Рішення № 38263472, 15.04.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа № 909/208/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Манів-Головецька О.С.

за участю:

представника позивача - Качан А.А.,

представника відповідача - Загребельного Ю. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Калуського міжрайонного прокурора (просп. Л. України, 16-б, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601) в особі державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул.Фрунзе, 85, Подільський район, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" (вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304, код ЄДРПОУ 36335452 до відповідача: комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул.Окружна,8, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 32364207) про стягнення заборгованості в сумі 17 165 426,55 грн.

встановив, що Калуський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача: комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 17 165 426,55 грн.

08.04.2014 в запереченні на відзив позивач позовні вимоги змінив та просить суд стягнути з відповідача 13 420 536,43 грн. основного боргу (у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем з моменту подання позову) та 1 498 958,66 грн. штрафних санкцій, з яких: 98 437,82 грн. - 3% річних, 416 901,90 грн. - пені, 44 181,39 грн. - інфляційних втрат та 939 437,55 грн. - 7% штрафу.

В обґрунтуванні свої вимог посилаючись на те, що відповідач в порушення умов договору № 44/5-90 від 07.10.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку за теплову енергію з теплофікаційною водою в сумі 13 420 536,43 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.03.2014 скріпленого підписами та печатками сторін (а.с.71). Внаслідок неналежного виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу 1 498 958,66 грн. штрафних санкцій, з яких: 98 437,82 грн. - 3% річних, 416 901,90 грн. - пені, 44 181,39 грн. - інфляційних втрат та 939 437,55 грн. - 7% штрафу.

18.03.2014 представник відповідача надав суду відзив на позов (а.с. 60-63) в якому зазначив про безпідставне звернення до суду прокурора, оскільки жодних правових відносин між відповідачем та Міністерством палива та енергетики України не було. Визнає основну суму боргу в розмірі 13 420 536,43 грн., однак заперечує щодо нарахування 7% штрафу та пені за деаеровану та технічну воду, посилаючись на п. 7.3. договору, згідно якого нарахування штрафних санкцій здійснюється виключно за теплову енергію та просить суд зменшити розмір пені та 7% штрафу за порушення строків платежів за теплову енергію на 50 % у зв'язку з відсутністю між сторонами механізму проведення таких розрахунків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного:

07.10.2013 між комунальним підприємством "Водотеплосервіс" в особі директора Яковини Ігоря Дмитровича (відповідач) та державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентральна", яка представлена керівником виробничо-структурного підрозділу - начальником Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" Тараном Сергієм Олексійовичем (позивач) укладено договір купівля-продажу теплової енергії № 44/5-90 (далі - договір) згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язується у період з 15 жовтня 2013 року по 15 квітня 2014 року включно продавати (передавати) відповідачу (покупець) теплову енергію з теплофікаційною водою (надалі - теплова енергія), а відповідач зобов'язується купляти (приймати) теплову енергію в потрібних йому обсягах відповідно до умов даного договору та температурного графіку подачі теплоносія на житловий масив м. Калуш при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - 20ОС, що є невід'ємною частиною даного договору (Додаток № 1, 1а) та своєчасно та в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з умовами даного договору (п.п.1.1. договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом жовтня 2013 року - січня 2014 року теплової енергії, деарованої води та технічної води на загальну суму 16 170 604,91 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 31.10.2013, 30.11.2013, 31.12.2013, 31.01.2013 а також рахунками-фактури № ТЦ-0000084 від 31.10.2013, № ТЦ-0000089 від 31.11.2013, № ТЦ-0000098 від 31.12.2013, № ТЦ-0000005 від 31.01.2014, копії яких знаходяться в матеріалах справи(а.с.31-32, 34-36, 38-39).

Однак враховуючи, що відповідач здійснив частковий розрахунок в сумі 490 929,13 грн., що вбачається з бухгалтерської довідки (а.с.75), заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду становить 13 420 536,43 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.03.2014 скріпленого підписами та печатками сторін (а.с.71).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок виконується на підставі акту прийому-передачі обсягів теплової енергії згідно виставленого рахунку до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідача за теплову енергію підтверджена матеріалами справи та визнається відповідачем, позовна вимога про стягнення 13 420 536,43 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача стосовно безпідставного звернення до суду прокурора з даним позовом, заперечень щодо нарахування 7% штрафу та пені за деаровану та технічну воду та зменшення розміру пені та 7% штрафу за порушення строків платежів за теплову енергію на 50 %, слід зазначити наступне:

Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачених Конституцією та законами України та самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Калуський міжрайонний прокурор при зверненні до господарського суду обґрунтовано зазначив у позовній заяві, що завданням державного управління у сфері теплопостачання є забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини (ст. 9 Закону України "Про теплопостачання").

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", відокремленим структурним підрозділом якого, згідно наказу Мінпаливенерго від 14.07.2008 № 373, є Виробнича філія "Калуська теплоелектроцентраль", є державним підприємством, яке засноване на державній власності відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 15.01.1993 №03 та віднесено до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України згідно постанови КМУ від 05.03.2008 № 134 "Питання Держаного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" ДПЗД "Укрінтеренерго".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заперечення відповідача щодо безпідставного звернення до суду прокурора з даним позовом.

Заперечення відповідача стосовно нарахування 7% штрафу та пені за деаеровану та технічну воду є обґрунтованими, оскільки п.7.3. договору штрафні санкції встановлені лише за порушення строків оплати за теплову енергію, а за порушення строків оплати за деаровану та технічну воду в договорі жодних штрафних санкцій не встановлено.

Щодо зменшення розміру пені та 7% штрафу за порушення строків платежів за теплову енергію на 50 % у зв'язку з відсутністю між сторонами механізму проведення таких розрахунків, слід зазначити, що механізм проведення розрахунків визначений п. 4.1. договору згідно якого, оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем протягом місяця поставки, де остаточний розрахунок виконується на підставі акту прийому-передачі обсягів теплової енергії згідно виставленого рахунку до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим. А належні до сплати штрафні санкції не є надмірно великі порівняно із збитками позивача, а ступінь виконання зобов'язання боржника становить лише 14 %.

На підставі викладеного, дане заперечення відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Внаслідок неналежного виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу 1 498 958,66 грн. штрафних санкцій, з яких: 98 437,82 грн. - 3% річних, 416 901,90 грн. - пені, 44181,39 грн. - інфляційних втрат та 939 437,55 грн. - 7% штрафу.

п.7.3. договору встановлено, що за порушення терміну здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію згідно п.4.1. даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. При цьому. часткове або повне обмеження теплопостачання відповідачем не припиняє нарахування пені. За порушення відповідачем строків оплати за теплову енергію, що постачається за цим договором, понад 30 днів, він зобов'язаних додатково сплатити позивачу штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від несплаченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення 416 901,90 грн. - пені та 939 437,55 грн. - 7% штрафу підлягає перерахунку та становить 169 710,49 грн. - пені та 812 059,12 грн. штрафу.

98 437,82 грн. - 3% річних,, 44181,39 грн. - інфляційних втрати підлягають стягнення в повному об'ємі.

Твердження відповідача про те, що стягнення штрафу поряд із стягненням пені є таким, що суперечить чинному законодавству і в цій частині договір між сторонами слід визнати недійсним є таким, що не ґрунтується на вимогах винного законодавства, оскільки параграф 2 глави 49 ЦК України не передбачає таких обмежень. Разом з тим слід вказати, що про настання правових наслідків за порушення зобов'язання у вигляду штрафу та пені сторони домовились при укладенні договору. В разі незгоди з такими положеннями договору сторона (відповідач) вправі звернутися до суду з позовом про внесення змін до договору з дотриманням правил подачі такого позову. Такий спір повинен бути предметом окремого судового розгляду і не може бути розглянутий судом в даному провадженні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст.11, 92, 202, 203, 215, 509, 526, 712, Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст.33,34,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вул.Окружна,8, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 32364207) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" (вул. Промислова, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304, код ЄДРПОУ 36335452 ) 13 420 536,43 грн. заборгованості, 169 710,49 грн. - пені, 812 059,12 грн. - штрафу, 98 437,82 грн. - 3% річних,, 44181,39 грн. - інфляційних втрат та 73080,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.04.14

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Дуб'юк Т.Ю. 16.04.14