в сумі 85971 грн., за квітень 201Зр., в сумі 23167,0 грн., за травень 201Зр., в сумі 80729,0 грн., за липень 2013р., в сумі 3201,0 грн., за серпень 2013р., в сумі 12218,0 грн., що призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 в декларації з ПДВ за серпень 2013 року).

На підставі акту від 05.11.2013 року № 1677/20-38-15-01-09/30035671 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Олімп», код ЄДРПОУ 30035671 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року Основ»янською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 000585501, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 293928 гривень.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в мотивувальній частині акту перевірки, висновки якого покладені в основу спірного рішення зазначено, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності завищення податкового кредиту на суму 196 209, 18 грн. у зв'язку з невключенням постачальником сум ПДВ до ПЗ та отримання актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ "Агро-крокус", ТОВ "Баварія Універсал". Податкову накладну № 8 від 14 травня 2013 року на загальну суму 11641,5, в т.ч. ПДВ 1935,75 грн, яка надана ТОВ «Баварія Універсал», позивачем двічі включено до складу податкового кредиту за травень 2013 року та червень 2013 року, позивач вважає правомірним зменшення податкового кредиту в цій частині тільки на суму 1935,75 грн. за травень 2013 року.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, 22.11.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0005851501, яким ТОВ "Олімп" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 293928 гривень (а.с.57).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням від 22.11.2013 року, ТОВ "Олімп" звернулось до суду з вимогою про його скасування. Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач діяв правомірно в частині встановлення факту завищення позивачем суми податкового кредиту в декларації за серпень 2013 року у загальному розмірі 165 024 грн. 39 коп., з яких - 69 941 грн. 64 коп., (п.3.14.2. аркуша 39 Акту перевірки), 39 158 грн. ( перший абзац аркуша 39 Акту перевірки), 53989 грн. (п. 4.2. Акту перевірки), 1 935 грн. 75 коп., оскільки зазначена сума включена двічі за податковою накладною, наданою ТОВ «Баварія Універсал».

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було фактично визнано правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в зазначеній частині.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення в цій частині жодною із сторін не оскаржується, то згідно із положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, воно не підлягає апеляційному перегляду.

Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішенням від 22.11.2013 року № 0005851501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 126267,57 гривень, суд першої інстанції виходив з їх незаконності та необґрунтованості.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, укладеними договорами, платіжними дорученнями, а податковим органом не надано доказів того, що спірні операції позивачем не проводились. В зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податку на додану вартість та суми податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували, зокрема, викладені в акті перевірки від 05.11.2013 року № 1677/20-38-15-01-09/30035671 висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем факту отримання ТМЦ від ТОВ "Агро-крокус", ТОВ "Баварія Універсал", ТОВ "Агрос-КНК", ПП "ВКФ "Реком" ТОВ "Транс-Сервіс-1", ТОВ "Агрофірма "Іванівський лан".

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), відповідно до якого, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлено статтею 200 Податкового кодексу України, за приписами пунктів 200.1 - 200.4 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ, а також бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2011 року між ТОВ «Олімп» (Покупець) та ТОВ «Агро-Крокус» (Постачальник) був укладений Договір поставки № п-17/10-11 (надалі - Договір) (т.1 а.с. 85-88).

У відповідності до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця наступний товар: крупа перлова, горох. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що асортимент, ціна, кількість товару, що поставляється, зазначається у видаткових накладних.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах: самовивіз зі складу «Постачальника» (згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2000»),

Згідно п.3.3. Договору поставка вважається завершеною з моменту передачі Товару Покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін та необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому Договорі.

ТОВ «Агро-Крокус» в січні 2013 року було поставлено ТОВ «Олімп» у відповідності до умов укладеного договору горох в кількості 88, 73 тони на загальну вартість 272 248 гри. 50 копійок (в тому числі ПДВ ), що підтверджується: видатковою накладною № 3/01-2 від 03.01.2013 року на суму 100 564 гри. 00 коп. ( в тому числі ПДВ 16 760 гри. 67 коп.) (т.1 а.с. 89), товарно-транспортною накладною № 03/01-2 від 03.01.2013 року (т.1 а.с. 90); видатковою накладною № 8/01 від 08.01.2013 року на суму 84 454 гри, 50 коп. ( в тому числі ПДВ 14 075 гри. 75 коп.) (т.1 а.с. 91), товарно-транспортною накладною № 8/01 від 08.01.2013 року (т.1 а.с. 92); видатковою накладною № 10/01 від 10.01.2013 року на суму 87 230 гри. 00 коп. (в тому числі ПДВ 14 538 гри. 33 коп.) (т.1 а.с. 93), товарно-транспортною накладною № 10/01 від 10.01.2013 року (т.1 а.с. 94).

В свою чергу ТОВ «Олімп» сплатило ТОВ «Агро-Крокус» в січні 2013 року 286 880 гри. 05 коп., тому що станом на 03 січня 2013 року ТОВ «Олімп» мало заборгованість перед ТОВ «Агро-Крокус» в сумі 14 632 гривні за поставлений раніше товар.

Правомірність формування ТОВ «Олімп» податкового кредиту за січень 2013 року в сумі 33 074 гривні підтверджується: податковою накладною № 4 від 03.01.2013 року на суму ПДВ 16 760 гри. 67 коп. (т.1 а.с. 142), податковою накладною № 13 від 08.01.2013 року на суму ПДВ 1 775 грн.08 коп. (т.1 а.с. 143), податковою накладною № 16 від 10.01.2013 року на суму ПДВ 14 538 грн. 33 коп. (т.1 а.с. 144).

ТОВ «Агро-Крокус» в лютому 2013 року було поставлено ТОВ «Олімп» у відповідності до умов укладеного договору горох в кількості 334, 22 тони на загальну вартість 1060351 грн. (в тому числі ПДВ), що підтверджується: видатковою накладною № 7/02 від 07.02.2013 року на суму 102 455 грн. (в тому числі ПДВ 17 075 грн. 83 коп.). (том 1,а.с. 95);видатковою накладною № 8/02-2 від 08 лютого 2013 року на суму 87 482 грн. ( в тому числі ПДВ 87 482 грн.), ТТН № Р8/02-2 від 08.02.2013 року (том 1, а.с. 96- 97); видатковою накладною № 13/02-1 від 13.02.2013 року на суму 54 144 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 9 024 грн. 00 коп.), ТТН № Р13/02-1 від 13.02.2013 року (том 1, а.с.98- 99); видатковою накладною № 13/02-3 від 13.02.2013 року на суму 48 000 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 8 000 грн. 00 коп.), ТТН № Р13/02-3 від 13.02.2013 року (том 1, а.с.100-101); видатковою накладною № 14/02-5 від 14.02.2013 року на суму 49 707 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 8 284 грн. 50 коп.), ТТН № Р14/02-5 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 102-103); видатковою накладною № 14/02-6 від 14.02.2014 року на суму 40 194 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 6 699 грн. 00 коп.), ТТН № Р14/02-6 від 14.02.2013 року (том 1, а.с.104-105); видатковою накладною № 14/02-7 від 14 лютого 2013 року на суму 44 415 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 7 402 грн.50 коп.), ТТН № Р14/02-7 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 106- 107); видатковою накладною № 14/02-8 від 14.02.2013 року на суму 50 560 грн. ( в тому числі ПДВ 8 426 грн. 67 коп.), ТТН № Р14/02-8 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 108-109);видатковою накладною № 14/02-9 від 14.02.2013 року на суму 31 500 грн. (в тому числі ПДВ 5 250 грн. 00 коп.), ТТН № Р14/02-9 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 110-111);видатковою накладною № 14/02-10 від 14.02.2013 року на суму 37 800 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 6 300 грн.), ТТН № Р14/02-10 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 112-113); видатковою накладною № 14/02-11 від 14.02.2013 року на суму 44 415 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 7 402 грн. 50 коп.), ТТН№ Р14/02-11 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 114-115); видатковою накладною № 14/02-13 від 14.02.2013 року на суму 50 816 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 8 469 грн. 33 коп.), ТТН № Р14/02-13 від 14.02.2013 року (том 1, а.с. 116-117); видатковою накладною № 18/02-1 від 18.02.2013 року на суму 40 950 грн. 00коп. (в тому числі ПДВ 6 825 грн.), ТТН № Р18/02-1 від 18.02. 2013 року (том 1, а.с. 118-119); видатковою накладною № 18/02 від 18.02.2013 року на суму 40 446 грн.00 коп. (в тому числі ПДВ 6 741 грн.), ТТН № Р14/02-13 від 18.02.2013 року (том 1, а.с. 120-121); видатковою накладною № 19/02 від 19.02.2013 року на суму 45 360 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 7 560 грн.), ТТН № Р19/02 від 19.02.2013 року (том 1, а.с. 122-123); видатковою накладною № 19/02-1 від 19.02.2013 року на суму 29 799 грн. ( в тому числі ПДВ 4 966 грн. 50 коп.), ТТН № Р19/02-1 від 19.02.2013 року (том 1, а.с. 123-125); видатковою накладною № 20/02-1 від 20 лютого 2013 року на суму 41 895 грн. ( в тому числі ПДВ 6 982 грн. 50 коп.), ТТН № Р20/02-1 від 20.02.2013 року (том 1, а.с. 126-127); видатковою накладною № 20/02-2 від 20.02.2013 року на суму 41 643 грн. (в тому числі ПДВ 6 940 грн. 50 коп.), ТТН № Р20/02-2 від 20.02.2013 року (том 1, а.с. 128-129); видатковою накладною № 21/02-1 від 21.02.2013 року на суму 48 320 грн. (в тому числі ПДВ 8 053 грн. 33 коп.), ТТН № Р21/02-1 від 21.02.2013 року (том 1, а.с. 130-131); видатковою накладною № 21/02-4 від 21.02.2013 року на суму 48 128 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 8 021 грн. 33 коп.), ТТН № Р21/02-4 від 21.02.2013 року (том 1, а.с. 132-133); видатковою накладною № 22/02-1 від 22.02.2013 року на суму 44 800 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 7 466 грн. 67 коп.), ТТН № Р22/02-1 від 22.02.2013 року (том 1, а.с. 134-135); видатковою накладною № 22/02-3 від 22.02.2013 року на суму 46 144 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 7 690 грн. 67 коп.), ТТН № Р22/02-3 від 22.02.2013 року (том 1, а.с. 136-137); видатковою накладною № 22/02-5 від 22.02.2013 року на суму 41 600 грн. (в тому числі ПДВ 6 933 грн. 33 коп.), ТТН № Р22/02-5 від 22.02.2013 року (том 1, а.с. 138-139); видатковою накладною № 22/02-6 від 22.02.2013 року на суму 51 200 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 8 533 грн. 33 коп.), ТТН № Р22/02-6 від 22.02.2013 року (том 1, а.с.140-141).

Правомірність формування податкового кредиту за зазначений період підтверджується: податковою накладною № 24 від 07.02.2013 року на суму 102 455 грн. (в тому числі ПДВ 17 075 грн. 83 коп.) (том 1, а.с. 145); податковою накладною № 27 від 08.02.2013 року на суму 87 420 грн. (в тому числі ПДВ 14 580 грн. 33 коп.) (том 1, а.с. 145 а); податковою накладною № 39 від 13.02.2013 року на суму 54 144 грн. (в тому числі ПДВ 9 024 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 146); податковою накладною № 40 від 13.02.2013 року на суму 48 000 грн. ( в тому числі ПДВ 8 000 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 146а); податковою накладною № 43 від 14.02.2013 року на суму 49 707 грн. (в тому числі ПДВ 8 284 грн. 50 коп.) (том 1, а.с. 147); податковою накладною № 44 від 14.02.2013 року на суму 40 194 грн. (в тому числі ПДВ 699 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 147а); податковою накладною № 45 від 14.02.2013 року на суму 44 100 грн. (в тому числі ПДВ 350 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 148); податковою накладною № 46 від 14.02.2013 року на суму 50 560 грн. ( в тому числі ПДВ 426 грн. 67 коп.) (том 1, а.с. 148а); податковою накладною № 52 від 14.02.2013 року на суму 31 500 грн. ( в тому числі ПДВ 5250 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 149); податковою накладною № 53 від 14.02.2013 року на суму 37 800 грн. ( в тому числі ПДВ 6300 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 149 а); податковою накладною № 54 від 14.02.2013 року на суму 44 415 грн. ( в тому числі ПДВ 7402 грн. 50 коп. (том 1, а.с. 150); податковою накладною № 55 від 14.02.2013 року на суму 44 415 грн. ( в тому числі ПДВ 7402 грн. 50 коп.) (том 1, а.с.151 а); податковою накладною № 56 від 14.02.2013 року на суму 50 816 грн. ( в тому числі ПДВ 8469 грн. 33 коп.) (том 1, а.с. 152); податковою накладною № 61 від 18.02.2013 року на суму 40 466 грн. ( в тому числі ПДВ 6 741 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 153); податковою накладною № 62 від 18.02.2013 року на суму 40 950 грн. ( в тому числі ПДВ 6825 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 153 а); податковою накладною № 63 від 19.02.2013 року на суму 45 360 грн. ( в тому числі ПДВ 7560 грн. 00 коп.) (том 1, а.с. 154); податковою накладною № 64 від 19.02.2013 року на суму 29 799 грн. ( в тому числі ПДВ 4 966 грн. 50 коп.) (том 1, а.с.155); податковою накладною № 66 від 20.02.2013 року на суму 41 895 грн. ( в тому числі ПДВ 6 982 грн. 50 коп.) (том 1, а.с. 156); податковою накладною № 67 від 20.02.2013 року на суму 41 643 грн. ( в тому числі ПДВ 6940 грн. 50 коп.) (том 1, а.с. 157); податковою накладною № 69 від 21.02.2013 року на суму 48 320 грн. ( в тому числі ПДВ 8053 грн. 33 коп.) (том 1, а.с. 158); податковою накладною № 72 від 21.02.2013 року на суму 48 128 грн. ( в тому числі ПДВ 8 021 грн. 33 коп.) (том 1, а.с. 159); податковою накладною № 77 від 22.02.2013 року на суму 44 800 грн. ( в тому числі ПДВ 7466 грн. 67 коп.) (том 1, а.с. 160); податковою накладною № 79 від 22.02.2013 року на суму 46 144 грн. ( в тому числі ПДВ 7 690 грн. 67 коп.) (том 1, а.с. 160а); податковою накладною № 81 від 22.02.2013 року на суму 41 600 грн. ( в тому числі ПДВ 6 933 грн. 33 коп.) (том 1, а.с. 160б); податковою накладною № 82 від 22.02.2013 року 51 200 грн. (в тому числі ПДВ 8 533 грн. 33 коп.) (том 1, а.с. 161).

Оплата позивачем поставленого ТОВ «Агро-Крокус» гороху підтверджується випискою з АТ «Регіон Банк» (звіт по рахунку за 04.01.2013 року) (том 2, а.с. 23-25), а також завіреними копіями платіжних доручень № 28 від 09.01.2013 року (том 2, а.с. 21), № 44 від 11.01.2013 року (том 2, а.с. 22).

Крім того, до суду апеляційної інстанції позивачем надано копії платіжних доручень за січень та лютий 2013 року, згідно яких позивач розраховувався за поставлений горох та перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Агро-Крокус»: платіжне доручення № 5 від 03.01.2013 року на суму 62 000 (шістдесят дві тисячі) гривень (в тому числі ПДВ), ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків; платіжне доручення № 303 від 03.01.2013 року на суму 127 000 (сто двадцять сім тисяч) гривень (в тому числі ПДВ), АТ «Регіон-Банк»; платіжне доручення № 706 від 08.02.2013 року на суму 30 000 (тридцять тисяч) гривень (в тому числі ПДВ), АТ «Регіон -Банк», м. Харків; платіжне доручення № 150 від 11.02.2013 року на суму 93 000 (дев'яносто три тисячі) гривень (в т.ч.ПДВ), ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків; платіжне доручення № 765 від 13.02.2013 року на суму 63 937 (шістдесят три тисячі дев'ятсот тридцять сім) гривень 00 коп. (в т.ч. ПДВ), АТ «Регіон-Банк», м. Харків; платіжне доручення № 805 від 15.02.2013 року на суму 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень (в т.ч. ПДВ), АТ «Регіон-Банк», м. Харків; платіжне доручення № 821 від 18.02.2013 року на суму 30 000 (тридцять тисяч) гривень (в т.ч. ПДВ), АТ «Регіон-Банк», м. Харків; платіжне доручення № 850 від 19.02.2013 року на суму 47 000 (сорок сім тисяч) гривень (в т.ч. ПДВ), АТ «Регіон-Банк», м. Харків; платіжне доручення № 174 від 21.02.2013 року на суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень ( в т.ч. ПДВ), ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків; платіжне доручення № 183 від 26.02.2013 року на суму 140 000 (сто сорок тисяч) гривень (в т.ч. ПДВ), ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків; платіжне доручення № 196 від 27.02.2013 року на суму 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень (в т.ч. ПДВ), ХОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків;

Горох, придбаний ТОВ «Олімп» (Позивачем) у ТОВ «Агро Крокус» в подальшому перероблявся та поставлявся в торгові мережі для роздрібної торгівлі споживачам в магазинах.

Так, в період з 11 квітня 2013 року по 25 червня 2013 року ТОВ «Олімп» поставило ПП «Олексіївський комбінат продтоварів» згідно укладеного договору № с/ 54 від 03.01.2012 року (том 2, а.с. 62-66) горох дроблений ваговий у кількості 40 тон та пластівці горохові швидкого приготування у кількості 10 тон на загальну суму 179 700 гривень, що підтверджується видатковими накладними: № Хф000006070 від 11.04.2013 року (том 2, а.с.67-68); № Хф000016387 від 14.05.2013 року (том 2, а.с. 69-70); № Хф0л0020308 від 27.05.2013 року (том 2, а.с. 71-72); № Хф0л0028067 від 25.06.2013 року (том 2, а.с. 73-74).

В свою чергу, ПП «Олексіївський комбінат продтоварів» розрахувався за поставлений Позивачем товар згідно платіжних доручень: № 524 від 22.04.2013 року на суму 30 800 грн. (том 2, а.с. 76); № 641 від 23.05.2013 року на суму 84 300 грн. (том 2, а.с. 77); № 672 від 28.05.2013 року на суму 32 300 грн. (том 2, а.с.78); № 797 від 26.06.2013 року на суму 32 300 грн. (том 2, а.с.79).

З 05 липня по 13 грудня 2013 року ТОВ «Олімп» поставило ТОВ «АТБ- Маркет» згідно укладеного договору № 35745 від 01.01.2012 року (том 2, а.с. 44-53) 88 тон гороху коленого вагового на загальну суму 381 040 грн., що підтверджується видатковими накладними: № Хф0л0028779 від 05.07.2013 року (том 2, а.с. 54); № ХфОл 003296 від 13.07.2013 року (том 2, а.с. 55); № ХфОл 0033117 від 24.07.2013 року (том 2, а.с. 56); № ХфОл 073270 від 07.12.2013 року (том 2, а.с. 57);

ТОВ «АТБ-Маркет» розрахувався за поставлений позивачем товар згідно платіжних доручень: № 166733 від 30.08.2013 року на суму 69 746 грн. 40 коп. (том 2, а.с. 58); № 175795 від 10.09.2013 року на суму 22 568 грн. (том 2,а.с. 59); № 1470 від 12.09.2013 року на суму 213 975 грн. (том 2, а.с.60); № 242567 від 28.10.2013 року на суму 77 958 грн. (том 2, а.с. 61);

З огляду на викладене, колегія суддів вказує на те, що позивач мав право на формування податкового кредиту за січень 2013 року в сумі 33 074 гривні по взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Крокус».

Щодо відносин позивача з приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Реком», колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 04 січня 2013 року між приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Реком» та ТОВ «Олімп» був укладений договір № 56 (надалі - Договір № 56). (том 1 а.с. 178) Відповідно до п.1.1. Договору № 56, Виконавець (ПП «ВКФ «Реком») зобов'язалося виконати за завданням Замовника (ТОВ «Олімп») роботи по капітальному ремонту компресора ЗАФ49Ю52Я в кількості 1 одиниці. Згідно п. 1.1. Договору № 56, загальна сума договору складає 14 001 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 2 333, 50 грн.

18 січня 2013 року Позивач (Замовник) у відповідності до п. 3.1. Договору № 56 перерахував на поточний рахунок ПП «ВКФ «Реком» (Виконавець) 100% попередньої оплати в сумі 14 001, 00 грн. (в тому числі ПДВ 2 333 грн. 50 коп.), що підтверджується платіжним дорученням №45 від 18 січня 2013 року (том1 а.с.180). В свою чергу, ПП «ВКФ «Реком» 18 січня 2013 року було виписано податкову накладну № 8(том1 а.с.179). Роботи за договором № 56 були виконані в повному обсязі, що підтверджується Актом здачі - прийомки виконаних робіт № 56 від 28.01.2013 року, підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін (том1 а.с.181).

Компресор ЗАФ49Ю52Я обліковується на балансі Позивача та використовується ним в господарській діяльності, що підтверджується відповідною Довідкою, підписаною Директором та головним бухгалтером позивача(том1 а.с.182).

ТОВ «Реком» на час виникнення господарських взаємовідносин з Позивачем було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 100229114(том1 а.с.177).

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що на підтвердження необхідності здійснення ремонтних робіт компресору ЗАФ49Ю52Я за договором № 56 від 04.01.2013 року, який був укладений з ТОВ «Реком», матеріали справи містять: службову записку начальника виробництва ПК ТОВ «Олімп» від 20.12.2012 року Кошель В.А. на ім'я Директора з виробництва ПК ТОВ «Олімп» Сердечного Р.В. (том 2, а.с. 15); наказ № 20/12 від 20.12.2012 року Директора з виробництва ПК ТОВ «Олімп» Сердечного Р.В. про утворення комісії (том 2 а.с. 16); Акт розслідування причин відмови обладнання, затверджений 25 грудня 2012 року (том 2, а.с. 17).

Факт виконання робіт виконання робіт ПП «ВКФ «Реком» підтверджено завіреною копією свідоцтва про приймання компресору ЗАФ49Ю52Я після капітального ремонту, в якому зазначена дата проведення ремонту 28.01.2013 року (том 2, а.с. 18-19).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Реком» мало право виписувати податкові накладні, а тому Позивач правомірно скористався своїм правом на формування податкового кредиту в сумі 2 333,в грн. 50 коп. за січень 2013 року по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Реком».

Щодо правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Олімп» за січень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «НПП Міжнародні стандарти і системи», колегія суддів вказує на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21 січня 2013 року між ТОВ «НПП Міжнародні стандарти і системи» та позивачем був укладений договір про надання послуг з сертифікації продукції. 21 січня 2013 року Позивач перерахував на поточний рахунок ТОВ «НПП Міжнародні стандарти і системи» 1 750 грн. 00 коп. та в цю ж дату був підписаний акт № 066/157 здачі - приймання виконаних робіт на суму 1 750 грн. (в тому числі ПДВ 291 грн. 67 коп.) (том 1, а.с. 186).

Зокрема, ТОВ «НПП Міжнародні стандарти і системи» 21.01.2013 року було виписано податкову накладну № 343 від 21.01.2013 року (том 1, а.с. 187).

ТОВ «Олімп» сплачені грошові кошти в сумі 1 750 грн. (в тому числі ПДВ 291 грн. 67 коп.) згідно платіжного доручення №459 від 21.01.2013 року про перерахування оплати за виконані роботи ТОВ «НПП Міжнародні Стандарти і Системи» (том 1, а.с. 185).

Також, в матеріалах справи містяться копія Виписки з ЄДРПОУ (том 1 , а.с. 183-183а), копія свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «НПП Міжнародні Стандарти і Системи» (том 1, а.с. 184).

Таким чином, колегія суддів не вбачає протиправності в діях позивача, щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «НПП Міжнародні Стандарти і Системи».

Щодо формування податкового кредиту ТОВ «Олімп» за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агрос- КНК», колегія суддів зазначає, що 09 січня 2013 року ТОВ «Агрос КНК» поставило Позивачу рис довгий в кількості 40 тн. за договором поставки № 10 від 01.01.2009 року (том 2, а.с. 28-33). Факт поставки рису підтверджується видатковою накладною № 25 від 09.01.2013 року (том 2, а.с. 35) , ТТН В2/0901 від 09.01.2013 року (том 2, а.с. 36), податковою накладною № 25 від 09.01.2013 року (том 2, а.с.34).

Також матеріали справи містять копію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Агрос-КНК» (том 2, а.с. 26), копію свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ «Агрос- КНК» (том 2, а.с. 27).

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідач зазначив в акті перевірки про невірний період виписки податкової накладної ТОВ «Агрос-КНК» (том 1, а.с. 46), що стало підставою для зменшення позивачу податкового кредиту по взаємовідносинам з цим контрагентом на суму 42 133 грн. 33 коп.

Колегія суддів вказує на те, що позивачем в розділі II «Отримані податкові накладні» Реєстру податкових накладних ТОВ «Олімп» за травень 2013 року (том 2, а.с. 38) з метою виправлення самостійно виявленої в травні 2013 року помилки була зазначена податкова накладна № 25 з невірною датою від 03.02.2013 року (рядок з/п № 3) з позначкою «-». В наступному ж рядку було зазначено з позначкою «+» податкову накладну № 25 з вірною датою від 09.01.2013 року, вже на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит в сумі 42 133 грн. 33 коп. (том 2, а.с. 34) по взаємовідносинам з ТОВ «Агрос-КНК».

Колегія суддів вважає вищезазначене самостійне виправлення помилки таким, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Так, відповідно до п.1 ч.1 «Загальні положення» Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2013 р. за № 201/22733 (надалі - Порядок), реєстр є формою для запису і (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних.

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно з п.2 ч.5 Порядку «Порядок здійснення уточнення показників», при виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена.

Таким чином, колегія суддів вказує на неправомірність дій відповідача щодо зменшення ТОВ «Олімп» податкового кредиту в сумі 42 133 грн. 33 коп. по взаємовідносинам з ТОВ «Агрос-КНК».

Щодо правомірності формування податкового кредиту ТОВ «Олімп» за лютий 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Агрофірма «Іванівський лан», колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається яз матеріалів справи, 06 лютого 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Агрофірма «Іванівський Лан» (Постачальник) був укладений договір поставки № С-6/02-2013 (том1 а.с.190-192).

За умовами п.1.1. зазначеного договору Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця сільгосппродукцію в асортименті. Згідно п. 2.1. зазначеного Договору поставка Товару здійснювалася на умовах самовивіз. Пунктом 3.3. встановлено, що поставка вважається завершеною з моменту передачі Товару Покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін та необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в цьому договорі. ТОВ «Агрофірма «Іванівський Лан» у відповідності до умов укладеного з Позивачем договору було поставлено 02 березня 2013 року просо у кількості 49 тон 480 кг на загальну суму 78 178 грн. 40 коп. (в тому числі ПДВ 13029 грн. 73 коп.)

Факт поставки проса підтверджується видатковою накладною № 466 від 02.03.2013 року (том1 а.с.193), товарно-транспортними накладними № 005719 та № 005720 від 02.03.2013 року(том1 а.с.194-195). Позивач розрахувався з ТОВ «Агрофірма «Іванівський Лан» за поставлене просо. ТОВ «Агрофірма «Іванівський Лан» було надано Позивачу податкову накладну №1/2 від 01.03.2013 року на суму 15 738 грн. 60 коп. (в тому числі ПДВ 2 623 грн. 10 коп.) (том1 а.с.196) та податкову накладну №2/2 від 02.03.2013 року на суму 62 439 грн. 80 коп. (в тому числі 10 406 грн. 63 коп.) (том1 а.с.190-197).Таким чином, правомірність формування Позивачем полкового кредиту в сумі 10 406 грн. 63 коп. підтверджується податковою накладною № 2/2 від 02.03.2013 року. На час виписки податкової накладної № 2 /2 від 02.03.2013 року ТОВ «Агрофірма «Іванівський Лан» мав необхідних обсяг право- та дієздатності, було зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (том1 а.с.188) та свідоцтвом платника ПДВ № 200085452(том1 а.с.189), а тому мало право виписувати податкові накладні.

Просо було оприбутковано Позивачем на рахунку 201 для подальшого перероблення та роздрібного продажу покупцям. Факт оприбуткування проса підтверджується карткою рахунку 201 за період з 04.03.2013 року по 31.03.2013 року (том1 а.с.161а-173).

Згідно укладеного 20 березня 2013 року договору купівлі-продажу № 68 позивач поставив ПВТП «Джі-Ен-Ел» пшоно шліфоване першого сорту, упаковане в поліетиленові мішки вагою 25 кг. (том2 , а.с. 80-82)

Факт поставки пшона від Позивача до ПВТП «Джі-Ен-Ел» підтверджується видатковими накладними № Хф000000194 від 01.04.2013 року 01.04.2013 року (том2 , а.с. 83) та № Хф 000000850 від 02.04.2013 року (том2 , а.с. 84).

ПВТП «Джі-Ен-Ел» розрахувався з Повивачем за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 1470 від 12 вересня 2013 року на суму 213 950 гривень(том2 , а.с. 85).

Колегія суддів зазначає, що позивач також мав взаємовідносини із контрагентом ТОВ «Транс-Сервіс-1», що підтверджується матеріалами справи.

Так, 01 липня 2013 року між ТОВ «Транс-Сервіс-1» та Позивачем був укладений Договір № ОМ0713 на транспортне обслуговування (том 2, а.с. 6-8). У відповідності до п.1.1 зазначеного Договору він визначає порядок взаємовідносин, що виникають між Сторонами при організації, здійсненні та розрахунках за транспортні послуги (надалі ТП), що надаються Виконавцем (ТОВ «Транс-Сервіс-1») Замовнику (Позивачу) та пов'язані з перевезенням вантажів в автомобільному сполученні. 12 липня 2013 року між Позивачем та ТОВ «Транс-Сервіс-1» був підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками Сторін Акт виконання робіт (надання послуг) № 20139 про те, що Виконавцем (ТОВ «Транс-Сервіс-1») були надані послуги перевезення зерна в біг бегах (том 2, а.с. 9). Цією ж датою ТОВ «Транс-Сервіс-1» надав Позивачу податкову накладну 1819 на загальну суму 12 504 грн, 60 коп., з якої також вбачається, що Позивачу були надані послуги з перевезення зерна в біг бегах по маршруту Харків- Vепlо (Нідерланди). Окрім того, ТОВ «Транс-Сервіс-1» була надана Позивачу міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК.), яка підтверджує факт здійснення перевезень за зазначеним маршрутом (том 2, а.с. 10-11). Отримані транспортні послуги були оплачені Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 2298 від 29.08.2013 року (том 2, а.с. 14)

У надісланих до суду письмових поясненнях представник позивача пояснив, що зазначена послуга оподатковувалася за нульовою ставкою ПДВ, а тому позивач включив цю господарську операцію в розділ податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року до розділу «Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають право формування податкового кредиту» (том 2, а.с. 12-13), тобто позивач взагалі не формував податковий кредит на суму 2 500 грн.92 коп.

Таким чином, колегія суддів робить висновок щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту в зазченій сумі у даному випадку.

Щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Баварія Універсал» за травень 2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

01 лютого 2013 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Баварія Універсал» (Продавець) був укладений договір купівлі - продажу № 0102-3 (том 1, а.с. 202-203).

Згідно п.1.1. зазначеного договору Продавець зобов'язався по заявці Покупця передати у власність Товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та сплатити його на умовах даного Договору. Пунктом 2.1. Договору було визначено найменування Товару: Борошно житнє обдирне ДСТУ 7045-90. За умовою п. 4.1. датою поставки та моментом переходу права власності та ризику випадкової загибелі є дата передачі товару, що вказана в накладній. Пунктом 4.2. встановлені умови постачання: доставка автотранспортом Продавця на склад Покупця за адресою - м. Харків, вул. Каштанова, 10.

14 травня 2013 року Позивач сплатив ТОВ «Баварія Універсал» попередню оплату в сумі 11 614 гривень 51 коп. (в тому числі ПДВ 1 935 грн. 75 коп.) (том1 , а.с. 204). В свою чергу ТОВ «Баварія Універсал» за першою подією було надано Позивачу податкову накладну № 8 від 14.05.2013 року на суму 11 641 грн. 51 коп. (в тому числі ПДВ 1 935 грн. 75 коп.) (том 1 , а.с. 205).

На виконання умов укладеного Договору ТОВ «Баварія Універсал» було поставлено Позивачу борошно житнє обдирне у кількості 4 тони 5 кг на загальну суму 11 614 грн. 51 коп. (в тому числі ПДВ 1 935 грн. 75 коп.), що підтверджується видатковою накладною №1605 від 16.05.2013 року, товарно - транспортною накладною № 007272/3 від 16.05.2013 року (том 1 , а.с. 206-207).

На час виникнення господарських взаємовідносин з Позивачем, ТОВ «Баварія Універсал» було платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 200084373 (том1 , а.с. 201), а отже мало право виписувати податкові накладні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит в сумі 1 935 грн. 75 коп. за травень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Баварія Універсал».

Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Колегія суддів зазначає, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Баварія Універсал», ТОВ «Агро Крокус», ТОВ «Агро-КНК», ПП «ВКФ «РЕКОМ», ТОВ «Транс Сервіс», ТОВ «Міжнародні стандарти і системи», ТОВ «Агрофірма іванівський лан», як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а також доведеність факту подальшого використання придбаних товарів та необхідності отримання послуг від даних контрагентів.

Зокрема, на підтвердження власної відповідної матеріально-технічної бази, позивач надав додаткові докази по справі, а саме: торговий патент на право здійснення оптової торгівлі; копії договорів оренди, технічних паспортів, картки обліку об'єкту торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг з виробництва та переробки продуктів харчування, що свідчить про користування позивачем виробничими та складськими приміщеннями для провадження господарської діяльності на підставі укладених договорів оренди та суборенди приміщень; свідоцтво про атестацію № 100-024/2013 від 24.01.2013 року підтверджує, що позивач має власну виробничу лабораторію, яка атестована згідно вимог діючого законодавства; дозволи Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області на виконання робіт підвищеної небезпеки під час виробництва продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та договір перевезення на підтвердження того, що позивач на час укладення угод з зазначеними контрагентами мав у власності транспортні засоби для здійснення перевезень, а також користувався послугами ПТП «АТП- 1997».

Щодо посилань відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Агро Крокус» та ТОВ «Баварія Універсал», колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Крім того, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було правомірно включено до податкового кредиту суми які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах своєї господарській діяльності, та, в свою чергу, відхиляє твердження відповідача про відсутність факту отримання ТМЦ від вищезазначених контрагентів та не доведеність подальшого використання ТМЦ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 22.11.2013 року № 0005851501 в частині зменшення ТОВ «Олімп» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 126267,57 гривень, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення у зазначеній частині, належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки акт від 05.11.2013 року № 1677/20-38-15-01-09/30035671 порушень слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.11.2013 року № 0005851501 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 126267,57 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014р. по справі № 820/12125/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2014 р.