Постанова № 38263333, 10.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 804/1198/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі № 804/1198/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс-Інвест" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс-Інвест" звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведені перевірки ТОВ «Мед-сервіс Інвест», в результаті яких складено акт від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків про визнання відсутності у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» умов для здійснення господарської діяльності;

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків щодо нікчемності правочинів та угод між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика М»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкової інформації у базах даних ДПІ стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012року, яке відбулося на підставі акту від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року;

- зобов'язати відповідача відновити в базах даних ДПІ інформацію стосовно ТОВ «Мед-сервіс Інвест» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012року, шляхом вилучення з баз даних ДПІ результатів перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що по-перше: відповідач не мав правових підстав для проведення документальної позапланової перевірки; по-друге: висновки, які зроблені в Акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, що встановлені перевіркою, а також вимогам

чинного законодавства, зокрема, вимогам Цивільного кодексу України, яким визначено ознаки нікчемного правочину; в-третє: коригування показників податкових зобов'язань в інформаційних базах ДПІ, на підставі акту перевірки, не передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що по-перше: податкова служба має повноваження проводити позапланові перевірки у випадку наявності інформації щодо порушення вимог податкового законодавства; по-друге: робити власні висновки в актах перевірки щодо встановлених обставин, є правом податкової служби; в-третє, задекларовані позивачем показники були відкориговані з огляду на акт, яким встановлено нікчемність укладених правочинів, на підставі яких позивачем визначалися податкові зобов'язання. При цьому, заявник апеляційної скарги не наводить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків.

У судове засідання відповідач не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання представника, з огляду на його участь в іншому судовому засіданні. Вивчивши подане клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Таким чином, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, при цьому колегією суддів врахована відсутність з боку відповідача клопотань про дослідження нових доказів у справі, щоб унеможливлювало розгляд справи за наявними матеріалами справи і відповідно було б перешкодою для розгляду справи у відсутності відповідача. Надання пріоритетності тим чи іншим засіданням, участь у цих засіданнях, є правом відповідача, але таке право, зокрема, не повинно перешкоджати розгляду справи судом у розумні строки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що на підставі наказу у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 06.06.2013 року № 411 та повідомлення від 06.06.2013 року № 115 посадовими особами Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика-М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог: п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п. 86.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

В акті перевірки зазначено про те, що у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» відсутні умови для здійснення господарської діяльності, укладені правочини між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика-М» є нікчемними.

Вказані висновки акту перевірки стали підставою для коригування податковою службою податкових зобов'язань ТОВ «Мед-сервіс-Інвест» по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М».

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення перевірки позивача. В цій частині рішення суду мотивовано відсутністю у податкової служби правових підстав для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 ПК України.

Статтею 77 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних планових перевірок, а ст..78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Оскільки, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, то останній мав керуватися вимогами ст..78 ПК України, якою визначено як порядок так і підстави для проведення такого виду перевірки.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, підставами для проведення документальної позапланової перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по-перше, виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (встановлюються за допомогою перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації); по-друге, не надання платником податків відповіді на обов'язковий запит ДПІ.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функції, завдань, та її документального підтвердження.

Отже, податкова служба має право на звернення до платника податків з письмовим запитом про надання інформації.

Відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Отже, право ДПІ щодо направлення запиту кореспондується з обов'язком платника надати інформацію на такий запит.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України, платник податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). П п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, встановлено інші строки надання відповіді на запит ДПІ і цей строк становить 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова служба надала письмовий запит №494/10/22-419 від 10.01.2013р. «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», який вручено головному бухгалтеру підприємства 25.01.2013р. (а.с.10).

На вказаний запит 07.02.2013р. позивачем надано відповідь з долученням витребуваних документів (а.с.11-14). Вказаний документи отриманні ДПІ 07.02.2013р., про що свідчить відмітка на другому примірнику.

Надання на обов'язковий запит письмових пояснень та витребуваних документів не заперечується відповідачем. В той же час, не дивлячись на виконання платником свого обов'язку щодо надання відповіді на обов'язковий запит ДПІ, податковою службою 06.06.2013 року прийнято наказ №411 про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем виконано обов'язок щодо надання відповіді на обов'язковий запит ДПІ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки.

Вказані висновки суду першої інстанції з огляду на доводи апеляційної скарги не спростовуються. Посилання відповідача на те, що сама по собі наявність інформації щодо порушення вимог податкового законодавства є підставою для призначення позапланової перевірки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки такої самостійної підстави для проведення позапланової перевірки податкове законодавство не визначає. Наявність такої інформації є підставою для направлення обов'язкового для виконання запиту платнику податків і у разі не надання відповіді на такий запит у податкової служби виникає право на проведення позапланової перевірки.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дій ДПІ по коригуванні показників податкової звітності позивача в інформаційних базах ДПІ на підставі акту перевірки.

Як зазначено вище, вказаний факт не заперечується відповідачем, а також підтверджується витягом з Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, з якого вбачається, що на підставі акту перевірки від 13.06.2013 року №1086/221/32176376 ТОВ «Мед-сервіс Інвест» здійснено коригування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика-М» (а.с.68).

Відповідно до ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України).

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо корегування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки (зустрічної звірки), в якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що такі дії вчинені ДПІ не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Вирішуючи питання щодо наявності обставин, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та інтереси позивача, оскільки фактичною є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст..49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо можливості захисту порушеного права у такий спосіб, як визнання неправомірними дій ДПІ щодо формування в акті перевірки певних висновків.

Так, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заявляючи вимоги у такий спосіб позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому, суд не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення податковим органом, яке, в свою чергу, і може бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.

Оскільки, відповідачем не приймалися рішення, можливість прийняття яких передбачена п.54.3 ст.54 ПК України, то суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про встановлення обставин, які свідчать про порушення прав позивача та наявності підстав для захисту таких прав у спосіб, який визначено судом в оскарженому рішенні.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувавши постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ по формуванню в акті перевірки певних висновків та в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року у справі № 804/1198/14, в частині задоволених вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків про визнання відсутності у ТОВ «Мед-сервіс Інвест» умов для здійснення господарської діяльності; визнання протиправними дії відповідача щодо формування в акті від 13.06.2013 року № 1086/221/32176376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, висновків щодо нікчемності правочинів та угод між ТОВ «Мед-сервіс Інвест» та ТОВ «Галактика М» - скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 11.04.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк