Постанова № 38259901, 15.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/985/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

представника позивача - Гончаренка Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення страхових внесків за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року в сумі 48691,58 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08 квітня 2014 року №2698/07-24).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статей 14 - 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно повністю не сплатив страхові внески, в зв'язку з чим утворилась недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року. Крім того, у зв'язку із несплатою страхових внесків позивачем були прийняті рішення про нарахування фінансових санкцій та пені. В зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в загальній сумі в сумі 48691,58 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована як юридична особа 09 серпня 1994 року, номер запису 2 587 017 0000 000941 (а.с. 7), та перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області (а.с. 6).

Відповідно до статтей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон України №1058- ІV) суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 є страхувальником - платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону № 1058 (в редакції на момент виникнення спірниї\х правовідносин) страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно частини третьої статті 18 Закону України №1058 - ІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено статтями 19 та 20 Закону України №1058 - ІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України №1058 - ІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а саме, 32,3% (32,3%, 31,8%) від фонду оплати праці та 1-2%, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було складено та подано до управління Пенсійного фонду України м. Миргорода та Миргородському районі Полтавської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 року - грудень 2010 року (а.с. 58-87), що підлягає сплаті. Відповідно до розрахунку, який наявний в матеріалах справи, належною сумою, яка підлягала до сплати за жовтень 2009 року - грудень 2010 року, є 5293,38 грн.

Відповідно до пункту 11.12. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків, згідно з додатком 24 цієї Інструкції. За підсумками року платники, зазначені в підпункті 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), пункту 2.1 цієї Інструкції, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було складено та подано до управління Пенсійного фонду України м. Миргорода Полтавської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007 рік, 2008 рік та 2009 рік (а.с. 16-18), що підлягає сплаті. Відповідно до розрахунку, який наявний в матеріалах справи, належною сумою, яка підлягала до сплати за 2007 рік, 2008 рік та 2009 рік, є 3586,60 грн.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону № 1058, так як положеннями цієї статті закону унормовують правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 106 Закону № 1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Так, абзацом 3 частини чотирнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до підпункту 9.1 та 9.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01 січня 2011 року) визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно частини другої статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Строк давності, згідно вимог частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV, щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідачем прийняті рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду: 28 грудня 2012 року №320, 14 квітня 2011 року №306, 29 квітня 2013 року №161 та 162, 18 квітня 2007 року №55, 12 січня 2009 року №30, якими до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штраф та нараховано пеню у загальному розмірі 39811,60 грн. (а.с. 20-31).

Відповідач доказів скасування вищенаведеного рішення в судовому чи адміністративному порядку суду не надав. У матеріалах справи відсутні докази того, що дані рішення оскаржувались відповідачем до органів Пенсійного фонду або до суду.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року становить 48691,58 грн., що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача, наявного у матеріалах справи.

Абзацом 7 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення страхових внесків задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 37600) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі борг по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмку) за період з 01 жовтня 2009 року по грудень 2010 року в сумі 48691 (сорок вісім тисяч шістсот дев'яносто одну) гривню 58 (п'ятдесят вісім) копійок на рахунок 25602303120441 у філії Полтавського облуправління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код 37844949.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 16 квітня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко