Рішення № 38261532, 15.04.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.14р. Справа № 904/1202/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АББА БУД СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 982,67 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 327 від 12.03.2014 р.

Від відповідача: Сарма Л.І., довіреність № б/н від 17.03.2014 р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АББА БУД СЕРВІС" суму боргу у розмірі 25 982,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором № 209-1 від 02.09.2013р. щодо оплати вартості поставленого товару.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, у відзиві на позов зазначає, що між ним та позивачем було укладено спірний договір та додаткову угоду до нього, та підписано акт звірки на суму 25 982,67 грн. Також, згідно усної домовленості виплата заборгованості повинна була бути здійснена після 1 лютого 2014р. Позивач проігнорував законні вимоги відповідача, через що станом на 18.03.2014р. спричинив відповідачу збитки, а саме: податкову накладну № 1 від 03.09.2013р. на суму 87 840,00 в т.ч. ПДВ 14 640,00 грн. позивач не вніс у єдиний реєстр податкових накладних, чим порушив вимоги ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідачем при здачі звітів була врахована вказана сума як кредит ПДВ. При перевірці податковою інспекцією з'ясувалося вище вказане порушення, з метою запобігання штрафних санкцій відповідач добровільно вніс корегування звіту та сплатив ПДВ в сумі 14 640,00 грн. Таким чином на теперішній час, дійсна заборгованість відповідача перед позивачем складає 11 352,67 грн.

18.03.2014р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.04.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 15.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підрядник, Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "АББА БУД СЕРВІС" (далі - Замовник, Відповідач) уклали між собою договір № 209-1 (далі - Договір), 10.10.2013р. сторонами підписано додаткову угоду до договору № 209-1 від 02.09.203р.

Замовник доручає, а Підрядник приймає зобов'язання по виробництву та поставці: огорожі по периметру сходів скло 8 мм гартоване 23мІ; цільносклянні перила на сходовому марші скло гартоване триплекс 8+8 19мІ; огорожа кас скло 10 мм гартоване 14,7мІ; виготовленню та монтажу скла та профільної труби з нержавіючої сталі, згідно проектно-технічної документації, затвердженої Замовником (п. 1.1. Договору в редакції додаткової угоди).

Відповідно до п. 3.1. Договору в редакції додаткової угоди загальна вартість договору складає: 113 822,67 грн. Вартість робіт може бути змінена в разі: зміни об'єму та складу роботи; прийняття нових законодавчих актів, які впливають на вартість роботи. У дудь-якому разі така зміна вартості робіт повинно бути зафіксовано в додатковій угоді до цього договору.

Згідно п. 3.3. Договору умовами початку роботи, є 80% передоплати у розмірі 87 840 грн. 00 коп.

Договір дійсний до 31.12.2014р. (п. 11.1. Договору).

На виконання умов договору Позивачем Відповідачеві здійснено поставку виробів та виконано необхідні роботи на загальну суму 147 446,85 грн., що підтверджується накладними № 34 від 01.10.2013р. (а.с. 15), № 35 від 10.10.2013р. (а.с. 16) та актом приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 17) на яких міститься підпис повноважного представника відповідача та відтиск печатки підприємства відповідача. Також отримання товару та надання послуг підтверджується податковими накладними (а.с. 18-21).

Відповідач за поставлений товар та виконані роботи розрахувався частково у розмірі 121 464,13 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-23).

Сторонами 04.11.2013р. підписано акт звірки взаємних розрахунків відповідно джо якого сума заборгованості становить 25 982,67 грн. (а.с.24).

Позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу кредитора від 14.01.2014р. (а.с. 25), в якій він просить у семиденний строк сплати заборгованість, направлення досудової вимоги підтверджується описами та фіскальним чеком від 14.10.2014р. № 0261 (а.с. 25 на звороті).

Відповіді на вимогу відповідач не надав суму боргу не оплатив, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд не приймає заперечення відповідача, викладені у відзиві, оскільки, зазначивши про те, що ним вже сплачено в доход державного бюджету 14 640,00 грн. ПДВ (з суми 87 840,00 грн.), доказів цієї оплати відповідач суду не надав.

Крім того відповідно до п. 201.10 ст. 201, ст. 203 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 12.46 від 29.12.2010р. "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", відповідач у строк до 20.10.2013р., був зобов'язаний надати податкову декларацію для отримання податкового кодексу у вищевказаній сумі, та у разі відмови в її прийнятті - відповідну скаргу для вклячення цієї суми податку до складу податкового кредиту, що є підставою для проведення подальшої звірки податкових зобов'язань відповідача і позивача.

Таким чином, оподаткування господарських операцій та їх відображення засобами податкового обліку не має відношення до виконання господарських зобов'язань та не звільняє відповідача від зобов'язання сплатити визнану ним заборгованість у сумі 25 982,67 грн., як передбачено ст. 526 та 530 ЦК України.

Ст.ст. 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення боргу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 25 982,67 грн.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 1 827,00 грн. слід покласти на Відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АББА БУД СЕРВІС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, кім. 433, код ЄДРПОУ 38676920) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50027, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 25 982,67 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві грн. 67 коп.) - основного боргу та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 16.04.2014р.