Ухвала суду № 38263743, 16.04.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1575/14 Справа № 201/7757/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Федоріщев С. С. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ

16 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Кіктенко Л.М., Осіяна О.М.

при секретарі - Гасановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року про забезпечення вимоги про арешт майна заставою у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення виконаного за нікчемним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 19.12.2013 року постановлено ухвалу про забезпечення вимоги про арешт майна заставою у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення виконаного за нікчемним договором.

Суд зобов'язав ОСОБА_2 забезпечити його вимогу про арешт майна ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - заставою у розмірі 90930 грн., які мають бути внесені в триденний строк з дня набрання чинності цією ухвалою на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, а у разі невнесення ОСОБА_2 зазначеної застави на депозитний рахунок суду у встановлений строк, заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2013 року у вигляді арешту майна ОСОБА_3 (яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), - скасовуються / а. с. 9 /.

З цією ухвалою від 19.12.2013 року про зобов'язання забезпечення вимоги про арешт майна заставою не погодився позивач ОСОБА_2 і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права / а. с. 10-15 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду - скасувати та передати питання щодо зобов'язання забезпечити вимогу про арешт майна заставою на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 03.07.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення виконаного за нікчемним договором / а. с. 1-3 /. Одночасно з позовом ним була подана заява про забезпечення позову, де позивач просив суд застосувати заходи по забезпеченню позову, зокрема шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3

Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04.07.2013 року постановлено ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 / а. с. 31 /.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2013 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 та скасовано заходи забезпечення позову, що встановлені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2013 року шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 30/.

Однак, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 26.11.2013 року апеляційна скарга ОСОБА_2 - задоволена, а значена ухвала від 30.10.2013 ороку - скасована і питання щодо скасування заходів забезпечення позову передано на новий розгляд до суду першої інстанції / а.с.18, 19-22 /.

При повторному розгляді заяви відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, останній звернувся до суду з заявою про зобов'язання позивача ОСОБА_2 забезпечити його вимогу про забезпечення позову заставою у розмірі ціни позову - 90930 грн. з метою запобігання зловживанню ним забезпеченням позову / а. с. 8 /.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2013 року було задоволено заяву ОСОБА_3

Суд зобов'язав ОСОБА_2 забезпечити його вимогу про арешт майна ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - заставою у розмірі 90930 грн., які мають бути внесені в триденний строк з дня набрання чинності цією ухвалою на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, а у разі невнесення ОСОБА_2 зазначеної застави на депозитний рахунок суду у встановлений строк, заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2013 року у вигляді арешту майна ОСОБА_3 (яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), - скасовуються / а. с. 9 /.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст.151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України - про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ч.4. ст. 153 ЦПК України - суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.6 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , - допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Однак, в порушення вище зазначених вимог процесуального закону та роз'яснень Верховного Суду України, суд першої інстанції в ухвалі від 19.12.2013 року зазначив, що у разі невнесення ОСОБА_2 зазначеної застави на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у встановлений строк, заходи забезпечення позову скасовуються, тоді як скасування заходів забезпечення позову з таких підстав не передбачено ст. ст. 153,154 ЦПК України, а процесуальним законом, як було вище зазначено, передбачено, що визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, суд повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

За таких обставин, в силу п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 19.12.2013 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, як така що не відповідає вимогам процесуального закону та матеріалам справи, з передачею питання щодо зобов'язання забезпечити вимогу про арешт майна заставою на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 151-154,303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року про забезпечення вимоги про арешт майна заставою - скасувати та передати питання щодо зобов'язання забезпечити вимогу про арешт майна заставою на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ: