Ухвала суду № 38259176, 19.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 821/4347/13-а

Категорія: 5.1.2

Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод спортивного обладнання» про зупинення господарської діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2013р. Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод спортивного обладнання» про зупинення господарської діяльності в частині утворення відходів, до отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 28.10.2013р. по 01.11.2013р. на підставі наказу від 22.10.2013р. №596 та направлення від 24.10.2013р. №100802 посадовими особами позивача було проведено планову перевірку відповідача на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт перевірки. / а.с.9-16/

Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст.ст. 17, 32 Закону України "Про відходи".

04.11.2013р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відносно керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод спортивного обладнання» складено протокол №103366 про адміністративне правопорушення. /а.с.7/

Відповідно до приписів ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти мають використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Положеннями частини 1 статті 17 Закону України «Про відходи» визначено перелік обов'язків, якими наділяються суб'єкти господарської діяльності у сфері їх поводження з відходами.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про відходи», передбачено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання .

Відповідно до п.10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1218 (зі змінами та доповненнями) місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Пунктом 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів передбачено, що органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

Таким чином, отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення і розміщення відходів, не є обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів господарювання, оскільки, їм передує обов'язок суб'єктів владних повноважень - як місцевих державних адміністрацій, так і органів Мінекоресурсів, вчиняти певні дії, а саме, визначити перелік суб'єктів, які мають отримати ліміти, визначити спеціальні місця для розміщення відходів, та надіслати відповідні повідомлення таким суб'єктам тощо.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем отримувалось відповідне письмове повідомлення від органу Мінекоресурсів щодо необхідності подання та погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на 2013рік, позивачем суду не надано, як і не надано належних доказів на підтвердження включення відповідача до переліку власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів.

При цьому в матеріалах справи не міститься доказів про те, що відповідачем у 2013 році здійснюється діяльність, пов’язана з виробництвом відходів.

Отже, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено належним чином про порушення відповідачем положень ст.ст.17,32 Закону України «Про відходи», а відтак і необхідність застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення господарської діяльності в частині утворення відходів до отримання відповідного дозволу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: