Постанова № 38263051, 03.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 804/10361/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Млин»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Млин» у серпні 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000712205, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 13 травня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства та його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 27.03.2013 по 02.04.2013 було проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «Млин» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «ВК Віконні системи» (ЄДРПОУ 33972398), ТОВ «Ферріт Д» (ЄДРПОУ 36441206), ПП «АТМ» (ЄДРПОУ 24606641), ТОВ «Галактика М» (ЄДРПОУ 31890900), ПП «Екоскан Сервіс» (ЄДРПОУ 33517827), ТОВ «Ангстрем Континенталь» (ЄДРПОУ 33906299), ТОВ «Дидактика» (ЄДРПОУ 34735238), ТОВ «Ліга» (ЄДРПОУ 24609852), ТОВ «Лігран» (ЄДРПОУ 34656476), ТОВ «Матадор» (ЄДРПОУ 31820299), ТОВ «Ривс» (ЄДРПОУ 34914473), ТОВ «Старт Д» (ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Супутник» (ЄДРПОУ 32228481), ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (ЄДРПОУ 32694389), ТОВ «Шоковіта» (ЄДРПОУ 33421689), ПП «Мегіур» (ЄДРПОУ 33338822), ТОВ «Техніка» (ЄДРПОУ 19099225) за період з 01.01.2010 по 31.01.2013, за результатами якої складено Акт № 761/222/19155107 від 09.04.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 13 травня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000712205, яким ТОВ «Млин» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 263263,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 65815,75 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Млин» з ТОВ «ВК Віконні системи», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 263263,00 грн.

В основу таких висновків покладено Акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК Віконні системи» (ЄДРПОУ 33972398) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олимп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», згідно з яким не підтверджено реальність здійснення ТОВ «ВК Віконні системи» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період, що перевірявся, що свідчить про здійснення останнім діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Млин» та ТОВ «ВК Віконні системи» було укладено договір підряду № 01109 від 05.09.2011.

На виконання вказаного договору були виписані податкові накладні, акти прийому виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту), а також проведено оплату наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Вищезазначений договір не був визнаний недійсним в судовому порядку.

Доводи апелянта щодо оформлення актів прийому виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та відомостей з певними недоліками, а саме: в актах відсутнє зазначення імені посадової особи, що їх підписала, а в відомостях - ім'я та підпис, що в свою чергу унеможливлює ідентифікувати осіб та встановити їх повноваження на підписання відповідних документів, суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що вказані первинні документи складено з дотриманням форм КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві (Форми № КБ-2в, КБ-3)».

Крім того статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що неподання вказаних первинних документів в сукупності з іншими доказами може лягти в основу висновків про недоведеність надання послуг, тоді як складання їх з певними недоліками є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку.

Крім того суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином факт здійснення ТОВ «Млин» господарських операцій з ТОВ «ВК Віконні системи» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що виписані ТОВ «ВК Віконні системи» податкові накладні № 50 від 30.09.2011, № 184 від 31.10.2011, № 489 від 30.11.2011 на загальну суму 50686,00 грн., заповнені по формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, який набрав чинності 16 грудня 2011 року, тоді як на момент виписки вказаних податкових накладних діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696.

Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що податкові накладні № 50 від 30.09.2011, № 184 від 31.10.2011, № 489 від 30.11.2011 є такими, що оформлені з порушенням вимог статті 201 Податкового Кодексу України, а тому визначені суми ПДВ по вказаним податковим накладним не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення № 0000712205, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 13 травня 2013 року, підлягає скасуванню лише в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 212577,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53144,25 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 804/10361/13-а скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Млин» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000712205, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 13 травня 2013 року, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 212577,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 53144,25 грн.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 07 квітня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова