Рішення № 38263560, 09.04.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/9346/13-ц

2/465/202/14

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2014 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Гимон І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпатбуд», третя особа - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення коштів та зустрічним позовом ПАТ «Прикарпатбуд» до ОСОБА_1 з участю третьої особи Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з ПАТ «Прикарпатбуд», посилаючись на те, що вона працювала в Будівельному управлінні 55 тресту «Львівжитлобуд» муляром 4-го розряду. При виконанні трудових обов'язків отримала виробничу травму, про що 04 квітня 1975 року був складений акт форми Н-1 за № 3. Згідно довідки МСЕК від 09.11.1994 року втрата професійної працездатності становить 50%. Вважає, що відповідачем неправильно здійснено перерахунок щомісячної грошової компенсації, тому просить стягнути з відповідача 81 954 грн. заборгованості за останні 3 роки. Крім цього їй була заподіяна моральна шкода, яку оцінює в 25 000 грн.

Позивач у судове засідання не з'явилась, не повідомила про причини неявки, хоча належно повідомлена про час та місце слухання справи, наслідки неявки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Зазначив, що відповідач ПАТ «Прикарпатбуд» (після реорганізації БУ-56 правонаступником стало ВАТ «Прикарпатбуд») виплачував позивачці щомісяця відшкодування без врахування ст. 1197 ЦК України, згідно якої якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, сума виплат щомісяця мала складати 2867,5 грн.Просить первісний позов задоволити, у зустрічному відмовити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, подали зустрічний про зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що ПАТ «Прикарпатбуд» щомісяця здійснювало виплати позивачці по відшкодуванню шкоди. З 01 квітня 2001 року всі страхові виплати, пов'язані з травмами на виробництві та професійними захворюваннями здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась ПАТ «Прикарпатбуд» про надання відповідних документів для передачі особової справи потерпілої на виробництві у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, на що отримали відмову. Просять зобов'язати ОСОБА_1 надати документи для передачі особової справи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Представник третьої особи - Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в судовому засіданні при розгляді первісного та зустрічного позову покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позов до задоволення не підлягає.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала в Будівельному управлінні 55 тресту «Львівжитлобуд» муляром 4-го розряду.

В березні 1971 року під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, ОСОБА_1 в результаті неналежної організації праці на будівельному майданчику отримала виробничу травму, що вбачається з акту №3 про нещасний випадок від 04 квітня 1975 року.

Згідно довідки МСЕК від 09 листопада 1994 року ступінь втрати професійної працездатності позивачки становить 50%.

Статтею 173 КЗПП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, пов'язаним з виконанням трудових обов»язків, відшкодовується у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.1195ЦК України, юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати. Шкода відшкодовується без врахування пенсії, призначеної у зв»язку з втратою здоров»я, а також інших доходів.

Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я визначений ст.1202 ЦК України та здійснюється щомісячними платежами.

З 01.04.2001р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

На підставі вказаного Закону відшкодовується шкода особам, які застраховані від нещасного випадку та особам, право яких на отримання відшкодування шкоди, заподіяної їм внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов»язаних з виконанням трудових обов»язків було встановлено раніше згідно з відповідним законодавством СРСР, УРСР чи України.

Відповідно до Перехідних положень Закону, уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства,установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» особам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., Фонд сплачує страхові виплати з того часу, коли відповідні підприємства передали йому у встановленому порядку документи, які підтверджують право цих працівників на такі виплати. Суми на відшкодування шкоди мають присуджуватись потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку. Розмір відшкодування шкоди встановлюється виходячи із ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров»я. При зміні в період виплати відшкодування шкоди розміру мінімальної зарплати, зростання середньої зарплати в галузях національної економіки, розмір відшкодування підлягає відповідному перерахуванню.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 перерахування сум щомісячних страхових виплат провадилось згідно ст. 29 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачка не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем ПАТ «Прикарпатбуд» неправильно здійснено перерахунок щомісячної грошової компенсації.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України підставами для присудження моральної шкоди є фізичний біль чи страждання, пережиті особою у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, душевні витрати по причині неправомірної поведінки третіх осіб неї, знищення чи пошкодження майна, приниження честі і гідності.

Як вбачається із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Подібних фактів у позовній заяві позивачка не навела, доказів на їх підтвердження не надала.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов безпідставний та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. На підставі викладеного, та виходячи з вимог ст. 16 ЦК України позивач за зустрічним позов обрав не передбачений ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином, позовні вимоги за зустрічним позовом до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60,208-209,212-215,218 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

у позові ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпатбуд», третя особа - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення коштів відмовити.

у зустрічному позові ПАТ «Прикарпатбуд» до ОСОБА_1, третя особа - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про зобов'язання вчинити дії відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Дзеньдзюра С.М.