Ухвала суду № 38263537, 16.04.2014, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 2-114/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2014 року Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Бунда А.О.,

з участю секретаря

судового засідання Музичка Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди подання старшого державного виконавця ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області Галандюк Т.В. про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

16.04.2014 р. старший ержавний виконавець ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області звернулася в суд із поданням, у якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянина Німеччини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

У поданні вказує, що на виконанні у відділі ДВС Бродівського РУЮ Львівської області знаходяться два виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих листів по справі № 2-114/2012 виданого Бродівським районним судом Львівської області 15.08.2012 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20 000.00 грн. грошової компенсації взамін придбаного майна в шлюбі та 320 грн.судових витрат. 14.04.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання виконавчих документів. Так як вищевказані виконавчі документи пред'явлено до виконання державному виконавцю повторно (вищевказані виконавчі документи перебували на виконанні в державного виконавця ВДВС Бродівського РУЮ Чепеля О.В. за № ЄДРВП -35947673, № 35947562), боржнику вже було запропоновано самостійно виконати виконавчі листи, але боржником борг не сплачено, на виклики до державного виконавця ОСОБА_3 не являється, хоча про те, що на виконанні перебуває рішення суду боржнику відомо, оскільки він був присутній в судовому засіданні. Державним виконавцем зроблено заходи щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, проте заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними. Крім цього здійснено привід боржника через Бродівський РВ ГУМВСУ, у зв'язку з чим надійшов рапорт дільничного інспектора про те, що з'ясувати фактичне місце перебування боржника є неможливим. Зі слів стягувача державним виконавцем з'ясовано, що боржник є громадянином Німеччини, а тому має змогу вільно перетинати кордон України по своїх приватних справах, тому при подачі заяви про відкриття виконавчого провадження, звернулася із заявою про звернення з поданням про заборону в'їзду та виїзду боржника на територію України. Зважаючи на вказане державний виконавець вважає, що боржник свідомо ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань тому є підстави тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

В судове засідання державний виконавець не з'явилася, подала письмову заяву, в якій вона подання підтримує та просить подання слухати у її відсутності.

Відповідно ст. 197 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється, у разі неявки в судове засідання всіх осіб.

Відповідно до ст.3771 ч.2 ЦПК сторони виконавчого провадження всудове засідання не викликались.

Суд, вивчивши матеріали подання, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що подання до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Положеннями п.18 ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (в редакції від 11.08.2013 р.) передбачено, що виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути за рішенням суду тимчасово відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні відділу ДВС Бродівського РУЮ знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих листів №2-114/2012 виданих Бродівським районним судом Львівської області від 15.08.2012 року про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20000 грн. Грошової компенсації взамін придбаного майна в шлюбі та 320 грн. судових витрат.

Постановоми державного виконавця від 14.04.2014 р. відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк на добровільне виконання постанови.

В своєму поданні ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області стверджує, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань.

Однак, в матеріалах справи немає відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Докази, які б підтверджували отримання відповідачем ОСОБА_3 відомостей про відкриття виконавчого провадження, вимог про добровільне виконання зобов'язань та одержання ним усіх документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, як і докази того, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання зобов'язань в матеріалах справи відсутні та не надані суду при внесенні органом державної виконавчої служби відповідного подання.

Виходячи з наведенного, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення подання, щодо обмеження виїзду за межі України ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Бродівського РУЮ Львівської області Галандюк Т.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А. О. Бунда